600-90_WAIT
прапор_України

Генеральний партнер 2023 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Відшкодування збитків, завданих воєнними діями: який механізм компенсації видається найбільш вірогідним?

Відшкодування збитків, завданих воєнними діями: який механізм компенсації видається найбільш вірогідним?

  • 17.01.2023 14:33
Олександр Кузнєцов, керуючий партнер ЮК «АРМАДА»

Про відшкодування збитків, завданих воєнними злочинами рф, говорять на всіх офіційних рівнях, починаючи з Радбезу ООН та Європарламенту, закінчуючи Офісом Президента України.

Всі синхронні в розумінні того, що росія повинна заплатити за все скоєне. Але щодо конкретної процедури та найбільш перспективних джерел відшкодування йде жвава дискусія.

Відшкодування чи компенсація?

В побутовому вжитку констатуємо тотожність понять «відшкодування» та «компенсація». Але в цих поняттях є певна відмінність, яка впливає на потенційні джерела отримання коштів. Тож пропоную із самого початку розтлумачити, що саме може вважатися «компенсацією», а що є «відшкодуванням».

Відшкодуванням є грошові кошти, що стягуються з винної сторони, яка заподіяла збитки, а отже – з країни-агресора.

Натомість компенсацією вважається матеріальна підтримка, яка надається заявнику із державного (чи іншого, позаурядового) бюджету відповідно до сформованих бюджетних призначень.

Які є джерела відшкодування збитків?

Основні джерела відшкодування збитків можна поділити на дві категорії:

  • грошові кошти та майнові активи російської федерації, публічних підприємств із часткою володіння в статутному капіталі, яка належить державі, а також майно приватних компаній, засновниками яких є громадяни рф,  яке розташоване на території України та на яке було накладено арешт з метою подальшого вилучення з власності;
  • грошові кошти та майнові активи російської федерації та пов’язаних із державою публічних компаній, а також приватна власність підсанкційних підприємців, публічних та політичних діячів, яка розташована на території інших країн та була арештована.

Відносно активів рф, які перебувають на території України, слід відзначити масштабну кампанію з націоналізації такого майна на користь України. Для прикладу можна навести арешт готелів мережі Premier Palace Hotel, Premier Hotel Rus, Premier Hotel Lybid та Premier Hotel Slavutych (м. Київ), Premier Hotel Dnister (м. Львів), Premier Hotel Odessa (м. Одеса), Premier Compass Hotel Oleksandriya (м. Олександрія), приміщення ТВК «Метроград» та ТРЦ «Метрополіс» (м. Київ), а також корпоративних прав та акції визначених товариств.

Арештоване майно згодом буде реалізовано через систему електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ), а кошти від його реалізації підуть до державного бюджету України на відшкодування воєнних збитків.

Щодо арешту статків російських корпорацій та російських підприємців за кордоном зазначу, що за зведеними даними різних джерел сума арештованих активів становить понад 630 млрд доларів США. Серед зазначеної суми слід виділити кошти уряду та центробанку рф, кошти публічних компаній, які розміщують свої акції на міжнародних фондових біржах, а також приватну власність осіб, що потрапили до санкційних списків.

Наразі уряди європейських країн та США, в яких зосереджена левова частка арештованих активів, працюють над розробкою правових механізмів, які дадуть змогу конфісковувати майно рф в спрощеній процедурі та скеровувати його на відшкодування збитків, яких зазнала Україна.

Зокрема, 22 грудня 2022 року Сенат США прийняв законопроєкт про використання конфіскованих російських активів для допомоги Україні. Мова йде про поправку до законопроєкту про фінансування федерального уряду США, яка дозволить Мін’юсту Сполучених Штатів переказувати доходи від арештованих активів російських олігархів народу України.

Раніше, 14 листопада 2022 року, Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, якою офіційно підтвердила підтримку України та визнала, що рф має бути притягнута до відповідальності включно з відшкодуванням всіх завданих збитків. Резолюцією визнано необхідність створення міжнародно-правового механізму в співпраці з Україною, який буде спрямовано на відшкодування документально підтверджених збитків, шкоди та втрат, спричинених росією.

Які існують механізми відшкодування збитків?

Стягнення суми збитків на підставі рішення українського суду

Одним з найочевидніших механізмів відшкодування збитків є звернення до суду. Цей спосіб захисту порушеного права є можливим для використання як юридичними, так і фізичними особами.

Короткі тези відносно таких категорій справ:

  • предметом позову буде вимога про стягнення грошових коштів, які еквівалентні сумі ваших збитків;
  • суму збитків можливо підтвердити шляхом проведення експертної оцінки вартості зруйнованого майна;
  • відповідачем у таких справах буде рф в особі Міністерства юстиції російської федерації;
  • позови юридичних осіб подаються до господарського суду, а фізичних – до місцевих районних судів;
  • судовий збір у такій категорії справ не сплачується;
  • загальний строк розгляду справи триватиме в середньому 3-6 місяців.

Реєстр судових рішень містить низку рішень, прийнятих на користь постраждалих осіб. Позитивних рішень дедалі більшає.

Рішення українського суду можна виконувати примусово, накладаючи арешти на майно рф, розміщене на території України, а також звертатися до іноземних судів із заявою про визнання рішення суду та його примусове виконання в країні звернення. Для того щоб мати можливість виконати рішення українського суду за кордоном, необхідно суворо дотримуватись всіх процесуальних моментів, зокрема щодо повідомлення рф про розгляд справи, надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками тощо. Це важливо з огляду на те, що суд іншої країни не буде переглядати справу наново, а перевірятиме лише дотримання процесуальних прав відповідача, і це добре, адже така процедура триває щонайбільше кілька місяців і не потребує проходження судового процесу із самого початку.

Такий механізм відшкодування видається цілком робочим, адже Україна ратифікувала двосторонні міжнародні конвенції щодо виконання рішення іноземних судів на своїй території і може розраховувати на зворотне і в інших країнах.

Відшкодування заподіяних збитків на підставі рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ)

Фізичні та юридичні особи, які зазнали збитків внаслідок воєнної агресії, мають можливість звернутися до ЄСПЛ із відповідними заявами.

Важливий нюанс — це строки звернення до ЄСПЛ, які є значно коротшими за строки звернення до національних судів. За загальним правилом ви маєте змогу подати заяву до ЄСПЛ протягом 4 місяців з моменту порушення вашого права.

Окремо акцентую на тому, що 15 березня 2022 росія вийшла зі складу Ради Європи. Сам процес виходу тривав 6 місяців. Тобто заявники могли подати заяви відносно правопорушень, скоєних російською федерацією до 16 вересня 2022 року включно. Таким чином, максимально допустимим дедлайном для подання заяви до ЄСПЛ є 16 січня 2023 року.

Проте як бути в тих випадках, коли правопорушення фактично триває? Приклад – тимчасово окуповані території. Ми не можемо чітко визначити дату завершення правопорушення, щоб відрахувати від неї 4 місяці строку позовної давності та визначити гранично допустимий строк для подання заяви. Це питання дійсно широко обговорюється в професійній спільноті, але з того, що бачимо, ЄСПЛ приймає такі заяви до розгляду і відкриває провадження.

Короткі тези відносно розгляду заяв ЄСПЛ:
  • предметом позову буде вимога про визнання факту порушення рф Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та визначення суми компенсації;
  • сума компенсації підтверджується експертним висновком вартості зруйнованого майна, зробленим за міжнародними стандартами;
  • до ЄСПЛ може звернутися як фізична, так і юридична особа;
  • збір за подання заяв до ЄСПЛ не сплачується;
  • загальний строк розгляду справи триватиме в середньому 1,5-2 роки.

Важливим нюансом є те, що рішення ЄСПЛ не може бути виконано примусово. Тобто росія повинна добровільно виконати рішення щодо виплати компенсації. Звісно, особливого ентузіазму з боку рф нема і, мабуть, ситуація навряд зміниться. Але хочу зазначити декілька важливих моментів щодо важливості отримання рішення ЄСПЛ.

По-перше, рішення ЄСПЛ, як найбільш авторитетної судової установи в Європі, буде належним доказом фіксації суми збитків. Ви зможете подавати рішення ЄСПЛ паралельно із рішенням національного суду як доказову базу, яка не потребуватиме повторного доведення.

По-друге, після капітуляції, в якій не сумнівається ніхто у світі, рф намагатиметься реінтегруватися до міжнародної спільноти, а однією із важливих умов буде повна виплата репарацій та виконання всіх рішень, зокрема і ЄСПЛ, щодо відшкодування завданих збитків.

По-третє, Міністерством юстиції України наразі активно розглядаються варіанти виплати компенсацій тим, хто зазнав збитків внаслідок проведення воєнних дій, на підставі рішень ЄСПЛ.

Отже, рішення ЄСПЛ є важливим елементом механізму отримання відшкодування.

Чи існують механізми компенсації?

Станом на сьогодні в Україні діє Реєстр пошкодженого та знищеного майна (Реєстр). Реєстр передбачає можливість внести інформацію про майно фізичних осіб, яке було знищено, з подальшою виплатою бюджетної компенсації таким особам.

Для того щоби претендувати на отримання компенсації, заявнику слід пройти три кроки.

По-перше, подати заяву, в якій описати перелік майна та ступінь його пошкодження, надати наявну у вас доказову базу (підтвердити право власності, фото, відео тощо). Заяву можна подати дистанційно через додаток «Дія» або особисто через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) чи нотаріуса.

По-друге, отримати акт обстеження, який складає комісія органу місцевого самоврядування. Акт вважатиметься підставою для подальшої компенсації.

По-третє, за результатами обстеження комісія вносить відомості до Реєстру і ви потрапляєте до переліку осіб, які повинні отримати компенсацію.

Порядок, строки та розміри компенсації повинні бути узгоджені спеціальним законом. Так, 24 березня 2022 року у Верховній Раді було зареєстровано проєкт Закону № 7198 «Про компенсацію а пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації».

Саме це закон покликаний конкретизувати порядок виплати компенсацій постраждалим особам.

Зокрема, законопроєкт передбачає три основні механізми компенсації:
  • грошова компенсація шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації;
  • фінансування будівництва об’єкта нерухомого майна;
  • фінансування виконання будівельних робіт із відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку (щодо будинків, належних ОСББ).

Але станом на день підготовки цієї статті законопроєкт іще не прийнято.

Із негативного також слід зауважити те, що законопроєкт містить положення виключно щодо відшкодування збитків за зруйноване нерухоме майно. Натомість без уваги законодавця залишається рухоме майно, таке як машини, спецтехніка, устаткування, яке було знищено.

І звісно, закон стосується тільки майна фізичних осіб, тимчасом як багатомільярдні збитки юридичних осіб залишаються без законодавчо врегульованої процедури відшкодування.

А тому дія Реєстру поки що сприймається більше як статистична функція, ніж реально компенсаційна. Проте цей шлях також слід обов’язково пройти.

Міжнародні ініціативи та позабюджетні кошти

Наразі формується багато позаурядових організацій та фондів, які декларують мету фінансової допомоги українцям, що зазнали збитків.

Для успішної комунікації з фондами та міжнародними фінансовими установами на кшталт Європейського банку реконструкції та розвитку бізнесу чи Світового банку слід подбати про доказову базу, яка підтвердить суму збитків та їх наявність.

Тут в нагоді можуть бути рішення судів національної юрисдикції чи міжнародних судових інституцій.

Окремо відзначу ініціативу Мін’юсту України щодо розробки міжнародного механізму компенсації, що передбачає розробку аналогу міжнародного договору, до якого можуть долучатися країни, охочі спростити процедуру вилучення російських статків, розміщених на їхній території.

Після прийняття країнами-партнерами пропозиції Мін’юсту українці та Україна матиме доступ до конфіскованих активів, а це ще одне джерело компенсації збитків.

Підсумок

І наостанок зауважу, що, крім класичних механізмів та джерел відшкодування збитків, наприклад стягнення коштів на підставі рішення суду з винної сторони чи компенсації з державного бюджету, дипломатичний фронт та країни-партнери шукають альтернативні джерела відшкодування збитків. Та допоки чіткий алгоритм не викристалізується, раджу йти паралельними курсами і максимально використовувати всі наявні способи фіксації воєнних збитків. Звертатися як до національного суду, так і до ЄСПЛ. Упевнений, що в поєднанні це дасть позитивний результат.

 

Читайте також: Відшкодування збитків, завданих воєнними діями рф, у національних судах: огляд актуальної судової практики

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

unnamed
tg-10
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
Slide

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA