Відсторонення арбітражного керуючого і новий Кодекс: принципи та загрози

Відсторонення арбітражного керуючого — важливий механізм під час розгляду справ про банкрутство. Адвокату, який займається справами щодо стягнення проблемної заборгованості, важливо розбиратися в принципах його функціонування. Оскільки 21 жовтня 2019 року ввели в дію новий Кодекс з процедур банкрутства, то варто проаналізувати норми щодо відсторонення арбітражного керуючого та гіпотетичні загрози, які можуть виникати внаслідок маніпуляцій цими нормами. 

Відсторонення арбітражного керуючого: умови та роль комітету кредиторів

Відповідно до норми нового Кодексу, господарський суд відсторонює арбітражного керуючого від виконання своїх повноважень за заявою власника майна або за клопотанням учасника провадження у справі. 

Суд задовольняє заяву, якщо арбітражний керуючий:

1) не виконував (або неналежно виконував) свої обов’язки;

2) зловживав правами;

3) подавав до суду неправдиві відомості;

4) отримав відмову в наданні допуску до державної таємниці або скасовано раніше наданий допуск;

5) припиняє діяльність;

6) має конфлікт інтересів у своїй роботі.

Важливу роль у відстороненні арбітражного керуючого має комітет кредиторів.  Відповідно до норм нового кодексу комітет може звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого незалежно від наявності підстав. Суд у 14-денний термін повинен задовольнити клопотання комітету кредиторів та відсторонити арбітражного керуючого. 

Здавалося б, комітет кредиторів може запросто змінити арбітражного керуючого, проте в ч. 8 ст. 48 КзПБ йдеться про те, що комітет може звертатися до господарського суду з низкою клопотань, а окремої норми та відповідно повноваження комітету кредиторів щодо відсторонення арбітражного керуючого немає. 

Однак процедуру припинення повноважень арбітражного керуючого прописано в ст. 96 КзПБ. Вказана норма визначає припинення повноважень та відсторонення від виконання обов’язків арбітражного керуючого як самостійну процедуру:  це здійснює господарський суд за наявності підстав та в порядку, встановленому зазначеним Кодексом. 

Таким чином, у самому Кодексі не встановлено чітких підстав та особливостей застосування кожної з цих двох процедур та відмінностей між ними, що свідчить про можливі загрози під час їх використання. 

Відсторонення арбітражного керуючого: загрози та виклики

Аналіз норм відсторонення арбітражного керуючого вказує на наявність певних переваг і загроз. Перевагою є той факт, що кредитори можуть швидко замінити (відсторонити) арбітражного керуючого в разі незадоволення його роботою. Це позитивний факт, який міг би інтенсифікувати процедуру банкрутства через якісну, ефективну та енергійну роботу арбітражних керуючих. 

З іншого боку, виникає ризик зловживання комітетом кредиторів у справах про банкрутство, де більшість усіх вимог, а відповідно і кредиторів у комітеті належить кредиторам, афілійованим із боржником. Також Кодексом не встановлено кількісних та часових обмежень щодо здійснення комітетом свого права на подання клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень. А як уже було зазначено, суд повинен беззаперечно задовольняти такі клопотання.

У ситуації, що склалась, є два варіанти розвитку подій:

• внести зміни в Кодекс, які б встановили однозначні та чіткі обставини відсторонення арбітражного керуючого навіть за клопотанням комітету кредиторів;
• виробити практику господарськими судами щодо вмотивованості ухвал про відсторонення чи невідсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, незважаючи на клопотання комітету кредиторів.

В іншому разі господарські суди під час розгляду клопотань комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень набувають ролі статиста та фіксатора відповідного рішення комітету кредиторів. 

Автор: Юрій Васильєв, партнер-адвокат, керівник західноукраїнського офісу Syntem (м. Львів)