Валютне реагування — PRAVO.UA Валютне реагування — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Аналітика » Валютне реагування

Валютне реагування

  • 12.04.2019 16:23
Рубрика Аналітика

Коли Берні Медофф зізнався, що його інвестиційна фірма була «однією великою брехнею», він не міг навіть припустити, що детально опише так звану валютну лібералізацію від Національного банку України (НБУ) (Закон «Про валюту і валютні операції»). усі суми, що перевищують 149 999 гривень, як «незначні валютні операції» потраплять під ще більший контроль хоча б тому, що згідно з постановою НБУ № 2 від 2 січня 2019 року (I.6) всі банки самостійно приймають рішення про необхідність надання клієнтами документів. А з огляду на постанову НБУ № 8 від 2 січня 2019 року, де наводиться рекомендований (але не вичерпний) список додаткових документів, які може вимагати банк, крім звичайних, до яких клієнти вже звикли, і найжорстокіші заходи впливу до банків, що застосовуються НБУ останнім часом, тепер банки для самозахисту завалять клієнтів запитами і подеколи нездійсненними вимогами. Формально все валютне регулювання могло б починатися і закінчуватися цим: «I.6. уповноважені установи самостійно, на підставі своїх внутрішніх документів, приймають рішення про необхідність подання клієнтом документів, пов’язаних зі здійсненням валютної операції».

 

Реформа без меж

На практиці ми повинні повернутися до діяльності департаменту фінансового моніторингу НБУ. Співробітники цього департаменту, виходячи на перевірки банку, керуються винятково внутрішніми переконаннями. Читаючи акти перевірок, складені і підписані цими чиновниками, ви часто зустрінете фрази про фіктивні угоди, відмивання коштів тощо. Уся нормативно-правова база, Конституція, кодекси і закони на території НБУ не діють. Чиновники не знають про презумпцію невинуватості, не знають про те, що тільки рішення суду може визнати фіктивною угоду або підприємство, встановити факт відмивання коштів. Їм невдогад, що тільки слідство і суд можуть встановити коло винних осіб і визначити ступінь провини кожного з них. Основний аргумент перевіряючих: «Ми так вважаємо!».

При цьому, як ми знаємо, банк позбавлений можливості оскаржити сам акт перевірки в суді. Оскаржити можна тільки результат, вжиті заходи впливу. А, як показав досвід, якщо заходом впливу було визнання банку неплатоспроможним, перемога в суді йому нічого не приносить.

НБУ надсилає лист про технічну неможливість виконати рішення суду і далі втішається своєю безкарністю і правовим нігілізмом. Банк виграв суд, але все одно програв! Такий стан речей призвів до того, що отриманий штраф на мільйони гривень сприймається як благо, і банки часто не ризикують оскаржувати ці штрафи, щоб наступним заходом впливу не було визнання їх неплатоспроможними.

Таким чином, НБУ зробив банки абсолютно підконтрольними, керованими в ручному режимі і вічно винними в усьому. І якщо немає чіткого переліку необхідних документів для тієї чи іншої валютної операції, банк завжди можна звинуватити в тому, що він недостатньо здійснював фінансовий моніторинг. І це я ще мовчу про порочну практику НБУ розсилати в правоохоронні органи результати своїх перевірок, відкриваючи банківську таємницю без будь-якого рішення суду, керуючись винятково внутрішніми відчуттями!

Банки змушені перестраховуватися і часто відмовляти клієнтам у проведенні операцій, просто щоб не брати на себе навіть гіпотетичний ризик. Недавно у нас був такий випадок. Наша компанія надавала юридичну допомогу клієнту, який хотів взяти кредит від юридичної особи — нерезидента. Український банк запитував документи кілька разів. Спочатку у клієнта запросили всі реєстраційні документи плюс certificate of good standing з апостилем і перекладом на українську мову. Нагадую, ми зараз говоримо про партнера, який планував дати кредит. Після виконання цієї вимоги банк запросив трастову декларацію з апостилем і перекладом на українську мову та копію паспорта бенефіціара, а потім — джерело походження коштів нерезидента та виписку за якийсь період по його рахунку в іноземному банку. І, вже отримавши всі ці документи, банк запросив податкову декларацію бенефіціара особисто! Сказали б ліпше одразу «ні», зберегли б час та нерви!

Зараз, після введення цієї революційної реформи, основний контроль за валютними операціями зміститься від валютного регулювання, в основному, до фінансового моніторингу, а відтак, до можливості діяти абсолютно поза межами правового поля, виходячи винятково зі своїх внутрішніх переконань. Кожна валютна операція тепер буде проходити по-різному навіть у межах одного і того ж банку залежно від конкретного співробітника фінансового моніторингу, до якого вона потрапить на вивчення. Щоразу в банку або банках ви не зможете бути до кінця впевненими в тому, чи вийде зробити ту чи іншу операцію і скільки часу це займе. Щось пройде в одному банку і не пройде в іншому. Іноді доведеться чекати, поки Маша піде у відпустку і її замінюватиме Даша, яка ставиться до чогось більш толерантно. Але ж ви — це реальний сектор економіки України, що наповнює нашу казну дзвінкою монетою. Замість довгоочікуваного полегшення на вас чекає ще більш болісний і важкий процес здійснення господарської діяльності.

 

Інноваційний прес

На мій погляд, для характеристики прийдешніх змін наведеного вище вже більш ніж достатньо, але для порядку розгляньмо ще ряд смішних інновацій від НБУ.

З одного боку, він дозволяє юридичним особам — резидентам відкривати рахунки за кордоном, а з іншого — своєю постановою № 5 від 2 січня 2019 року (I.16) зобов’язує проводити всі розрахунки за зовнішньоекономічними операціями винятково через рахунки в банках України («Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках»). у свою чергу, «банк — юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про які внесені до Державного реєстру банків» (Закон України «Про банки і банківську діяльність»).

А «Державний реєстр банків — реєстр, що ведеться Національнім банком України та містіть відомості про державну реєстрацію всіх банків». Водночас НБУ на своєму сайті пише, що з 7 лютого 2019 року дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб — резидентів за кордоном. Чи не клоуни? Отже, ви можете відкрити рахунок юридичної особи — резидента в іноземному банку, але не можете через нього здійснювати зовнішньоекономічні операції. Тобто ви повинні прийняти валюту, наприклад, за експортну операцію на свій рахунок в українському банку, продати певний відсоток з обов’язкового валютного продажу (постанова № 5 від 2 січня 2019 року) і тільки потім решту можна перерахувати на поповнення власного рахунку в іноземному банку, та й то в межах 2 млн євро в рік (так звані Е-ліміти). Резиденту (юридичній особі/фізичній особі — підприємцю) дозволяється здійснювати валютні операції з метою проведення його господарської діяльності з переказу коштів з України на поточні рахунки нерезидентів — юридичних осіб, відкриті в Україні (окрім інвестиційних рахунків), протягом календарного року на загальну суму, що не має перевищувати в сукупності 2 млн євро включно чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті/ гривні за офіційнім курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату здійснення відповідної операції. Потім, якщо знадобилося оплатити операцію з імпорту товарів і послуг, резидент повертає валюту на свій рахунок в українському банку і лише звідти робить платіж. До речі, поки версталась стаття, НБУ випустив постанову № 35 від 6 лютого 2019 року, якою він остаточно заплутав це питання. Цитата: «14 (1). Банкам забороняється здійснювати купівлю безготівкової іноземної валюти за дорученням/заявою клієнтів-резидентів з метою розміщення коштів на вкладному (депозитному) рахунку в банку та/або на рахунку за кордоном в іноземній фінансовій установі.

14 (2). Заборона, передбачена в пункті 14 (1) розділу І цього Положення, не поширюється на операції:

3) юридичних осіб/фізичних осіб — підприємців з купівлі іноземної валюти з метою розміщення коштів на власних рахунках за кордоном, що обумовлено необхідністю утримання власних відокремлених підрозділів за кордоном та/або виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами (крім зобов’язань з переказу сум вкладів (депозитів) на рахунки в іноземних фінансових установах)». З цього випливає, що таки резидент може виконувати зобов’язання за зовнішньоекономічними контрактами зі своїх рахунків за кордоном, але це прямо суперечить постанові № 5 і описаному раніше. Також постанова № 35 додала, що банку забороняється купувати українські облігації зовнішніх державних позик. Нерезиденту можна, резиденту не можна? Додано пункт про заборону перерахувань на власні рахунки в офшорних зонах. Тобто відкривати можна, перераховувати звідти можна, туди не можна! Йдеться про власні кошти.

 

На свій рахунок

Окремо варто сказати про Е-ліміти і обов’язковий продаж валюти. Валютні обмеження в цілому — це додатковий податок, що справляється з нас державою. Ви сплатили всі податки і чесно заробили. Ну і що ж? Будьте ласкаві продавати отриману валюту — вона, мовляв, державі потрібніша! Тоді держава за нашу роботу платить нам не гроші, а фантики, які тут же після отримання втрачають основні функції грошей — купівельну спроможність, обмін тощо.

І як накажете розуміти, якщо під обов’язковий продаж потрапляє навіть кредит від нерезидента?! Взяли ви кредит для закупівлі товарів за кордоном. Певний відсоток його продайте, потім знову купіть уже під контракт і платіть собі спокійно. Тобто просто на рівному місці втратьте комісії на продажу та купівлі — 2 % обороту геть. А ліміти? Законодавчо обмежується право переводити свої власні гроші резидентам і нерезидентам! Який інвестор поспішить в Україну, якщо держава накладає обмеження на повернення інвестицій і дивідендів?

Залишилася після «лібералізації» і норма про купівлю валюти тільки під зобов’язання. «Клієнти (резиденти та нерезиденти) здійснюють валютні операції з купівлі безготівкової іноземної валюти/банківських металів та/або переказу іноземної валюти/банківських металів/національної валюти у разі наявності підстав/зобов’язань для проведення таких операцій, що підтверджуються відповідними документами, які подаються для здійснення купівлі до банків, для здійснення переказу — до уповноважених установ». Ну немає у мене зобов’язань! Поки що. Але будуть наприкінці року. Я тоді планую купувати імпортний товар. І не хочу ризикувати і тримати валюту в гривні — раптом курс полетить. Хочу купити валюту і зберігати кошти в ній. Якщо я сплатив усі податки, чому я не можу цього зробити?

Уся нормативна база НБУ — зразок ляпів і протиріч. Скажімо, НБУ дозволяє юридичним особам — нерезидентам відкривати розрахункові рахунки в банках України, але вказує на обов’язкове зарахування коштів через розподільчі рахунки. Тобто кожен долар, який увійшов до банку, спочатку він заморожує і вимагає ніде чітко не визначений нескінченний стос документів. Таке зарахування може тривати місяцями і навіть роками. Який нерезидент піде на відкриття такого рахунку, якщо тільки його власники не збігаються з власниками банку?

 

Найголовніше — не сумувати!

НБУ вкотре обмежив і власні операції банків лімітом відкритої валютної позиції. Тим самим якась гіпотетична можливість заробити гроші на валютному ринку для банку відсікається.

НБУ скасував отримання дозволів на кредити від нерезидентів, замінивши їх реєстрацією таких кредитів у системі АІС «Кредитні договори з нерезидентами». Без такої реєстрації резидент брати кредит все одно не може. Питання: чим стало краще? Нерезиденти можуть відкривати рахунки в гривні, але кредитувати їх у гривні не можна! (Крім ряду винятків на незначні суми). І розрахунки резидентів у гривні через кореспондентські рахунки в банках-нерезидентах заборонені. Чому? А заборона купівлі валюти за кредитні кошти (на суми, вищі за незначні)? Чи є здорова логіка хоч у когось? Як підприємству працювати без кредитів? Чому я за кредитні кошти не можу зробити зовнішньоекономічну операцію?!

Залишився у законодавчій базі і старий розподіл всіх валютних операцій на поточні торговельні, неторговельні і капітальні. По кожному виду операцій — окремий звід правил. Отримання кредиту у валюті — операція, пов’язана з рухом капіталу, виплата відсотків за таким кредитом — поточна торговельна операція. Агов! Люди! Хто це писав? Операції по договорах оренди, вчинення інвестицій — капітальні, дивіденди з корпоративних прав — поточні торговельні. Нерезиденти можуть один з одним розраховуватися гривнею, резиденти ж, за рідкісним винятком, розраховуватися між собою у валюті не можуть.

НБУ обмежив право банку купувати цінні папери планкою, не нижче за інвестиційний клас, зробивши виняток для українських паперів. При цьому він заборонив банкам купувати у резидентів за іноземну валюту державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті. «Банку забороняється здійснювати розрахунки в іноземній валюті з купівлі у резидентів (крім банків) державних цінних паперів, номінованіх в іноземній валюті» (Постанова НБУ № 5 від 5 січня 2019 р.).

Найсмішніше, що цей список нескінченний. Щоб описати всі нововведення НБУ, потрібно витратити місця стільки ж, скільки займають самі ці нововведення. Простіше коментувати якесь конкретне питання з цієї так званої лібералізації, ніж розповісти одразу про все. Але загальне відчуття про спрощення валютного законодавства, гадаю, ви отримали.

Залишається тільки закінчити тим, що найголовніше — не сумувати, адже зневіра — найстрашніше, що може трапитися з людиною.

 

Семен ХАНІН, адвокат ЮК «АМБЕР»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA