Цифровізація виконавчого провадження — що пропонує законопроєкт № 9363

Олексій Соломко, радник, керівник практики виконавчого провадження ADER HABER

Наразі у Верховній Раді України зареєстровано урядовий законопроєкт № 9363 «Про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження». Презентуючи цей законопроект Мінюст вже анонсував майбутнє осучаснення та цифровізацію виконавчого провадження.

Спочатку цифровізація, а потім автоматизація

Даний законопроєкт було розроблено на виконання пункту 486 Плану пріоритетних дій Уряду на 2023 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.03.2023 № 221-р. Згідно цього Плану від реалізації даного законопроєкту очікується удосконалення порядку примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) шляхом цифровізації деяких етапів виконавчого провадження, зокрема забезпечення взаємодії виконавців з державними органами, банками та іншими фінансовими установами; запровадження автоматизованого арешту коштів боржників на банківських рахунках; запровадження взаємодії між Єдиним реєстром боржників (ЄДР) та іншими реєстрами з метою недопущення відчуження боржником майна.

Якщо залишити окремі новели законопроєкту процесуального характеру, спрямовані на вдосконалення самої процедури примусового виконання рішень, проєкт закону дійсно визначає основні засади саме для цифровізації виконавчого провадження.

Тут необхідно пояснити відмінність між автоматизацією процесу виконавчого провадження та його цифровізацією, адже ці поняття часто підміняються між собою. Принаймні самі виконавці, говорячи про майбутню цифровізацію виконавчого провадження, очікують саме автоматизацію процесу його здійснення.

Під автоматизацією виконавчого провадження слід розуміти здійснення процесуальних дій певним апаратним комплексом самостійно, тобто без втручання людського фактору або із мінімальним його втручанням. Найбільш поширеною уявою про це, в якості прикладу, може бути автоматичне формування постанови про накладення арешту на кошти боржника, автоматичне направлення її до банківських установ, автоматичне списання коштів та їх розподіл, автоматичне перерахування їх на рахунок стягувача та автоматичне формування і направлення постанови про зняття арешту із коштів боржника. Вплив людського фактору на даний процес є абсолютно неможливим. Для порівняння існуючого стану справ – виконавець може винести постанову сьогодні, а може і через місяць, може одразу її направити, а може і взагалі забути це зробити.

Під цифровізацією виконавчого провадження слід розуміти повний перехід на електронний формат здійснення виконавчого провадження.

Наприклад, на сьогоднішній день, для здійснення згадано арешту коштів виконавець виготовляє постанову про арешт коштів у електронному вигляді та самостійно направляє її до установи банку. Самостійно аналізує інформацію про достатність стягнених із боржника коштів та самостійно приймає рішення про створення постанови про зняття арешту. Хоча це все робить у цифровому, тобто електронному вигляді.

З наведеного прикладу ми бачимо, що цифровізація виконавчого провадження у даному законопроекті пропонується не на пустому місці. На сьогоднішній день виконавче провадження вже в певній мірі є цифровізованим за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП).

По-суті законопроєкт № 9363 намагається максимально саме цифровізувати всі аспекти виконавчого провадження. Без завершення цього кроку, перейти до автоматизації процесів виконавчого провадження буде неможливо.

Все починається з Єдиного реєстру боржників

З аналізу тексту законопроєкту можна виділити його основний концептуальний посил — створення заборон щодо відчуження майна осіб, включених до ЄДР. Подібне обмеження вже містилося в попередніх редакціях Закону України «Про виконавче провадження». Однак, як показала практика, для успішної реалізації такого обмеження його необхідно деталізувати у спеціальних законах. Наприклад, як вже існуюче обмеження в ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» — заборонено проведення реєстраційних дій щодо зміни частки засновника, який включений до Єдиного реєстру боржників.

Тому, на розвиток цієї ідеї, у проєкті пропонується відмовляти у здійсненні перереєстрації транспортного засобу, власник якого внесений в ЄДР (ст. 34 Закону України «Про дорожній рух»).

Так само за проектом нотаріусам пропонується відмовляти у вчиненні нотаріальної дії, якщо відомості про особу, яка звернулася щодо відчуження або застави належного їй майна, внесені до ЄДР (ст. 49 Закону України «Про нотаріат»).

Також пропонується відмовляти у реєстрації права власності на нерухоме майно (майнові права на нього) чи іпотеки особою, відомості про яку внесено до ЄДР (ст. 24 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

В Законі України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (ст. 35) також пропонується заборонити відчуження прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що належних особі, відомості про яку містяться в Єдиному реєстрі боржників.

По-суті, запропоновані норми також можна визнати елементом цифровізації. Адже можливість вчинення правочинів (або відмови у їх вчиненні) пов’язується із функціонуванням електронної системи — Єдиного реєстру боржників.

Основа цифровізації — АСВП

Функціонування ЄДР повністю залежить від АСВП. На сьогоднішній день АСВП вже виконує покладену на неї законом основну функцію — реєстрацію всіх документів виконавчого провадження та фіксування вчинених виконавчих дій.

Законопроєкт дещо вдосконалює існуючі функції по окремих напрямах роботи АСВП. Зокрема це стосується надання сторонам виконавчого провадження повного доступу до всіх документів виконавчого провадження через АСВП. На даний час існуюче законодавство надає сторонам можливість отримувати лише інформацію про виконавче провадження.

Хоча, наразі, сторони можуть також переглянути ті документи, які були вже відскановані та завантажені до АСВП. Тобто, поки що повнота документального наповнення АСВП цілком залежить від людського фактору – добросовісності виконання обов’язку щодо сканування всіх паперових документів виконавчого провадження. Як показує практика, нажаль не у кожному виконавчому провадженні всі паперові документи є відсканованими та завантаженими до АСВП.

Майбутня автоматизація

Також проєктом закладаються основи автоматизації виконавчого провадження, до якої законопроект відносить:

• взаємодію органів державної виконавчої служби, приватних виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей;
• отримання виконавцями інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної з державних електронних баз даних і реєстрів, а також інших автоматизованих інформаційних систем.

Враховуючи, що реалізація даного блоку функцій АСВП залежатиме від успішної взаємодії з іншими органами та установами, в даному випадку Мінюст вирішив підійти до цього процесу обережно, згадуючи попередній негативний досвід.

Зокрема в даних положеннях не йдеться про автоматичне формування документів, їх направлення та автоматичну обробку отриманої інформації. Реалізація такого функціоналу можливе лише при активній згоді та підтримки органу/установи, які володіють відповідною інформацією. Адже, у разі відсутності такої згоди, взаємодія залишатиметься на рівні направлення паперових запитів. А при невеличкому бажанні можлива реалізація схеми, коли виконавцю надається доступ до відповідної бази даних або узгоджується формат обміну інформацією в електронному вигляді.

Визнанням відсутності взаємодії із банківськими установами та відсутності перспектив узгодження із банківським регулятором є пропозиція в проекті виключити «мертву» норму закону щодо автоматизованого арешту коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»). За п’ять років існування даної норми її так і не змогли «оживити».

При цьому законопроєкт передбачає можливість автоматизації інших процесів діяльності виконавців та здійснення виконавчого провадження. Хоча і без особливої конкретизації. Знову ж таки запропоноване положення може свідчити про закладення нормативних підстави для майбутніх процесів.

Межі цифровізації

На сьогоднішній день можна дійти висновку, що Мінюст в основному вичерпав власні можливості стосовно цифровізації виконавчого провадження. Для повної цифровізації виконавчого провадження треба буде зробити ще один крок — відмовитись від паперового формату документів. На насьогодні, АСВП вже дозволяє виготовляти документи виконавчого провадження та вчиняти окремі виконавчі дії в електронному вигляді. Однак при цьому законодавством ще вимагається їх дублювання в паперовому вигляді та направлення звичайними засобами поштового зв’язку. Мабуть цей крок буде звершено окремим законопроєктом.

Також в перспективі залишатиметься проведення роботи роботи по взаємодії АСВП із іншими реєстрами, базами даних та, у цілому, з іншими органами. Однак, як вже згадувалось, успішність виконання цих завдань не залежить тільки від Мінюсту — в основному треба покладатись на волю інших органів, установ та готовність їх до співпраці. Тільки при успішності такої взаємодії можна буде переходити до автоматизації виконавчого провадження. Хоча деякі кроки по автоматизації можна розпочинати вже зараз. Це стосується і автоматизації процесу здійснення зведеного виконавчого провадження, автоматизація обміну інформацією між тими реєстрами та системами, які адмініструються Мінюстом, формування статистичних даних. Тим більше, що для цього приймати окремий закон точно не потрібно.