Верховний Суд підтвердив обов’язок враховувати інтереси громади в питаннях забудови в місті

Позивачем став громадянин, який вказав, що:

• оскаржуване рішення було ухвалене без розгляду звернення громадян, які заперечували проти знищення водойми,
• водойма виконує функцію пожежної,
• а також вона є резервуаром для збору дощових та підшкірних вод, що запобігає підтопленню масиву.

Заявники також вважали можливим передати водойму на баланс та утримання відповідної державної структури чи установи, яка б займалася охороною, збереженням і відтворенням водного об’єкта.

Рішення судів

Суди задовольнили позовні вимоги з огляду на те, що:

• спірне рішення міськради прийнято відповідачем не в спосіб, визначений законом,
• воно необґрунтоване,
• не враховує обставин, що мають значення для прийняття рішення,
• законодавець передбачив обов’язок органу місцевого самоврядування реєструвати пропозиції, що надходять від громадськості, та надавати відповідь про їх врахування або обґрунтовану відмову.

Натомість, не вчинивши зазначених вище дій, орган місцевого самоврядування не забезпечив урахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації.

Рішення КАС ВС

Верховний Суд підтримав рішення судів попередніх інстанцій.

Суд нагадав, що статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» регламентовано процедуру громадських слухань. Вона передбачає, що громадські інтереси повинні бути враховані, зокрема, під час розробки детальних планів територій.

Затвердження містобудівної документації без проведення громадських слухань щодо проєктів такої документації забороняється.

Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні визначає механізм проведення таких слухань.

Одним з етапів проведення процедури затвердження детального плану території є проведення громадських обговорень.

Тож КАС ВС дійшов висновку, що врахування громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу:

за відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку в органу місцевого самоврядування, замовника та розробника містобудівної документації відсутній обов’язок з їх розгляду та, відповідно, врахування.

У цій справі позивач та інші особи зверталися з пропозиціями і висловлювали свої міркування щодо неможливості затвердження плану в запропонованій редакції. Ці пропозиції були обґрунтовані порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Отже, затвердження містобудівної документації без врахування пропозицій громади було протиправним.

Нагадаємо, у вересні Кабмін затвердив новий порядок розроблення і затвердження містобудівної документації.