У ВРП залишається 15 повноважних членів: що далі? — PRAVO.UA У ВРП залишається 15 повноважних членів: що далі? — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » У ВРП залишається 15 повноважних членів: що далі?

У ВРП залишається 15 повноважних членів: що далі?

  • 25.01.2022 16:11

Від завтрашнього дня у Вищій раді правосуддя залишиться всього 15 повноважних членів. Це означає, що ВРП фактично не зможе працювати.

Починаючи з 24 січня 2022 року обов’язки голови ВРП виконує Віктор Грищук як найстарший за віком член ВРП. Минулого тижня ВРП двічі збиралася на засідання: у вівторок і в четвер, щоб обрати голову ради, однак двічі ця ідея не мала підтримки. Переобирати на посаду голови Олексія Маловацького, який, бувши заступником, до цього майже рік виконував обов’язки голови, члени ВРП не захотіли. Головна причина – більшість дотримується думки, що очолювати ВРП, як орган суддівського врядування, повинен суддя (так справді було останні кілька років, але не завжди). Однак із-поміж обраних до ВРП суддів кандидатів на очільника Ради, яких би підтримали колеги, не знайшлося.

22 січня повноваження за адміністративною посадою заступника закінчилися в Олексія Маловацького. А з 26 січня пан Маловацький піде у відставку і з посади члена ВРП.

Тому тепер виконувати обов’язки голови ВРП буде пан Грищук, обраний з’їздом науковців.

Як довго, складно сказати, адже, з одного боку, у ВРП від 26 січня не буде кворуму, а з 8 лютого Етична рада готова розпочати перевірку чинних членів ВРП на доброчесність та відповідність критеріям професійної етики.

Чи зможе ВРП продовжити роботу?

20 січня ц.р., окрім Олексія Маловацького, у відставку звільнився також Павло Гречківський. Адвокати, обрані до ВРП з’їздом адвокатів України, дослухалися до рекомендації Ради адвокатів України та склали із себе повноваження. Таким чином вони висловили свою незгоду з тим, що положення про роботу Етичної ради фактично порушують гарантії адвокатської незалежності. Повноваження Павла Гречківського як члена ВРП припиняться також із 26 січня 2022 року.

Таким чином, буде менш ніж 15 обраних членів у складі Вищої ради правосуддя.

Пояснимо математику. За Конституцією України ВРП формується у складі 21 особи. Із них:

  • 20 осіб обираються до ВРП різним суб’єктами формування,
  • 1 особа входить до складу ВРП за посадою – Голова Верховного Суду.

Таким чином, гарантовано мінімальний баланс, щоб більшість членів ВРП були суддями (10 суддів або суддів у відставці обираються з’їздом суддів України + 1 Голова ВС). Інші суб’єкти також можуть обрати своїми представниками суддів або суддів у відставці. Проте не зобов’язані.

Наразі, станом на 25 січня, у ВРП 17 членів. 16 – обраних або призначених відповідними суб’єктами формування. 1 – Голова ВС, який входить до складу ВРП за посадою.

За Конституцією України:

Вища рада правосуддя набуває повноважень за умови обрання (призначення) щонайменше 15 її членів, серед яких більшість становлять судді.

Тобто для того, щоб ВРП була повноважною, має бути дотримано трьох правил:

  1. у складі ВРП щонайменше 15 повноважних членів,
  2. ці члени обрані або призначені до ВРП одним із 6 суб’єктів формування,
  3. більшість серед цих 15 членів, тобто хоча б 8, є суддями або суддями у відставці.

Обрані (призначені) vs. члени ВРП за посадою

З 26 січня у складі ВРП буде:

  • 15 повноважних членів,
  • з них 11 суддів включно з Головою ВС,
  • лише 14 осіб, обраних або призначених до складу ВРП суб’єктами формування.

Голова ВС Всеволод Князєв обіймає посаду члена ВРП не тому, що він був обраний членом ВРП, а тому, що був обраний Головою Верховного Суду.

З 26 січня у складі ВРП залишиться лише 14 повноважних членів, які є обраними або призначеними до складу ВРП.

Це фактично означає, що ВРП не буде повноважна зібратися на засідання. Члени ВРП зможуть продовжити роботу в палатах, в.о. голови буде виконувати адміністративні функції, апарат – працювати, однак провести засідання не буде повноважень.

Це також означає, що звільнити з посад членів Вищої ради правосуддя в неї також не буде повноважень.

Тобто щодо всіх членів ВРП, які продовжать роботу після 26 січня, крім Голови ВС, буде проводитися одноразове оцінювання на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності, яке Етична рада має намір розпочати не пізніше за 8 лютого 2022 року. Нагадаємо: негативний висновок Етичної ради автоматично означатиме відсторонення від посади і подальше звільнення, якщо лише суб’єкт призначення не підтвердить доброчесність особи повторно.

Що зі звільненням двох членів ВРП, призначених або обраних до її складу, Рада втратить повноваження як колегіальний орган, вважали донедавна і у ВРП. Однак нещодавно підхід змінився. З’явилася думка, що оскільки Голова Верховного Суду на свою посаду обирається, то він також може вважатися обраним членом ВРП. Тому мінімальний кворум збережеться. Однак така позиція хибна.

Чому повноваження ВРП припиняться після 26 січня?

Конституція України чітко розмежувала випадки призначення (обрання) до складу ВРП та входження до складу Ради за посадою.

У частині 2 статті 131 Основного Закону України сказано:

Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена.

Далі уточнено:

  • 10 обирає з’їзд суддів України з-поміж суддів чи суддів у відставці,
  • 2 призначає Президент України,
  • 2 обирає Верховна Рада України,
  • 2 обирає з’їзд адвокатів України,
  • 2 обирає всеукраїнська конференція прокурорів,
  • 2 обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Попри те що в першому реченні цієї частини вказано про склад із 21 члена, далі уточнено, як обираються або призначаються лише 20 із них.

Далі частина 3 цієї статті конкретизує, що порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя визначається законом.

І тільки після цього, з частини 4 ст. 131, ми дізнаємося, як визначається 21-й член ВРП:

Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.

У частинах 5 і 6 також йдуть вказівки на відмінності в статусі обраних (призначених) членів ВРП та члена ВРП за посадою, зокрема щодо:

  • строку повноважень,
  • можливості обіймання інших оплачуваних посад.

Рішення ВРП після 26 січня будуть мати сумнівну легітимність

Конституція однозначно відділяє членів ВРП, які кимось призначаються або обираються до ВРП, та члена ВРП за посадою.

А ще далі, у частині 9, вказує, що повноважність ВРП залежить від того, чи буде призначено (обрано) три чверті складу Ради – 15 осіб.

Саме це зумовлює висновок, що ВРП втратить повноваження як орган 26 січня 2022 року – щойно припиняться повноваження членів ВРП Олексія Маловацького та Павла Гречківського.

Звісно, ВРП може спробувати проводити засідання й після 26 січня, однак це:

  • поставить під сумнів кожне ухвалене на таких засіданнях рішення,
  • може обернутися судовими процесами проти ВРП.

Зважаючи на наявність кількох думок щодо трактування конституційних положень про повноважність ВРП, не виключено, що крапку в дискусії буде ставити Конституційний Суд України.

Цікавий також інший факт: навіть якщо в мінімальному складі ВРП попрацює певний час, то максимум до березня 2022 року. З 6 березня припиняться повноваження у членів ВРП, обраних з’їздом суддів у 2018 році:

  • Лариси Швецової,
  • Володимира Говорухи.
Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA