Міждержавна скарга РФ проти України може не пройти критерій прийнятності, а забезпечувальні заходи за правилом 39 (Росія вимагає поставляти воду в Крим та впровадити російськомовну освіту) не застосовуються, якщо нема «безпосередньої небезпеки».
Про це заявив уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.
Міністерство зовнішніх справ Російської Федерації повідомило, що Росія подала до Європейського суду з прав людини міждержавну скаргу проти України.
Відповідно до статті 33 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод будь-яка Висока договірна сторона може передати на розгляд Суду питання про будь-яке порушення положень Конвенції та протоколів до неї, допущене, на її думку, іншою Високою договірною стороною.
В РФ говорять про дискримінацію російськомовного населення, переслідування журналістів і ЗМІ, водну блокаду Криму, катастрофу рейсу МН-17.
Проте, як пояснив пан Ліщина, щоб ЄСПЛ прийняв заяву, РФ зобов’язана:
- виконати формальні вимоги прийнятності, зокрема щодо шестимісячного строку подання заяви. Наприклад, катастрофа МН-17, Майдан, трагедія в Одеському будинку профспілок стались у 2014 р. Сама РФ у справах за скаргами, поданими Україною, багаторазово наполягала на застосуванні цього строку;
- пояснити, чому «безпосередньої небезпеки», про яку має йтися для застосування судом правила 39, не було рік чи два роки тому. ЄСПЛ приймає оперативні рішення до вирішення спору по суті, тільки якщо існує очевидний ризик непоправної шкоди життю та здоров’ю людини;
- дійсно подати скаргу до ЄСПЛ. Хоча Генеральна прокуратура РФ (якій передали повноваження з представництва РФ від Мін’юсту) оприлюднила заяву щодо першої російської міждержавної скарги, але на сайті ЄСПЛ така інформація відсутня.
Видавництво 
Завантажується ...
