Тих, хто не подав інформацію про кінцевих бенефіціарів, урятували депутати. Але це не точно

6 грудня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон про фінмоніторинг).

Одним із найбільш обговорюваних нововведень вказаного Закону стало посилення вимог до процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників (КБВ).

Розкрити бенефіціара

Зокрема, встановлено обов’язок юридичних осіб, реєстрацію яких проведено до набрання ним чинності:

• подати державному реєстратору інформацію про КБВ та структуру власності,
• зробити це протягом трьох місяців із дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджено форму та зміст структури власності.

Наказ Міністерства фінансів України від 19.03.2021 № 163, яким було затверджено Положення про форму та зміст структури власності, набрав чинності лише 11 липня 2021 року, а тому інформацію про КБВ юридичним особам потрібно було подати до 11 жовтня 2021 року включно.

Формально подати документи треба було до 10 жовтня, однак враховуючи, що це вихідний день, останнім днем подання документів був саме понеділок, 11 жовтня.

Таке нововведення викликало неабиякий ажіотаж. І це не дивно, адже обов’язок подати відповідну інформацію стосувався абсолютної більшості юридичних осіб, за винятком лише окремих організаційно-правових форм, наведених у пункті 9 частини 2 статті 9 ЗаконуУкраїни «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (Закон про реєстрацію). За інформацією Мін’юсту, в Україні більш ніж один мільйон таких юридичних осіб.

Резонансу такі нововведення набули також завдяки:

• нечуваній відповідальності за несвоєчасне подання інформації про КБВ та структуру власності за статтею 166-11 КУпАП (від 17 000 грн до 51 000 грн);
• стислим термінам виконання відповідного обов’язку (три місяці).

Труднощі подання даних

Незважаючи на те що на офіційному сайті Мінфіну було:

• оприлюднено зразки складання схематичного зображення структури власності,
• наведено керівні настанови щодо розкриття інформації про КБВ (підрозділ «Фінансовий моніторинг» розділу «Діяльність»),

формування відповідних документів викликало чимало запитань навіть у юристів та профільних консультантів.

Такі труднощі були зумовлені тим, що поняття «кінцевий бенефіціар» не є тотожним поняттю «власник».

Для правильного складення структури власності потрібно було досліджувати весь ланцюжок та механізми впливу фізичних осіб на діяльність конкретних підприємств.

Водночас зразки схематичного зображення структури власності для окремих юридичних осіб з’явились на сайті Мінфіну лише 30 вересня 2021 року, зокрема йшлося про:

• громадські спілки,
• благодійні організації,
• юридичні особи за участю неповнолітніх осіб тощо.

Разом із цим електронна черга в ЦНАП на подання заяв для підтвердження відомостей про КБВ доволі очікувано була розписана на місяці наперед, а вартість послуг приватних нотаріусів щодо проведення реєстраційних дій та посвідчення копій паспортів фізичних осіб, що також вимагалось під час подання інформації про КБВ, зростала в геометричній прогресії кожного дня, який наближував настання славнозвісної жовтневої дати.

Означені обставини мали наслідком те, що станом на 6 жовтня 2021 року (тобто за три робочі дні до закінчення строку на подання документів) відповідний обов’язок офіційно виконали лише 171 333 юридичні особи, тобто менш ніж 18% загальної кількості зобов’язаних суб’єктів.

Подовження строку

Водночас міністр юстиції на своїй фейсбук-сторінці заспокоїв представників бізнесу. Він не рекомендував «брати штурмом державних реєстраторів та переплачувати космічні гроші юристам за допомогу з поданням відомостей про КБВ». Міністр запевняв, що у жовтні 2021 року, як і в листопаді, штрафувати юридичних осіб точно ніхто не буде (Міністерство юстиції є уповноваженим органом на складення протоколів про адміністративне правопорушення).

Оцінювати аргументи міністра, які були покладені в основу такого висновку, вже немає жодного сенсу. 8 жовтня 2021 року народні депутати Законом № 1805-IX шляхом заміни слів «три місяці» на «один рік» у пункті 4 Перехідних положень Закону про фінмоніторинг фактично перенесли кінцеву дату подання інформації про КБВ на 11 липня 2022 року.

Закон було підписано Президентом України в день його прийняття, а на наступний день опубліковано в “Голосі України”, у зв’язку з чим він набрав чинності вчасно – 10 жовтня 2021 року.

Незважаючи на відкладення «дня Х», щодо процедури подання інформації про КБВ залишилося чимало запитань.

Фінмоніторинг не зупинити

Так, зокрема, вимога пункту 4 перехідних положень Закону про фінмоніторинг в частині необхідності подання інформації про КБВ до 11 липня 2022 року поширюється лише на юридичних осіб, зареєстрованих до набрання чинності Законом, тобто до 28 квітня 2020 року.

Своєю чергою, Положення про форму та зміст структури власності набрало чинності лише 11 липня 2021 року, тож юридичні особи, зареєстровані у період з 28 квітня 2020 року по 11 липня 2021 року, з одного боку, не могли подати структуру власності за установленою формою, якої ще не існувало, а з іншого – не мають обов’язку подавати таку інформацію згідно з пунктом 4 Перехідних положень Закону про фінмоніторинг.

Щоправда, Міністерство юстиції України дотримується іншої позиції. Так, у своєму листі від 11 червня 2021 року № 5178/8.4.4/32-21 «Щодо затвердження Положення про форму та зміст структури власності» Міністерство з посиланням на пункт 4 Перехідних положень Закону про фінмоніторинг зазначило, що

обов’язок стосовно подання інформації про КБВ повинні виконати всі юридичні особи, які зареєстровані до набрання чинності наказом про затвердження Положення про форму та зміст структури власності (тобто, до 11 липня 2021 року).

На наше переконання, самої лише такої позиції Мін’юсту буде не достатньо для притягнення керівників юридичних осіб, зареєстрованих з 28 квітня 2020 року по 11 липня 2021 року, до адміністративної відповідальності за неподання до 11 липня 2022 року інформації про КБВ згідно з пунктом 4 Перехідних положень Закону про фінмоніторинг, адже передбачений цим пунктом обов’язок на них не поширюється.

Щорічний обов’язок

Водночас нагадуємо, що всі юридичні особи відтепер зобов’язані:

• щороку протягом 14 календарних днів із дати своєї державної реєстрації подавати документи для підтвердження відомостей про КБВ.

Тобто, якщо датою реєстрації компанії є, наприклад, 1 січня, документи для підтвердження інформації про КБВ потрібно буде подавати до 15 січня щороку.

У цьому аспекті звертаємо увагу, що:

• подання та підтвердження інформації про КБВ ­є різними процесами,
• вони оформляються різними заявами у сфері державної реєстрації,
• а тому обов’язки з виконання таких вимог існують паралельно.

Отже, у 2022 році юридичним особам, які ще не подали інформацію про КБВ, доведеться подавати реєстратору два пакети документів:

• для внесення інформації про КБВ (заява за формою 2),
• для щорічного підтвердження такої інформації (заява за формою 6).

Водночас обов’язок щодо подання щорічного підтвердження інформації про КБВ може виникнути раніше за 11 липня, зокрема, в юридичних осіб, які зареєстровані до цієї дати.

Крім того, юридичні особи, зареєстровані в період з 28 квітня 2020 року по 11 липня 2021 року:

• які формально звільнені від обов’язку подати інформацію про КБВ до 11 липня 2022 року,
• не звільняються від обов’язку підтвердити таку інформацію у 2022 році.

Звільнені, але зобов’язані

Окреме питання виникає щодо юридичних осіб, інформація про КБВ яких в реєстрі не зазначається згідно зі статтею 9 Закону про реєстрацію, а це:

• політичні партії,
• професійні/творчі спілки,
• організації роботодавців,
• адвокатські об’єднання,
• торгово-промислові палати,
• ОСББ,
• релігійні організації,
• державні органи,
• органи місцевого самоврядування,
• їх асоціації,
• державні та комунальні підприємства, установи, організації.

З одного боку, такі особи звільнені від обов’язку заповнювати реєстраційні заяви в частині інформації про КБВ. З іншого боку, Закон про реєстрацію передбачає, що

структура власності за встановленою формою та змістом, а також нотаріально засвідчена копія паспорту КБВ подається під час державної реєстрації будь-якої юридичної особи (пункти 17–19 частини 2 статті 17 Закону), а також від час внесення змін про неї, які містяться в реєстрі (пункти 14–16 частини 4 статті 17 Закону).

Очевидно, що зразки схематичного зображення структури власності для юридичних осіб, які звільнені від обов’язку подавати інформацію про КБВ, Міністерство фінансів не готувало, тому юристам доведеться проявити творчий підхід під час їх оформлення.

З технічної точки зору, внести структуру власності в реєстр без внесення інформації про КБВ неможливо, оскільки такі відомості є нерозривно пов’язаними.

Таким чином, юридичним особам не слід затягувати із поданням інформації про КБВ до 11 липня 2022 року, адже вони обтяжені й іншими обов’язками, несвоєчасне виконання яких може мати наслідком накладення адміністративного штрафу в розмірі від 17 до 51 тис. грн.

 

Автор: Михайло ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, адвокат, старший юрист АО «ЮФ «Антіка»