«Важливо об’єднувати зусилля юристів, фінансистів і держави» – Олег Маліневський на III Ukrainian Arbitration Forum — PRAVO.UA «Важливо об’єднувати зусилля юристів, фінансистів і держави» – Олег Маліневський на III Ukrainian Arbitration Forum — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » «Важливо об’єднувати зусилля юристів, фінансистів і держави» – Олег Маліневський на III Ukrainian Arbitration Forum

«Важливо об’єднувати зусилля юристів, фінансистів і держави» – Олег Маліневський на III Ukrainian Arbitration Forum

  • 17.05.2023 15:49

Після завершення першої сесії III Ukrainian Arbitration Forum керуючий партнер EQUITY Олег Маліневський зробив спеціальну доповідь «Відшкодування шкоди, завданої війною, – можливості міжнародного арбітражу».

Експерт зауважив, що росія передусім заслуговує на деімунізацію, що відкриє шлях для компенсації завданих війною величезних збитків, адже вони безпрецедентні.

За інформацією Світового банку, лише на контрольованій території України збитки перевищують 400 млрд доларів, а сума збитків промисловості та підприємств становить 10,9-11,3  млрд доларів. Загалом же, за різними підрахунками, розміри збитків перевищать 1 трлн доларів.

Водночас, як зазначив експерт, арештовані російські активи вже є:

«Наразі арештовані валютні резерви центрального банку росії на загальну суму близько 300 млрд доларів. Також велику кількість активів арештовано в західних країнах, наприклад, у Великій Британії ця сума сягнула 18,5 млрд фунтів стерлінгів, і це не лише російські державні активи, а й активи олігархів, їхніх сімей та компаній».

Проте він закликав не обмежуватися виключно арештованими активами, позаяк є й інші активи, в тому числі приховані.

Доповідач зауважив, що механізмів компенсації збитків існує багато, зараз вони розробляються та обговорюються.  А міжнародний арбітраж має застосовуватися через те, що:

  • сума збитків, завданих війно, неспівмірні з активами рф в Україні;
  • стягнення на заморожені активи за кордоном лише за наявності судового (арбітражного) рішення;
  • невпевненість у визнанні і виконанні рішень (питання імунітету);
  • досвід переможних справ по Криму;
  • індустрія зовнішнього фінансування арбітражних справ.

Ключовим питанням пан Маліневський назвав те, чи дасть це компенсаційні гроші.

Він також зазначив, що особливістю інвестиційного арбітражу є те, що це арбітраж між інвестором і державою, в якій перебувають інвестиції. Його відмінність від суду полягає в тому, що коло відповідних позивачів досить звужене, як і питання, які вирішуються.

Серед переваг міжнародного арбітражу експерт виділив: імунітет, визнання і виконання, універсальну процедуру, позитивну практику проти росії.

Водночас недоліками цього механізму є: обмеженість за суб’єктним складом, обмеженість за територією та видами збитків, ціна, строк, проблеми виконання.

«Ключовим документом для спорів між Україною та росією, інвесторами з цих країн є Угода між Кабінетом Міністрів України і урядом рф про заохочення та взаємний захист інвестицій 1999 року»,

– зазначив спікер. Зараз розпочався процес денонсації цього документа, але поки він існує, на нього слід орієнтуватися. Тож зазначені в Угоді інституції, які можуть розглядати спори, це компетентний суд або арбітраж договірної сторони, на території якої здійснюються інвестиції; Арбітражний інститут Стокгольмської торговельної палати; Арбітражний суд ad hoc відповідно до Арбітражного регламенту Комісії Організації Об’єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ).

Експерт також відзначив, що вже вироблена практика щодо того, хто може позиватися і хто вважається постраждалою особою, визначено ключові критерії. На його думку, ключовим у цьому контексті є права на рухоме і нерухоме майно, тобто те, що постраждало на окупованих територіях.

Олег Маліневський звернув увагу й на такий механізм, як масові позови:

«Переконаний, що арбітражна практика щодо інвестиційних спорів зараз перебуває на порозі квазіреволюції. Класична конструкція один інвестор – одна держава-відповідач, яка порушує права інвестора, вже під боєм в частині розширення масових позовів».

Уже є низка рішень і в міжнародній практиці, щоправда процесуального характеру, коли суд ставав на бік масових позивачів. І це дуже важливо для України.

У питанні суверенного імунітету росії Олег Маліневський виокремив дві ключові перешкоди в боротьбі за активи рф: юрисдикційний імунітет та виконавчий імунітет.

«Інвестиційний арбітраж вирішує однозначно питання юрисдикційного імунітету, але питання виконавчого імунітету, питання неможливості стягнення суверенних активів вирішуватиметься в кожній країні окремо відповідно до наявних правил такої країни. В цьому полягає специфіка цієї категорії  спорів, і про це слід пам’ятати»,

– пояснив експерт, утім варто орієнтуватися на практику Верховного Суду, який її формує.

Окрім цього, існує й інший, обхідний, шлях притягнення безімунітетного відповідача. Це можуть бути олігархи, політики, пропагандисти, держкомпанії тощо.

Як зазначив доповідач, третій шлях – інвестиційний арбітраж – може існувати на рівні певної юрисдикції, коли імунітет в силу різних обставин не буде застосовуватися.

Свідченням того, що зняття інвестиційного імунітету працює, є позитивна практика українських компанії проти рф щодо кримських активів.

Але отримання позитивного рішення ще не означає, що воно буде успішно виконано. Тож Олег Маліневський навів декілька прецедентів із міжнародної практики, коли рішення було успішно виконано на користь інвестора. Проте, як він зауважив, зняття імунітету підтримують не всі країни.

Також експерт згадав відому «справу “ЮКОСа», коли троє контрольованих акціонерів компанії намагалися виконати відповідні арбітражні рішення на загальну суму понад 50 млрд доларів щодо активів рф, розташованих в інших країнах. Усі виконавчі провадження були припинені або призупинені після рішення Окружного суду Гааги про скасування найбільшого в історії арбітражного рішення, винесеного цим судом. Однак нещодавно рішення Окружного суду було скасовано Апеляційним судом Гааги, і арбітражні рішення були відновлені. Рф подала апеляцію на це рішення. Акціонери досягли початкового успіху, коли у грудні 2014 року Трибунал великої інстанції Парижа надав дозвіл на екзекватуру. Однак після цього рішення було накладено низку арештів, які згодом були зняті.

Справа “ЮКОСа” навіть спонукала Францію та Бельгію до запровадження законодавчих змін. Зокрема, це «Закон Сапін II» у Франції (2016) та стаття 1412 Судового кодексу Бельгії. На переконання доповідача, законодавство цих країн дрейфуватиме у бік абсолютного імунітету. Це, своєю чергою, ускладнює виконання рішень проти рф.

Водночас Олег Маліневський звернув увагу на альтернативні джерела стягнення, такі як монетизація арбітражних рішень на вторинному ринку і відстеження та арешт активів.

Насамкінець доповідач перелічив шляхи фінансування, зокрема відступлення вимог, створення NGO, Contingency fee та залучення незалежного фандера.

А щодо подальших перспектив арбітражу пан Маліневський підсумував:

«Арбітраж – це напрям, який треба пропрацьовувати, зважувати, адже він не для всіх випадків підходить. Тому важливо об’єднувати зусилля юристів, фінансистів і, що дуже важливо, держави, яка повинна на дипломатичному рівні працювати над створенням механізмів виконання рішень, зокрема й інвестиційних арбітражів».

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA