Відстрочка, бронювання та відповідальність — що змінилось у регулюванні мобілізації — PRAVO.UA Відстрочка, бронювання та відповідальність — що змінилось у регулюванні мобілізації — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Відстрочка, бронювання та відповідальність — що змінилось у регулюванні мобілізації

Відстрочка, бронювання та відповідальність — що змінилось у регулюванні мобілізації

  • 14.05.2024 12:07
Юлія Татік,
керуючий партнер
адвокатського об’єднання
«Всеукраїнська асоціація адвокатів»

Уже цього місяця, 18 травня, набуде чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (Закон № 3633-ІХ). Чоловіки віком від 25 до 60 років, в т.ч. без досвіду військової служби, підлягають загальній мобілізації. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів із дня набрання чинності Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані (через електронний кабінет чи особисто в центрі надання адміністративних послуг або в ТЦК).

Жінки не підлягатимуть обов’язковій мобілізації, проте вони зможуть піти до війська за бажанням. Також жінки, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних. А жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їхнім бажанням.

Відповідно до останніх змін (проголосований проєкт № 11079-1) на військову службу зможуть призивати засуджених до позбавлення чи обмеження волі. Для цього суд до таких засуджених може застосувати умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом. Проходити службу вони будуть у спеціалізованих військових частинах.

Не будуть підлягати призову ті, хто вчинив злочини проти національної безпеки України, тяжкі корупційні злочини, смертельні ДТП, скоєні у стані нарко- або алкосп’яніння, злочини проти статевої свободи (детальніше в ст. 81-1 Кримінального Кодексу).

Які ще зміни принесе Закон № 3633-ІХ для тих, хто не у війську: питання бронювання, відстрочки та мобілізації розглянемо нижче.

Хто має право на відстрочку?

Відповідно до змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації такі військовозобов’язані:

1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;

2) визнані особами з інвалідністю або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів за три місяці;

4) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України;

5) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

6) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

7) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

8) усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

10) опікун особи, визнаної судом недієздатною;

11) які мають дружину (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи;

12) які мають дружину (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з-поміж військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;

14) члени сім’ї другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки) особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи;

15) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;

16) керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

17) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

18) судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;

19) уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

20) голова та інші члени Рахункової палати;

21) працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;

22) дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла;

23) державні службовці, які готують висновки до проєктів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;

24) інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Окремо зазначається, що особи з інвалідністю, а також особи, зазначені вище в пунктах 3-15, в особливий період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом. Так само на службу за контрактом можуть бути прийняті на службу особи, які загадані в усіх п’яти пунктах нижче.

Також призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають:

1) здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;

2) наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

3) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції з-поміж:

– військовослужбовців, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або зникли безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

– працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО та загинули або зникли безвісти під час забезпечення проведення АТО безпосередньо в районах та у період її проведення;

– осіб, які загинули або зникли безвісти під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що надалі такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

– осіб, які загинули або зникли безвісти під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але надалі такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;

4) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

5) члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно надано звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року).

Змінами до Закону згадуються ще дві категорії громадян, які не підлягають призову під час мобілізації (але можуть бути призвані за згодою):

  • військовозобов’язані до досягнення 25-річного віку, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» чи базову військову службу;
  • військовозобов’язані, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону.

Також Законом № 3633-ІХ встановлені правила для відстрочки від скерування для проходження базової військової служби, яка надається призовникам, що:

  • визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я;
  • навчаються у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, вищої духовної освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти, в інтернатурі або докторантурі (зазначена відстрочка надається до досягнення особою 24-річного віку);
  • обрали відповідний рік, в якому бажають пройти базову військову підготовку;
  • мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу».

Також відстрочка від скерування для проходження базової військової служби буде надаватись призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, до прийняття відповідного рішення.

Бронювання військовозобов’язаних

Питання бронювання також зазнали впорядкування: стаття 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» викладена в новій редакції.

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

– державної служби категорії А, голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів – усі військовозобов’язані;

– державної служби категорій Б, В, в органах місцевого самоврядування – не більш ніж 50 % кількості військовозобов’язаних цих категорій у зазначених органах;

2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини стаття 25), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.

Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань в особливий період, мають встановлюватись урядом.

Але це загальні положення. Порядок, організацію бронювання, обсяги та переліки посад і професій має визначити уряд. Поки що Кабінет Міністрів автоматично продовжив на місяць чинну бронь, щоб у перехідний період запобігти зупинці критично важливих для економіки підприємств. За цей час планується прийняти нові правила бронювання відповідно до змін.

Покарання для ухилянтів

Поки що передбачається два види відповідальності: адміністративна та кримінальна. Розглянемо детальніше адміністративну. По-перше, Закон № 3633-ІХ доповнює Кодекс адміністративного судочинства статтею 283-2, в якій йдеться про «заходи впливу» у вигляді обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

У разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги ТЦК про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним резервістом ТЦК звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Суд розглядає позов у письмовому провадженні, а за ініціативою суду чи клопотанням сторони – з проведенням судового засідання. Суд не обмежить особу у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо:

1) встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;

2) особа використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, встановленої в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.

Днями було прийнято законопроєкт № 10379, яким передбачається суттєве збільшення штрафів за порушення правил військового обліку (стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та за порушення законодавства про оборону та мобілізацію (стаття 210-1 КУпАП).

Змінами передбачено встановлення таких штрафів за порушення правил військового обліку:

  • від 3400 до 5100 грн в мирний час;
  • від 5100 до 8500 грн повторно впродовж року;
  • від 17 000 до 25 500 грн в особливий період.

За порушення законодавства про оборону та мобілізацію встановлюються штрафи:

  • від 5100 до 8500 грн для громадян, від 17 000 до 25 500 грн — для посадових і юридичних осіб в мирний час;
  • від 8500 до 11 900 грн для громадян, від 25 500 до 34 000 грн — для на посадових і юридичних осіб повторно впродовж року;
  • від 17 000 до 25 500 грн для громадян, від 34 000 до 51 000 грн — для на посадових і юридичних осіб в особливий період.

Важливо, що штрафи будуть накладатись впродовж 3 місяців із дня виявлення правопорушення, але не пізніше від одного року з моменту його вчинення.

У Кримінальному кодексі України (КК) також передбачено відповідальність за різні злочини у сфері мобілізації.

Стаття 336 КК визначає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із-поміж резервістів в особливий період.

Для настання відповідальності за цієї статтею потрібно встановити умисел і мету в ухиленні від призову під час мобілізації,  а також протиправну відмову від проходження військово-лікарської комісії.

Відповідальність у вигляді штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до 1 року передбачена за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів (стаття 337 КК).

Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів карається штрафом від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років (частина 2 статті 337 КК).

Свіжоприйнятим Законом (законопроєкт № 11079-1) додається кримінальна відповідальність за ухилення від прийняття на військову службу за контрактом (стаття 336-2 КК): ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, яку звільнено умовно-достроково від відбування покарання, передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Замість висновку

Зміни, які зараз не дуже на слуху, — це встановлення Законом № 3633-ІХ обов’язку для чоловіків, які бажають стати державними службовцями, працівниками в органах місцевого самоврядування, працівниками прокуратури, пройти базову загальновійськову підготовку або військову службу (виняток за віком понад 60 років або через визнання непридатним для військової служби за станом здоров’я).

Усім зрозуміло, що зміни до законодавства зумовлені війною, яка ведеться проти України. Але якщо загадати, що війні вже більш ніж 10 років, то постає риторичне питання, чому так довго відкладалась реформа з формування мобілізаційного резерву та обліку військовозобов’язаних.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA