Україна рухається в напрямку встановлення якісної моделі відновного правосуддя

Україна рухається в напрямку встановлення якісної моделі відновного правосуддя – так коротко можна підбити підсумки вступної частини міжнародної конференції «Майбутнє відновного правосуддя в Україні».

Захід відбувся 26 жовтня 2021 року з метою проаналізувати:

• стан впровадження відновного правосуддя в Україні,
• наявні ризики та загрози його впровадження.

Також експерти окреслили нагальні кроки на виконання Рекомендацій ООН та Ради Європи щодо  впровадження відновного правосуддя в Україні.

Розпочали конференцію:

• Оснат Любрані, координатор ООН в Україні;
• Станіслав Кравченко, голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду;
• Ремі Дюфлот, заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні;
• Максим Єлігулашвілі, координатор напряму неформальної освіти Української Гельсінської освітньої програми «Розуміємо права людини».

Іноземні експерти Оснат Любрані та Ремі Дюфлот зазначили, що Україна стоїть на правильному шляху розвитку правосуддя. Тому настав час підняти рівень судової системи для вирішення глобальних проблем.

«Часто в процесі обговорення судової реформи забувають про відновне правосуддя, – зауважив Станіслав Кравченко і додав: – Поки ми все не систематизуємо і не надамо рекомендацій, рухатись буде надзвичайно складно».

Досягнення України

Зі свого боку, Роман Романов зупинився на вже досягнутому:

• розроблено моделі застосування та механізми впровадження відновного правосуддя;
• є політики та процедури (три постанови пленуму);
• у 14 громадах активно діють центри відновного правосуддя громад;
• ми маємо підтримку ключових партнерів;
• розвивається практика;
• відновне правосуддя закладено в концепції розвитку правосуддя щодо неповнолітніх.

Також експерт згадав пілотний проєкт «Впровадження відновного правосуддя», метою якого визначено зміцнення стійкості українських громад шляхом застосування відновного правосуддя для запобігання злочинності, врегулювання конфліктів та підтримки примирення.

За результатами проєкту:

• розроблено механізм впровадження відновного правосуддя в систему кримінального судочинства;
• на пілотних майданчиках в 6 регіонах України проведено опитування учасників проєкту;
• розроблено інформаційні матеріали щодо можливості та суті відновного правосуддя;
• розроблено рекомендації щодо впровадження відновного правосуддя в кримінальному процесі.

Підсумки дискусії підбила Альона Горова, навівши результати дослідження, метою якого було допомогти учасникам прийняти підхід проведення тренінгів в активній моделі навчання і відпрацювати навички. Отже, механізм впровадження медіації потребує таких змін:

• комплексного системного алгоритму взаємодії;
• затвердження механізму відомчими нормативно-правовими актами;
• розширення переліку справ, які можна передавати на програми відновного правосуддя;
• запрошення медіатора на перше судове засідання;
• зміни підходу до реагування на злочин з карального на відновний.