UAACP та ДСПКЗ: захист прав інтелектуальної власності на митному кордоні в період дії воєнного стану

Український альянс по боротьбі з підробками та піратством (UAACP) та Департамент спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Держмитслужби (ДСПКЗ) 15 червня 2022 року у форматі онлайн провели спільний освітньо-просвітницький захід для митників Державної митної служби України, присвячений захисту прав інтелектуальної власності (ІВ) на митному кордоні у період дії воєнного стану. До участі в заході були запрошені представники професійної та бізнес спільноти. Загалом в роботі семінару взяли участь біля 50 осіб.

Освітньо-просвітницький захід проводився в межах просвітницької кампанії «Дні боротьби з підробками та піратством в Україні» та був присвячений «Всесвітньому дню боротьби з підробками», започаткованому у 1998 році Всесвітньою групою з боротьби з підробками (GACG Network). Окрім просвітницької мети, більша частина часу зустрічі була присвячена обговоренню актуальних питань роботи митниці в напрямку сприяння захисту прав ІВ в умовах воєнного стану.

Відкриваючи захід, Галина Поташнікова, директор ДСПКЗ, акцентувала на тому, що завдяки співпраці між ДСПКЗ та UAACP вдалося організувати такий захід, який дав змогу зібрати в одній онлайн-аудиторії митників-практиків та бізнес для обговорення питань сприяння захисту прав ІВ між митницями Держмитслужби та правовласниками.

Заступник голови Держмитслужби Владислав Суворов у вступній промові окреслив головні вектори для обговорення на заході: розробка нормативно-правових актів; подальша автоматизація процесу сприяння захисту прав ІВ; практичні аспекти організації знищення контрафактних товарів. За словами Владислава Суворова, «ключовим питанням є ідентифікація об’єктів ІВ в конкретному товарі. Наприклад, торговельні марки (ТМ) можуть бути занесені в декларацію одні, а під час огляду, ідентифікації інспектором виявляються зовсім інші зображення! Це щодо ТМ, а ще є такі об’єкти прав ІВ, як винаходи та промислові зразки! Якщо є пропозиції щодо можливої автоматизації процесів ідентифікації, Держмитслужба готова їх розглядати, для того щоб імплементувати безпосередньо в автоматизовану систему митного оформлення». Владислав Суворов констатував, що за 2022 рік відбулось 111 призупинень митного оформлення, незважаючи на воєнний стан, це є спільна активна робота митників та правовласників. Заступник голови Держмитслужби виразив впевненість, що захід має стати корисним, як для працівників митниці, так і для представників бізнесу та подякував усім присутнім представникам бізнесу за підтримку.

 

Тон спілкуванню задав Вітяніс Алішаускас, міжнародний ключовий експерт із питань митниці, Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM), який наголосив, що в умовах війни в Україні може здатися, що деякі напрями митної сфери втратили свою значущість та акценти змістилися через активне переміщення гуманітарної допомоги, озброєння тощо. Це стосується і зниження уваги до проблем захисту прав ІВ. Проте поряд із військовими діями перед Україною стоїть важливе завдання посилення та підтримки євроінтеграційних процесів, а права ІВ є однією із сфер, що потребують гармонізації з митним законодавством ЄС.

Міжнародний експерт EU4PFM наголосив, що про захист прав ІВ зазначено в Угоді про асоціацію України з ЄС. Крім того, опитувальник ЄС для статусу країни-кандидата включає питання 19 «Надати опис системи митного контролю за контрафактними та піратськими товарами із зазначенням типу промислової або інтелектуальної власності, на яку поширюється система контролю (авторські права, патенти, зразки тощо)». Таким чином, захист прав ІВ є одним із важливих елементів наближення України до набуття статусу кандидата на вступ до ЄС. Не треба забувати і про той факт, що підроблена продукція завжди спонсорувала грошима тероризм та всякого роду незаконну діяльність, що в сучасних реаліях для України потребує особливої уваги.

Вітяніс Алішаускас нагадав присутнім, що проєкт EU4PFM проводив низку заходів щодо захисту прав ІВ, під час яких були озвучені ключові рекомендації для такого захисту на митному кордоні, а саме:

• Держмитслужбі рекомендується розширити, оновити або створити нову митну IT-систему для управління заявками про права ІВ та порушеннями таких прав, звітами статистичного аналізу та обміну інформацією;
• регламентувати знищення затриманих товарів, які порушують права ІВ. Експерт нагадав, що у рамках попередніх заходів він наголошував, що в ЄС лише правовласник може підтвердити контрафактність (підробленість) товару, тому за ним фінальне слово, як і усі фінансові витрати у разі фактичного знищення контрафакту;
• навчати громадськість, підвищувати поінформованість, шляхом поширення інформації про механізми захисту прав ІВ, заходи митного контролю, місії, важливості та актуальності. Це включає засоби масової інформації, бізнес-структури, співпрацю з правовласниками об’єктів прав ІВ, а також аспекти заохочення широкої громадськості до нетерпимості до порушень прав ІВ, використання просвіти у вихованні, особливо серед молоді.

Резюмуючи свій виступ Вітяніс Алішаускас наголосив, що захист прав ІВ залишається важливою сферою для гармонізації з нормами ЄС, і проведення заходів щодо захисту оригінальності товарів є однією з серйозних протидій розвитку та фінансуванню організованої злочинності.

 

Позицію міжнародного експерта підтримав у своїй вступній промові Олександр Пахаренко, директор UAACP. Подякувавши присутнім митникам за їх роботу та небайдужість до справи, експерт зупинився на пріоритетних кроках подальшого удосконалення роботи митниці у цій сфері:

• для того щоб система захисту прав ІВ запрацювала на повну силу, необхідно, щоб у роботу включились всі працюючі митниці, які мають зосередитись на призупиненнях саме масштабних партій контрафактних товарів. Тобто позитивним результатом застосування прикордонних заходів має бути кількість та вартість призупинених контрафактних товарів та факт їх знищення;
• для цього необхідно мати на митниці сучасний цифровий інструментарій для виявлення контрафакту та автоматизації взаємодії правовласників, митників та декларантів при призупиненнях. Також не варто забувати про подальше удосконалення самого Митного реєстру об’єктів прав інтелектуальної власності, бо його робота має бути повністю автоматизованою та синхронізованою з митними ІТ-базами «Інспектор» та АСУР для своєчасної актуалізації даних в системі аналізу ризиків і її спрацюванні;
• ще одним пріоритетом під час відновлення України після перемоги у війні з росією має стати запровадження обов’язку суб’єктів господарювання при реалізації будь-якого імпортного товару на українському фізичному ринку та в Інтернеті мати копію декларації або її номер, за якою такий товар був імпортований. Це надасть можливість контролюючим органам відстежувати правомірність імпорту будь-якого товару в Україну та виявити весь логістичний ланцюг введення в обіг товару, що підозрюється у порушенні прав ІВ.

• 

Наприкінці слова Олександр Пахаренко звернувся до присутніх на заході керівників центрального апарату Держмитслужби із закликом зосередити сьогоднішні зусилля на подальшому удосконаленні митних ІТ-систем та розробці нового цифрового інструментарію для оперативної дистанційної взаємодії правовласників, митників та декларантів. А у плани з відновлення економіки України, які наразі розробляються, закласти обов’язок суб’єктів господарювання мати декларацію, за якою такий товар був імпортований, при його реалізації в Україні. Бо такий крок допоможе вирішити й питання незаконної торгівлі (реалізації) товарів, які надійшли в Україну як гуманітарна допомога.

У межах просвітницької частини заходу Вероніка Березанська, координатор з підтримки громадських проєктів UAACP, розповіла учасникам про мету кампанії, історію її створення та проведення, про ризики і небезпеку від контрафактних товарів. Експерт підкреслила, що контрафактна продукція — це порушення прав ІВ, яке несе підвищені (у порівнянні із іншими порушеннями прав ІВ) соціально-економічні ризики, оскільки це:

• продукція невідомого походження та якості,
• яку виробляє та реалізовує організована злочинність,
• прибутки від продажів контрафакту йдуть на фінансування інших злочинів (таких як торгівля людьми, зброєю та наркотиками).

Представник UAACP наголосила, що в умовах воєнного стану в Україні контрафактна продукція представляє критичну небезпеку для нашої держави, оскільки «швидкі гроші», отримані від її реалізації, з великою вірогідністю можуть бути спрямовані на потреби ворога.

Анонсуючи перехід до обговорення актуальних питань захисту прав ІВ в умовах воєнного стану, Вероніка Березанська підкреслила, що такий захист є вкрай важливим, оскільки це міжнародні зобов’язання України щодо вступу в ЕС та життєва необхідність захисту економічних інтересів України, бо держава, яка не захищає права ІВ, фактично підтримує тіньовий бізнес (чим завдає збитків чесному бізнесу, який платить податки), фінансує організовану злочинність та воєнних злочинців. І забезпечити захист України від контрафакту можна, лише об’єднавши зусилля митних, правоохоронних, експертних, судових органів, правовласників, усіх зацікавлених осіб, бо обмін інформацією між ними та координація спільних дій мають важливе значення для запобігання, виявлення, контролю, розслідування та судового переслідування правопорушників.

Юлія Прохода, член правління Національної асоціації патентних повірених України (НАПА), підтримала колегу та зазначила, що «Україна в стані війни, і це означає болючі щоденні втрати. Але надважливо зберегти максимум наших довоєнних здобутків і примножити їх.  Після підписання Угоди про асоціацію з ЄС держава і бізнес разом будували систему митного захисту, яка зробила б Україну економічно привабливою для провідних світових виробників. І наразі важливо не втратити її за словами «не на часі». Хоч як це парадоксально, саме митний захист може прибрати певну частину кордонів на шляху України до членства в ЄС. Продовжуючи зміцнювати систему митного захисту прав ІВ, ми даємо чіткий сигнал іноземним партнерам: Україна – це надійно, Україна – це безпечно, це держава, в якій варто зберігати бізнес і розвивати його!».

Катерина Олійник, співголова Комітету палати з питань інтелектуальної власності Американської торговельної палати в Україні (АСС), зупинилась у своєму виступі на актуальних питаннях наповнення інформацією заяв до митного реєстру об’єктів прав ІВ, надання висновків щодо ознак оригінальності чи контрафактності продукції у відповідності до норм МКУ та надання гуманітарної допомоги Україні. Зокрема, представник бізнесу наголосила, що «всебічна координація з питань гуманітарної допомоги є вкрай важливою для забезпечення надходження її до регіонів, які цього потребують. З одного боку, ми відчуваємо значну необхідність збільшення таких поставок, обсяг та швидкість яких мають відповідати викликам, які стоять перед Україною, а з іншого боку, маємо забезпечити уникнення будь-яких маніпуляцій з гуманітарною допомогою, уникнути порушення прав ІВ та посилити відповідальність за нецільове використання гуманітарної допомоги під час дії воєнного стану. Наше основне завдання – не допустити втрати прав ІВ у період дії воєнного стану, тому бізнес зараз об’єднаний, як ніколи, і бореться за майбутнє та свободу України, захищаючи, долучаючись до волонтерського руху, та підтримуючи нашу країну з метою мінімізації впливу негативних чинників та наслідків війни на громадян України».

Ще один із представників бізнес-спільноти Олександр Лазарєв, співголова митного комітету Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), присвятив свій виступ недопустимості затримок митного оформлення оригінальної продукції, підтвердивши, на жаль, поширену серед більшості представників бізнесу думку, що митний захист ІВ асоціюється у них більше із необґрунтованими оглядами, збільшенням фінансових і тимчасових витрат на ведення зовнішньоекономічної діяльності, ніж з боротьбою із контрафактною продукцією.

Олександр Пахаренко, спираючись на досвід співпраці з митницею патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери», навів статистичну аналітику за 2022 рік, зазначивши, що компанія представляє інтереси 76 компаній-правовласників із загальною кількістю об’єктів права ІВ, що охороняються, – 243, з яких 132 об’єкти, що належать 36 правовласникам, включені до митного реєстру, а 111 об’єктів, що належать 40 правовласникам, охороняються за ініціативою митного органу відповідно до cт. 400 МКУ за інформацією, яку на регулярній основі надають митникам правовласники. Водночас за цей рік усіма митницями на основі даних митного реєстру призупинялись товари, марковані ТМ, які належать тільки шести правовласникам, та за ініціативою митного органу відповідно до cт. 400 МКУ лише трьом правовласникам.

До початку війни, з 01.01.2022 до 23.02.2022, компанією «Пахаренко і партнери» було отримано від митних органів та оброблено з клієнтами 53 повідомлення про призупинення митного оформлення товарів за підозрою в порушенні прав ІВ та попередніх запитів. У результаті були складені 3 протоколи за ст. 476 МКУ, здійснено знищення 3 партій контрафактного товару за ст. 401 МК України та заплановано знищення 32 партій за ст. 401 МКУ.

З квітня місяця до сьогодні компанією «Пахаренко і партнери» було отримано від митних органів та оброблено з клієнтами 23 повідомлення про призупинення митного оформлення товарів за підозрою в порушенні прав ІВ та попередніх запитів. У результаті очікуємо 8 протоколів за ст. 476 МКУ (1 складений та 8 заяв на складання подані), заплановано 7 знищень за статтею 401 МКУ та 7 знищень за статтею 401-1 МКУ.

Більшість призупинень стосувались незначних за розміром партій, починаючи від 2 одиниць і до сотень, але завдяки роботі Одеської митниці були і партії в декілька тисяч одиниць, наприклад до 14576 одиниць взуття.

Загальна кількість призупиненого контрафактного товару у 2022 році становила близько 81 тисячі одиниць контрафактного товару.

Щодо митниць, які застосовували заходи у 2022 році, то це Одеська, Київська, Харківська, Львівська, Закарпатська. У воєнний час — Одеська, Львівська, Закарпатська та Київська (знищення раніше призупинених).

Значну частину свого виступу партнер патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери» присвятив актуальним практичним питанням, що очікують вирішення, та відповідним пропозиціям для їх врегулювання, серед яких:

• включення усіх працюючих наразі митниць у процес захисту прав ІВ на митному кордоні;
• зосередження на призупиненнях масштабних партій підробок (тобто партій у декілька тисяч штук товарів повсякденного вжитку або малих партій дорогих товарів, таких як айфони або коштовні годинники);
• у разі незгоди власника товарів на знищення для підтвердження порушення прав інтелектуальної власності та складання протоколу про порушення митних правил за статтею 476 МКУ належним доказом мають бути висновки щодо ознак оригінальності чи контрафактності продукції самого правовласника чи його уповноваженого представника. Наразі висновків самих правовласників щодо контрафактності призупинених товарів згідно з нормами МКУ недостатньо для складання протоколу. Це суперечить практиці ЕС, де лише правовласник може підтвердити контрафактність товару, і логіці процедури сприяння захисту прав ІВ на кордоні, не говорячи вже про економічну недоцільність замовлення висновку експерта за ціну, що у рази перевищує ціну одиниць призупиненого контрафакту. Лише правовласник має актуальні спеціальні знання стосовно певного виду оригінальної продукції та може здійснити дослідження призупиненої продукції щодо наявності ознак контрафактності та надати необхідний висновок. Водночас були випадки, коли адмінпротокол митниці не складали, бо власник товарів надавав експертний висновок (зроблений на його замовлення), що товар не контрафактний, але ж нормами МКУ не передбачена змагальність сторін для складання адмінпротоколу! На переконливу думку правовласників, для складання протоколу про порушення митних правил повинні прийматись висновки правовласників, бо згідно законодавства власник товарів має право відстояти свої права в судовому розгляді та у разі потреби подати клопотання про проведення судової експертизи, яка буде назначена судом;
• зовсім непростим для правовласників залишається питання знищення контрафактних товарів через відсутність у більшості регіонів необхідних підприємств-знищувачів та відсутність у відкритому доступі інформації щодо переліку ліцензованих підприємств-знищувачів певного виду продукції. Експерт наголосив, що «Пахаренко і партнери» вже звертали на це питання увагу центрального апарата Держмитслужби та просили допомогти у знаходженні таких підприємств, враховуючи, що регіональним митницям легше знайти інформацію щодо працюючих у регіоні підприємств (особливо у воєнний час), а центральний апарат Держмитслужби просили донести цю інформацію до широкого загалу шляхом оприлюднення на офіційному сайті.

Наприкінці виступу Олександр Пахаренко знову звернув увагу учасників на особливу актуальність удосконалення наявних митних ІТ-баз та синхронізації їх роботи, необхідність розробки нового програмно-інформаційного сервісу для правовласників щодо оперативного обміну інформацією між митниками та правовласниками та фіксації консолідованої інформації щодо усіх дій, пов’язаних із призупиненням митного оформлення контрафактного товару. Це дасть змогу налагодити контроль за цим процесом держави і зацікавлених осіб та уникнути, в тому числі, необґрунтовано довгого зберігання товару, який має бути знищено, своєчасного відшкодування витрат за таке зберігання або найшвидшого передання товару на потреби ЗСУ за наявності дозволу правовласника або відповідної постанови суду чи іншого уповноваженого органу.

Артем Тищенко, начальник відділу з питань захисту прав інтелектуальної власності Одеської митниці, підкреслив, що «24 лютого 2022 р. поділило життя кожного українця на до і після. Події, що відбулись в країні за цей час визначили, що євроінтеграційні процеси, які відбулись в нашій країні, забезпечили Україні можливість існування як держави. Зміни в митному законодавстві України, що відбулись в 2019 році, поставили українську систему сприяння захисту прав інтелектуальної власності на кордоні в один ряд із провідними системами європейських країн.  Навіть в умовах військової агресії митними органами забезпечується належний рівень боротьби з порушеннями прав ІВ». Експерт наголосив, що, на його погляд, можливо забезпечити високий рівень боротьби з переміщенням через кордон контрафактних товарів в умовах воєнного стану завдяки більш тісної взаємодії з представниками правовласників, аналізу їх теперішніх потреб та усвідомленні важливості спільних зусиль для досягнення результатів.

Представники Управління нетарифного регулювання Держмитслужби Леонід Муромцев, Олександр Рудольський на чолі з керівницею управління Оксаною Пащенко взяли активну участь  в обговоренні питань наповнення Митного реєстру об’єктів прав ІВ необхідною інформацією та питань подальшої взаємодії під час призупинень товарів, що підозрюються у порушенні прав ІВ. До обговорення також долучились більшість представників регіональних митниць та ДСПКЗ.  Зокрема, представники регіональних митниць підкреслили необхідність якнайшвидшої інтеграції та синхронізації роботи митних ІТ-баз «Інспектор», АСУР та Митного реєстру об’єктів прав ІВ для  забезпечення ефективної роботи щодо сприяння захисту прав ІВ на митному кордоні, підкреслили необхідність спільних скоординованих дій з підрозділом боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, розповіли про оцінку KPI їх роботи.

Коментуючи оцінку ефективності роботи митників із захисту прав ІВ, Вероніка Березанська, один із модераторів заходу, наголосила, що роботу можна вважати ефективною, коли, по-перше, контрафакт виявили та призупинили, і тут важливу роль має відігравати система управління ризиками — автоматизована, сучасна, що працює не вибірково, а щодо всіх порушників митних правил, тоді кількість виявлень контрафакту під час митної перевірки буде високою. По-друге, щодо призупиненого контрафакту мають відбутися правові дії — його мають знищити або скласти протоколи про порушення митних правил. По-третє, призупиненими мають бути передусім масштабні партії контрафакту, а не дрібні.

Леонід Муромцев, начальник відділу сприяння захисту прав ІВ, повідомив, що наразі розробляються зміни до МКУ, і запропонував усім учасникам заходу надати їх Держмитслужбі для врахування при розробці тексту законопроєкту, а колегам із регіональних митниць – надати свої пропозиції центральному апарату щодо можливого удосконалення їх роботи у письмовому вигляді.

Павло Білецький, представник відділу спецпідготовки з протидії митним правопорушенням та організації оперативно-розшукової діяльності Управління спеціалізованої підготовки ДСПКЗ, наголосив, що «нормативно-правове врегулювання питання сприяння захисту прав ІВ в Україні приведено до міжнародних стандартів, як того вимагала Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Зокрема, вдосконалено порядок реєстрації об’єктів прав ІВ та ведення Митного реєстру об’єктів прав ІВ, встановлено порядок застосування заходів сприяння захисту прав ІВ та розроблено систему оцінки ефективності роботи митниць на основі практик ЄС.  Проте існує низка практичних моментів, які, між іншим, потребують врегулювання шляхом оперативного зв’язку між митницями та правовласниками та онлайн взаємодії під час вирішення складних питань».

У завершальному слові Оксана Пащенко, начальник Управління нетарифного регулювання Державної митної служби України, подякувала організаторам за такий важливий і необхідний семінар, відзначила важливість взаємодії підрозділу інформаційно-технічного забезпечення та цифровізації з управлінням, яке вона очолює, повідомила, що розроблено відповідне технічне завдання і налагодити спільну роботу різних структурних підрозділів Держмитслужби можливо. Також держслужбовець повідомила про розробку мобільного онлайн-додатка, де буде розміщено в оперативному доступі всю інформацію про призупинення, про прийняття рішень правовласником, про рішення митних органів. На переконання Оксани Пащенко, обмін інформацією має бути простим, швидким, мобільним і зручним. Підсумовуючи, фахівець зазначила, що в такому форматі спілкування бачить виключно позитивний результат. На її думку, представники митниць мають бути більш розкутими у спілкуванні і не боятися ставити гострі питання. Тому Оксана Пащенко закликала митників бути активними і більше спілкуватись із керівництвом та підкреслила, що вважає захід корисним, із дуже цікавими презентаціями, об’ємними матеріалами спікерів, пообіцяла, що обов’язково вся отримана інформація буде відпрацьована очолюваним нею управлінням та буде сформований план дій відповідно до компетенції підрозділу, і закінчила закликом до учасників: «Давайте разом працювати на результат! Вдячна всім модераторам, спікерам, учасникам, колегам!».

Галина Поташнікова, директор ДСПКЗ, анонсувала наступний дводенний захід 16 листопада 2022 року і наголосила на необхідності проведення подібних заходів на регулярній основі, що дасть можливість ефективніше вирішувати практичні питання, які виникають в повсякденній роботі.

У завершальних словах інші спікери та модератори семінару відзначили позитивний настрій усього заходу, його практичну спрямованість, подякували організаторам та учасникам і закликали не зупинятись, продовжувати спільну роботу і максимальному сприяти одне одному в роботі, тому що мета в нас одна — перемога і розбудова найкращої країни для життя!

Слава Україні!