Велика Палата відступила від висновку про порядок зміни виду використання землі в межах її цільового призначення

Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.

Рішення про відступ від висновку, викладеного в:

• постановах Верховного Суду України від 5 березня 2013 року у справі № 21-417а12, від 8 квітня 2015 року у справі № 6-32цс15,
• постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а,
• постановах Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 701/902/17-ц, від 3 червня 2019 року у справі № 708/933/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 701/473/17,

ВП ВС прийняла у постанові від 1 червня 2021 року у справі № 925/929/19.

Позицією, від якої відступила Велика Палата, передбачалось, що зміна виду використання земельної ділянки в межах цільового призначення (використання) земельної ділянки, встановленого законодавством та конкретизованого уповноваженим органом державної влади в рішенні про передання її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, потребує обов’язкового дотримання механізму такої зміни, визначеного законодавством, і така зміна цільового виду використання землі з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення є підставою для визнання недійсними відповідних договорів оренди земельної ділянки та скасування наказів, якими затверджено проєкти землеустрою.

Передаючи справу на розгляд ВП ВС, Касаційний господарський суд зазначив, що зміна виду використання земель без зміни цільового призначення земельної ділянки не може бути підставою для визнання недійсними відповідних договорів оренди земельної ділянки та скасування наказів, якими затверджено проєкти землеустрою.

Суд нагадав, що відповідно до абзаців 1, 2 частини 5 статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення.

Нормами права визначено види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для:

• фермерського господарства,
• ведення особистого селянського господарства,
• сінокосіння і випасання худоби,
• ведення індивідуального або колективного садівництва,
• городництва,
• ведення підсобного господарства.

Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проєктами землеустрою щодо їх відведення. Водночас такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.

Водночас користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.