Велика Палата вказала на пріоритетність Цивільного кодексу над пізнішими законами

Велика Палата Верховного Суду вказала на пріоритетність норм ЦК над спеціальним законом із новими вимогами, який прийняли пізніше, – у цій ситуації не застосовується колізійний принцип lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній»).

Тому Велика Палата відступила від висновку про те, що власність на землю за договором набувається лише після державної реєстрації права. Адже Цивільний кодекс передбачав, що особа, яка здійснила державну реєстрацію правочину відповідно до статей 334, 657 ЦК, набула титул власника майна.

Нову позицію викладено в постанові від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17.

Також у цій постанові докладно роз’яснюється правило пріоритетності законів.

Конституційний Суд

Невідповідність окремих положень спеціального закону положенням кодексу не може бути усунено шляхом застосування правила, за яким із прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним раніше.

Кодекс є основним актом цивільного законодавства, тому будь-які зміни в регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого кодексом.

Принцип lex posterior derogat priori

Суб`єкт законодавчої ініціативи зобов’язаний разом із законопроєктом про інакше регулювання цивільних відносин подати проєкт про внесення відповідних змін до ЦК.

Якщо ж ЦК не змінився, колізійний принцип lex posterior derogat priori, за яким пізніший закон скасовує попередній, не застосовується.

Пріоритетність ЦК

Норма ЦК превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.