Учасники еxpert talk IX Щорічного форуму юрисконсультів обговорили актуальні аспекти вирішення спорів

Четверта сесія IX Щорічного форуму юрисконсультів відбулася в форматі еxpert talk щодо вирішення спорів, модератором якої став Олексій Менів, партнер АО «Шкребець та Партнери».

Про судові спори небанківського фінансового сектору розповіла Ірина Стародуб, керівник судового відділу Moneyveo.

Закони України «Про платіжні послуги», «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» та «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (“Дія Сіті”) матимуть найбільший вплив на галузь.

З найочікуваніших змін – імовірне створення спеціалізованого суду для врегулювання спорів щодо непрацюючих позик банків (NPL). Такий суд або палата суду, на думку Ірини Стародуб, має:

• забезпечити кращий захист кредиторам, які подекуди не в змозі повернути свої позики через надмірну завантаженість судової системи;
• допомогти зменшити частку непогашених позик з 42% (станом на 1 грудня 2020 року) до 24% у 2023 році.

Крім того, спікер проаналізувала актуальну судову практику, що стосується небанківського фінансового сектору.

Про самопредставництво юридичної особи та практику відшкодування судових витрат на правову допомогу була доповідь Андрія Гінінгера, юрисконсульта ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ». Він нагадав, що 29 грудня 2019 року було «оновлено» інститут самопредставництва, та вказав на зміни, які було внесено до законодавства. Промовець:

• провів порівняльний аналіз самопредставництва та представництва,
• виділив необхідні для них умови,
• наголосив, що інститут самопредставництва було запроваджено, щоб була можливість не залучати адвокатів для представництва в суді інтересів юридичної особи.

Для ілюстрації цих тез було наведено приклади із судової практики. Говорячи про відшкодування судових витрат, Андрій Гінінгер навів детальний алгоритм для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та вказав на підстави, що дають змогу зменшити їх суму.

Про особливості орендних правовідносин у період пандемії йшлося у виступі Сергія Дахновського, партнера JN Legal. Він нагадав про заходи, які були запроваджені внаслідок пандемії та суттєво вплинули на окремі види господарської діяльності.  Для галузей, у яких орендні відносини домінували, таких як торгово-офісна нерухомість, запровадження карантинних обмежень було найбільш болючим. Промовець:

• відзначив активну роль держави у збереженні балансу інтересів орендарів та орендодавців;
• зауважив, що втручання держави було не завжди послідовним;
• нагадав, як упродовж березня – червня 2019 року тричі змінювалася редакція пункту 14 прикінцевих положень Цивільного кодексу України.

У таких умовах можна було очікувати валу судових справ із цих питань, проте сторони віддавали перевагу досягненню консенсусу в досудовому порядку.

За словами Сергія Дахновського, пандемія показала хибність практики укладання типових договорів, що значно звузило можливості для їх адаптації в умовах форс-мажору.

Олексій Соломко, радник, керівник практики виконавчого провадження ADER HABER, поділився останніми тенденціями у виконавчому провадженні. Зокрема, він розповів, що в парламенті перебуває на розгляді новий законопроєкт про примусове виконання судових рішень, який:

• врегульовує систему суб’єктів, що здійснюють примусове виконання рішень;
• запроваджує новели стосовно самого процесу виконання.

Попри те що Закон «Про виконавче провадження» 2016 року як експеримент допустив на ринок виконання судових рішень приватних виконавців, процедура, по суті, залишається незмінною з 1999 року.

Олексій Соломко проаналізував основні нововведення, які, найімовірніше, ухвалить парламент, зокрема про:

• розширення кола рішень, які зможе виконувати приватний виконавець;
• автоматизацію процедури виконання;
• синхронізацію цієї процедури з банківською системою, що повинно мінімізувати людський фактор.

Про відповідальність топменеджменту за борги підприємства розповів Назарій Адамчук, старший юрист ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», адвокат. Нагадуючи загальні правила відповідальності юридичної особи, він наголосив, що засновник не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи. Винятком із цього правила є субсидіарна та солідарна відповідальність, яку може бути застосовано в рамках провадження у справі про банкрутство.

Промовець зробив короткий екскурс в історію запровадження цих механізмів та наголосив, що їх активне застосування почалося після ухвалення нового Кодексу України з процедур банкрутства. Назарій Адамчук окреслив коло осіб, на яких може бути покладено субсидіарну відповідальність, та чинники, що спричинюють настання такої відповідальності.

Щодо осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності, існує презумпція відповідальності, яка може бути спростована за умови доведення відсутності вини в банкрутстві боржника.