Від органів державної влади вимагається вжиття рішучих дій щодо виконання рішень ЄСПЛ – Крістос Джакомопулос

У п’ятницю в Києві відбулася модерована дискусія, організована Асоціацією правників України, учасниками якої стали:

• Крістос Джакомопулос, генеральний директор Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи (м. Страсбург);
• Павло Пушкар, начальник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Ради Європи (м. Страсбург);
• Віктор Соловейчик, секретар секції Секретаріату Європейського суду з прав людини.

Модерувала дискусію Анна Огренчук, президент Асоціації правників України.

“Від органів державної влади вимагається вжиття рішучих дій щодо виконання рішень ЄСПЛ”,

– підкреслив Крістос Джакомопулос, генеральний директор Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи.

Учасники дискусії серед іншого обговорили такі питання:

• що таке виконання рішень ЄСПЛ? У чому специфіка вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(Конвенція)?
• як Рада Європи оцінює загальну ситуацію з виконанням рішень ЄСПЛ Україною?
• які можуть бути наслідки невиконання рішень ЄСПЛ для держави?
• якими мають бути подальші кроки судової реформи з точки зору виконання рішень ЄСПЛ?
• як можна покращити процес виконання? Чи слід уряду відновити діяльність Урядової комісії з питань виконання рішень ЄСПЛ?

Анна Огренчук надала присутнім загальну інформацію щодо кількості звернень громадян України до ЄСПЛ. Вона відзначила:

“Виконання низки рішень ЄСПЛ перебуває на контролі у Раді Європи”.

Крістос Джакомопулос повідомив, що місією делегація Ради Європи під час цього візиту до України було обговорення з представниками державної влади поточного стану виконання Україною рішень ЄСПЛ. Нещодавно ЄСПЛ прийняв два «пілотні рішення» щодо України, які свідчать про наявність системних проблем в Україні. Ці проблеми повинні бути вирішені саме органами державної влади України.

За результатами проведених зустрічей голова місії відзначив бажання органів державної влади, зокрема Офісу Президента, Верховної Ради України, профільних міністерств, Офісу Генерального прокурора, Верховного Суду, Конституційного Суду України та ін. брати участь у вирішенні проблеми щодо виконання рішень ЄСПЛ.

Як зауважив Крістос Джакомопулос:

“Дуже часто під час констатації порушення прав людини ЄСПЛ вимагає від держави вжиття певних загальних заходів. Тобто, заходів, які має вжити держава, щоб уникнути таких порушень у майбутньому. Проте ЄСПЛ не має права вказувати, які конкретно це мають бути заходи. Такі заходи має запропонувати держава. А Комітет міністрів Ради Європи потім стежить за виконанням державою таких заходів. Наразі на розгляді Комітету міністрів, перебуває 635 справ. Найбільшою групою є справи щодо невиконання Україною рішень ЄСПЛ”.

Основними структурними питаннями, які зараз стоять на порядку денному Комітету міністрів Ради Європи щодо України, є насамперед ті, що стосуються:

• довготривалих недоліків системи правосуддя;
• невиконання або надмірно тривалого виконання рішень національних судів, винесених проти державних органів чи підприємств (групи справ «Жовнер»/ «Іванов»/ «Бурмич»);
• надмірної тривалості цивільного та кримінального провадження (групи справ «Світлана Науменко» / «Меріт»);
• незалежності судової гілки влади («Олександр Волков»);
• неналежних умов утримання, що становлять жорстоке поводження, та відсутність внутрішнього засобу правового захисту («Невмержицький»/ «Сукачов»);
• жорстокого поводження та відсутності ефективного розслідування («Каверзін»/ «Афанасьєв»/ «Бєлоусов»);
• безпеки журналістів, зокрема розслідування злочинів щодо них («Гонгадзе»);
• розслідування злочинів на ґрунті ненависті («Федорченко та Лозенко»);
• порушення прав людини під час Майдану, події 2013-2014 років («Шморгунов та інші»);
• законності і тривалості попереднього ув’язнення («Ігнатов»);
• лікування в СІЗО («Логвиненко»/ «Ісаєв»/ «Каць та інші»);
• незалежності прокуратури («Луценко»/ «Тимошенко»);
• свободи зібрань («Вєренцов»);
• мораторію на відчуження сільськогосподарських земель («Зеленчук і Цицюра»);
• люстрації (“Полях” та інші).

Генеральний директор Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, наголосив:

“Найперше, що потрібно зробити, це провести аналіз того боргу, який є результатом невиконаних рішень українських судів, і аналіз того, як вирішити проблему цього боргу. Власне, в цьому є вся логіка пілотного рішення суду”.

Результати проведеної зустрічі

Тому, за висновками доповідача, необхідно посилити політичну зацікавленість держави у виконанні рішень ЄСПЛ.

Важливо, щоб запрацювали загальні механізми держави. Діяльність Комісії з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини може бути корисною у цьому процесі.

Спікер відзначив, що Україна за останні 10 років мала би виплатити приблизно 51 млн євро. І це тільки суми справедливої сатисфакції, не рахуючи репутаційних наслідків для держави.

Читайте також: Питання щодо прийнятності скарг у справі “Україна та Нідерланди проти Росії” перенесено на 26 січня 2022 року.