Учасники Legal Аnti-Сorruption Forum обговорили проблемні питання роботи з доказами

Третя, завершальна, сесія Legal Аnti-Сorruption Forum була присвячена роботі з доказами. Модератором дискусії став молодший юрист АО «Шкребець і Партнери» Антон Мартиненко, який зазначив, що питання доказування, з огляду на практику Верховного Суду, доволі мінливе і потребує фіксації тих правових позицій, які висловлює суд.

Про типові помилки органів досудового розслідування в контексті доказування факту корупції розповів Сергій Фомін, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. Він зупинився на трьох великих блоках, де Верховний Суд за останні роки зробив значний крок уперед. Перший блок – належний суб’єкт як критерій допустимості доказів, другий – строки досудового розслідування і третій – негласні слідчі (розшукові) дій, результати яких дедалі частіше стають предметом дослідження судами.

Недопустимості доказів у практиці ВАКС стосувався виступ Дмитра Михайленка, судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Він розглянув проблематику з огляду на провокації злочину та стадію досудового розслідування.

Аналізуючи судову практику, Дмитро Михайленко, зокрема, зазначив:

«В Апеляційній палаті ВАКС докази визнавалися недопустимими на підставі як суб’єкта, так і джерела доказу, а найбільше – порушення процесуального порядку».

Серед іншого спікер звернув увагу на те, що виправдувальні вироки та відповідні ухвали Апеляційної палати ВАКС не стосуються передусім формальних порушень процесу, а є виправданням по суті.

Водночас Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «Амбер», к.е.н., розглянув проблемні аспекти належності та допустимості доказів: дискусійні питання, межі оцінки доказів із погляду юриста-практика. Його доповідь стосувалася постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2022 року. Доповідач порушив питання обґрунтування судового рішення. Цитуючи текст мотивувальної частини постанови, Семен Ханін звернув увагу на деякі дискусійні формулювання, що викликають запитання, зокрема, чи є належна правова процедура самоціллю.

Наприкінці виступу доповідач виснував:

«Нам треба визначитися з допустимістю, належністю одного разу, і далі ці питання буде знято, адже неможливо щоразу доходити різних висновків у різних судах».

Зі свого боку, Денис Гюльмагомедов, керівник відділу детективів НАБУ, розглянув питання електронних доказів та їх оцінки. Він зазначив, що електронні докази є насамперед елементом змагальності. А щодо виступу попереднього доповідача – порадив шукати позитивну судову практику насамперед у кримінальних провадженнях, де докази більш допустимі, належні, достовірні, а негативну – в провадженнях стосовно корупції або економіки.

Денис Гюльмагомедов нагадав, що електронні докази з’явились у законодавстві 2018 року в усіх процесах, окрім кримінального. За його даними, на сьогодні словосполучення «електронні докази» було використано у більш ніж 2 млн судових рішень, у 38 рішеннях ішлося про «цифрові докази», що, на думку доповідача, є більш прогресивним.

Про економічні експертизи в антикорупційних справах розповів Ігор Гриненко, судовий експерт, завідувач відділу досліджень фінансово-кредитних операцій та економічної діяльності підприємств Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Він розглянув питання з точки зору напрямів діяльності, які охоплює економічна експертиза: дослідження документів бухгалтерського податкового обліку, документів економічної діяльності підприємств і документів фінансово-кредитних операцій.

Завершився форум обговоренням проблемних питань уже в неформальному колі, де кожен учасник Legal Аnti-Сorruption Forum скористався нагодою подискутувати наживо.