«ВАКС — це саме той суд, який змушує працювати всіх учасників судового процесу» — учасники круглого столу «Антикорупційне правосуддя в Україні — 2019-2022»

Круглий стіл «Антикорупційне правосуддя в Україні — 2019-2022» продовжує роботу. Практичні нюанси антикорупційних проваджень висвітлили Катерина Сікора, суддя-спікер ВАКС, Олексій Кравчук, суддя ВАКС, Ольга Просянюк, керуючий партнер Aver Lex, Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР». Модерували дискусію Олександр Семенников, голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, та Рустам Колесник, шеф-редактор газети «Юридична практика».

Судочинство воєнного часу

Про особливості судочинства воєнного часу — діяльність Вищого антикорупційного суду під час війни — учасникам заходу розповіли Катерина Сікора та Олексій Кравчук, судді ВАКС. Вони зосередилися на трьох проблемних питаннях, які стосуються діяльності ВАКС та всієї судової системи. Це:

• відеоконференція, зокрема із застосуванням власних технічних засобів учасників під час воєнного стану;
• імперативне/дискреційне зупинення судового провадження щодо мобілізованих осіб;
• новела КПК: проголошення резолютивної частини вироку.

Катерина Сікора озвучила статистичні дані щодо діяльності ВАКС за період із 24 лютого до 2 вересня 2022 року:

• 13 вироків щодо 17 осіб, у тому числі 5 – на підставі угод;
• 1 розглянутий цивільний позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (частково задоволено);
• 2059 заяв, клопотань, скарг та інших матеріалів, розглянутих слідчими суддями;
• 1 розглянутий адміністративний позов про застосування санкції.

Олексій Кравчук констатував, що під час війни значно збільшилася кількість випадків застосування відеоконференцзв’язку. До очевидних переваг використання власних технічних засобів він відніс зменшення навантаження на учасників і судову систему, в т.ч. організаційне (зокрема, щодо сховищ, епідемічне). Суддя ВАКС також розповів про нюанси встановлення особи, яка бере участь у судовому засідання. Катерина Сікора звернула увагу на проблемні питання використання відеоконференцзв’язку із застосуванням власних технічних засобів особою, яка перебуває за кордоном: необхідність залучення у цьому випадку міжнародної правової допомоги та перспективи виконання судових рішень щодо осіб, які перебувають за кордоном.

На продовження судового виступу Катерина Сікора розповіла про зміни до КПК, які передбачають зупинення судового провадження щодо мобілізованих осіб (нова редакція ч. 1 ст. 335 КПК України). За її словами, наразі суди використовують два підходи: за імперативного підходу судді обмежуються лише самим фактом мобілізації, а за дискреційного — з’ясовують всі обставини, чи може факт перебування особи на військовій службі унеможливлювати її участь у судовому засіданні. Серед дискусійних питань застосування відповідної норми КПК Катерина Сікора відзначила такі:

• чи є обов’язковим зупинення судового провадження за умов отримання відповіді з відповідної військової частини про неперешкоджання військової служби участі в судових засіданнях;
• чи є обов’язковим виділення кримінального провадження з наслідками у вигляді необхідності підготовки копій всіх процесуальних документів;
• чи є демобілізація підставою для відновлення судового провадження, звідки суд може дізнатись про звільнення обвинуваченого з військової служби.

Олексій Кравчук, говорячи про новелу КПК щодо проголошення резолютивної частини вироку, наголосив на позитивних аспектах такого підходу, зазначивши, що хоча відповідні зміни щодо проголошення вироку наразі діють лише на період воєнного часу, варто залишити їх і після перемоги України.

Участь захисників у кримінальному провадженні

Про особливості участі захисника у кримінальному провадженні розповіла Ольга Просянюк. Вона наголосила, що «ВАКС — це саме той суд, який змушує працювати всіх учасників судового процесу, і сторону обвинувачення, і сторону захисту».

Серед проблемних питань щодо участі захисника в кримінальному провадженні Ольга Просянюк виділила випадки відмови у допуску захисника, підтвердження його повноважень, а також відмови від захисника та заміни захисника. Вона детально проаналізувала підходи органів досудового розслідування та судову практику, зокрема ВАКС, із цих питань.

Ольга Просянюк звернула увагу на випадок відмови адвоката від подальшого представництва. «Стаття 47 КПК передбачає дуже вузький перелік підстав, коли адвокат може вийти з процесу», — прокоментувала пані Просянюк. Вона розповіла про кейс, коли органи досудового розслідування розцінили односторонню відмову адвоката від захисту клієнта, з яким припинено дію договору про надання правової допомоги, як порушення вимог КПК та наполягали на його подальшій участі в провадженні. «Саме ВАКС виніс єдине в українській судовій практиці рішення, яким вирішив цю колізію», — наголосила Ольга Просянюк. «Відсутність договору про надання правової допомоги є обставиною, яка виключає участь адвоката в кримінальному провадженні», — процитувала вона ухвалу ВАКС.

Нериторичні запитання

«Процесуальні недоліки антикорупційних проваджень та шляхи їх подолання» — погляд адвоката та це питання презентував Семен Ханін. Не даючи власної оцінки, він сформулював такі питання:

• чи може бути повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення без складу кримінального правопорушення;
• під час розгляду скарги на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення чи перевіряє слідчий суддя належність і допустимість доказів, та й взагалі їх наявність;
• під час визначення розміру застави чи повинен слідчий суддя перевіряти фактичну можливість її внесення;
• чи може відбуватися невідкладний обшук помешкання чи транспортного засобу, коли нікого там немає, а особу вже затримано;
• чи може ефективний захист змінювати складність досудового провадження;
• чи може слідчий суддя беззаперечно розцінювати докази саме обґрунтованості підозри, коли є обґрунтовані підозри щодо об’єктивності показів агента-свідка;
• чи дійсно участь адвоката в допиті може зашкодити досудовому розслідуванню;
• щодо призначення експертизи матеріалів досудового розслідування;
• щодо участі понятих та отримання ними неправомірної вигоди;
• щодо висвітлення засідань на інформаційних ресурсах ВАКС, зокрема невисвітлення позиції сторони захисту;
• щодо дотримання принципу співмірності покарання.

«Якщо ми знайдемо відповіді на ці питання, ми остаточно знімемо їх із порядку денного і нам всім працювати буде легше», — резюмував свій виступ Семен Ханін.