Видавництво 
12 квітня 2024 року в Інституті правотворчості та науково-правових експертиз НАН України відбувся науково-практичний круглий стіл «Закон України «Про правотворчу діяльність» як механізм удосконалення правотворчого процесу в Україні».
В обговоренні взяли участь науковці, народні депутати, представники виконавчої влади, судді, а також інші фахівці у сфері правотворчої діяльності.
У вітальному слові голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зауважив, що круглий стіл відбувається у 314-ту річницю Конституції Пилипа Орлика. Тож Україна має бути у фарватері прогресивного законодавства, а ухвалення закону про правотворчість 24 серпня 2023 року підкреслює символізм та спадкоємність українських законотворчих традицій.
«Вірю, що нам якнайшвидше вдасться перейти до стадії імплементації закону про правотворчу діяльність», – запевнив спікер Верховної Ради.
Ухваленню закону про правотворчість передував великий масив роботи. Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська. Він також зауважив, що цей закон дасть змогу, зокрема, позбутися низки норм, нав’язаних ще радянським законодавством.
Важливість гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС акцентував Анатолій Загородний, президент Національної академії наук України, академік НАН України. Він також зауважив, що дискусії з цього приводу переходять вже в практичну площину.
Суди давно чекали закону про правотворчість. Про це зазначив Михайло Смокович, голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС, доктор юридичних наук, професор. Він подякував народним депутатам за ухвалення закону, який розв’язує велику кількість проблем, і додав, що суди відкриті до обговорення всіх проблемних питань щодо застосування законодавства.
Історичним документом назвав закон про правотворчість голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов. Він висловив сподівання, що закон матиме серйозний вплив на вітчизняну правову систему, адже тепер час імплементувати його положення.
Про те, що закон про правотворчість має таке саме значення, як і Конституція Пилипа Орлика, заявив Сергій Пирожков, віцепрезидент НАН України, академік НАН України. «Це не лише велика робота, а й велика відповідальність», – зауважив академік, говорячи про залучення науковців у законотворчу діяльність.
«Основна мета закону про правотворчість – формування якісного законодавства», – акцентувала доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) НАПрН України Наталія Кузнєцова. Вона, як один із авторів концепції Закону “Про правотворчу діяльність”, розповіла про його ідеологію, основну мету та завдання, а також про роль наукової концепції закону у формуванні якісного масиву законодавства.
Олексій Кот, директор Інституту правотворчості науково-правових експертиз НАН України, професор, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України, зупинився на принципах ведення правотворчої діяльності.
«Закон про правотворчість є основою для оптимізації правової системи», – так характеризував тему обговорення Анатолій Колодій, головний науковий співробітник відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС, доктор економічних наук, професор.
На завершення обговорення Олексій Кот, який модерував круглий стіл, закликав до продовження обговорення Закону України «Про правотворчу діяльність» і зауважив, що цей захід – запрошення до подальших дискусій.
Зважаючи на те що закон про правотворчість у дію буде введено через рік після припинення воєнного стану, у правників є певний час для донесення основних ідей закону до всіх суб’єктів правотворчої діяльності та представників українського суспільства.
Більше про захід можна дізнатися за посиланням.
Завантажується ...