Венеціанська комісія підтримала спрощення системи суддівського врядування і висловила занепокоєння стосовно норм щодо ВС

Ольга Лопушанська, координатор законопроектної роботи Асоціації правників України, к.ю.н.

9 грудня 2019 року було опубліковано Висновок Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії) щодо змін до законодавчих актів, які регулюють статус Верховного Суду та органів суддівського врядування.

У документі надано оцінку новелам Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» № 193-IX (розглядався у парламенті як законопроект № 1008).

Комісія критично оцінила ряд норм Закону, в тому числі й положення, щодо ризиків і невідповідності стандартам Ради Європи яких неодноразово попереджувала Асоціація правників України.

1. Венеціанська комісія звернула увагу на взаємозв’язку стабільності і незалежності судової влади. Внесення змін до законодавства з питань судоустрою і статусу суддів часто ставить під сумнів незалежність суддівської влади.

2. Комісія звернула увагу на недоліки процедури прийняття Закону, а саме на відсутність консультацій із зацікавленими сторонами, які мають важливе значення для достовірності і прийнятності реформи.

Наведене фактично підтвердило позицію Асоціації правників України щодо неприпустимості підготовки важливих для держави законів без будь-якого залучення зацікавлених сторін і правничої спільноти.

3. Зазначено про те, що припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) призвело до зупинення процедур кваліфікаційного оцінювання суддів першої та другої інстанцій. Комісія звертає увагу на те, що склад ВККСУ повинен був продовжити роботу до їх заміни.

Асоціація наголошувала на важливості завершення процедур, розпочатих попереднім складом ВККСУ, за тими ж правилами, за якими вони розпочаті.

4. Венеціанська комісія констатувала, що створення такого додаткового спеціалізованого органу, як Комісія з питань доброчесності та етики, ускладнює систему органів судової влади. Варто нагадати, що метою створення Комісія з питань доброчесності та етики є забезпечення прозорості і підзвітності членів Вищої ради правосуддя (ВРП) та членів ВККСУ. До складу цієї Комісії входитимуть три члени ВРП і три міжнародних експерти.

5. У Висновку негативно оцінено зміни щодо Верховного Суду (ВС).

Венеціанська комісія звертає увагу на те, що не наведено переконливих підстав скорочення кількості суддів ВС до 100. Рекомендовано скасувати таку норму. При цьому вказано, що кількість суддів ВС можливо поступово зменшувати після розгляду накопичених у ньому справ, а також скорочення навантаження за допомогою процесуальних фільтрів.

Окрім того, Комісія звернула увагу на таке:

• не визначено критерії і процедуру відбору суддів до касаційних судів у складі ВС, а також переведення суддів із нижчими рейтингами до апеляційних судів;
• передбачене зменшення винагороди суддів ВС може призвести до ризику корупції і зниження привабливості посади.

6. Нові скорочені строки дисциплінарного провадження викликають сумніви щодо їх реалістичності. Передбачені Законом три дні для підготовки відповіді судді на звинувачення, на думку Венеціанської комісії, є занадто коротким терміном для надання такої відповіді суддею і для підготовки ВРП, що може мати наслідком необґрунтовані рішення.

Разом із тим Комісія підтримала спрощення структури органів суддівського врядування та підпорядкування ВККСУ Вищій раді правосуддя (ВРП).

Також у документі зазначено про те, що повинні бути заповнені вакантні посади у судах першої та другої інстанцій.

Асоціація правників України, бізнес-асоціації і дипломатичні представництва застерігали парламент від ризиків прийняття Закону № 193-IX, які знайшли відображення у Висновку Венеціанської комісії. Зазначене вкотре свідчить про необхідність долучення стейкхолдерів до розроблення проектів законів і проведення їх публічного обговорення для забезпечення якісних і комплексних реформ.