Видавництво 
З початку повномасштабної війни росії проти України Ірина Мудра брала участь у міжнародній робочій групі щодо посилення санкцій проти країни-агресора. 20 травня 2022 року її було призначено заступницею міністра юстиції України. У сфері її повноважень на цій посаді — посилення міжнародної співпраці з питань міжнародного права, міжнародних судів, пошук та створення механізмів отримання репарацій від російської федерації. Які це можуть бути механізми та що необхідно зробити для їх ефективного впровадження, Ірина Мудра розповіла в інтерв’ю «Юридичній практиці».
— Ваша сфера компетенції — посилення міжнародної співпраці з питань міжнародного права, міжнародних судів, пошук та створення механізмів отримання репарацій від російської федерації. Що вже було зроблено до вашого призначення та які ваші першочергові завдання в цьому напрямі?
— Активна робота в цій сфері почалася ще задовго до мого призначення на посаду заступника міністра юстиції. Я маю значний досвід ведення справ в іноземних судових інституціях. До призначення на цю посаду я вже працювала радником міністра юстиції. Було посилено напрям захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів в іноземних судах та арбітражах, вироблено нові стратегії захисту, реалізовано заходи щодо посилення позиції України під час розгляду справ держави у закордонних юрисдикціях.
Україна вже створює механізми отримання репарацій, до роботи залучаються держави-партнери.
Робочу групу з розробки та впровадження міжнародно-правових механізмів відшкодування шкоди, заподіяної Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, створено в травні відповідно до указу Президента під керівництвом керівника Офісу Президента. Я стала членом групи, але ще до її створення, майже від самого початку повномасштабного військового вторгнення рф на територію України, я вже працювала над розробкою механізмів отримання репарацій.
Ключове питання зараз: як змусити росію відшкодувати ті збитки, які вона спричинила своєю агресією. Концепцію рішення вже розроблено. Зараз ми на стадії впровадження цього механізму, і перед нами стоять непрості питання, які потрібно буде вирішити, перш ніж усе запрацює.
Хочу розповісти ще про один, не менш важливий напрям у моїй роботі: реалізація санкційної політики. Основне завдання — ефективне впровадження санкцій, застосованих до фізичних або юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи цілісності України або значною мірою сприяли (зокрема шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами, та вилучення активів таких осіб у дохід держави з метою відшкодування збитків, завданих агресором. Як відомо, КМУ було ухвалено рішення про визначення Мін’юсту головним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції.
— Існують релевантні міжнародні механізми для репарацій чи треба «винаходити велосипед»?
— Жоден наявний на сьогодні міжнародний орган — Міжнародний суд ООН, Європейський суд з прав людини, арбітражні суди, що вирішують спори відповідно до Угоди між Україною та рф про взаємний захист інвестицій, а також національні суди з різних причин не дають можливості притягнути росію до відповідальності за такі масштабні руйнування та отримати ефективну компенсацію (через проблеми юрисдикції, аргументів по суті та щодо розміру компенсації, перешкоди у вигляді суверенного імунітету або практичну неможливість отримати реальні кошти на етапі виконання рішень).
Крім того, право вето, яке російська федерація має в Раді безпеки Організації Об’єднаних Націй (РБ ООН), фактично робить будь-який механізм ООН, чи то наявний, чи новий, значною мірою неефективним. Урешті-решт, ніхто не має ілюзій, що росія якось може визнати свої правопорушення і добровільно погодитися на відшкодування збитків Україні та її громадянам.
Зараз робоча група активно працює над розробленням нового механізму відшкодування збитків, завданих незаконним збройним вторгненням росії в Україну.
Такий механізм передбачатиме створення для України Міжнародної комісії з розгляду претензій, яка мала б юрисдикцію розглядати претензії фізичних, юридичних осіб та держав щодо збитків, завданих вторгненням росії в Україну, також створюватиме компенсаційний фонд, який фінансується за рахунок активів росії та пов’язаних осіб, арештованих або наданих для арешту в юрисдикціях держав-учасниць, з якого будуть задоволені рішення Міжнародної комісії з розгляду претензій. Зрештою, механізм передбачатиме засоби забезпечення виконання рішень Комісії національними судами держав-учасниць та адресуватиме серед іншого питання обмеження суверенних імунітетів росії та її активів через її грубі порушення міжнародного права.
— Досвід яких країн / юрисдикційних органів вартий уваги чи наслідування?
— Під час розроблення механізму компенсації велика увага приділялася вивченню наявних інструментів та механізмів відшкодування, які вже застосовувались у міжнародному праві. Зокрема, вивчено досвід роботи Компенсаційної комісії ООН, створеної Радою безпеки ООН для сплати компенсації за результатами іраксько-кувейтської війни в 1990 році, Трибуналу щодо вимог між США та Іраном, створеного на підставі Алжирських угод 1981 року, враховано порядок роботи Комісії щодо вимог між Ефіопією та Еритреєю, створеної за угодою сторін в 2000 році для врегулювання наслідків збройного конфлікту.
На жаль, через відсутність згоди росії чи рішення РБ ООН сказати, що якийсь конкретний механізм із описаних вище може бути повністю застосовано в нашій ситуації, не видається можливим. Тому робоча група, використовуючи ті чи інші елементи з усіх наявних моделей компенсаційних механізмів, намагається створити унікальний компенсаційних механізм на підставі багатостороннього міжнародного договору, який буде підкріплено іншими міжнародними актами.
— Кого залучаєте до співпраці? Чим може допомогти українська юридична спільнота?
— Під загальним керівництвом Мін’юсту над механізмом компенсації працюють міжнародні та українські експерти, юридичні радники, академічна спільнота. Так, активним учасником, хто зараз поруч із колегами з Мін’юсту, МЗС, є проєкт «Міжнародні позови та репарації» Школи права Колумбійського університету (США). Юридичні питання за окремими напрямами, що пов’язані з іноземним правом окремих країн, виконують Morrison & Foerster, Willkie Farr & Gallagher, Sullivan & Cromwell, український юридичний радник – компанія Asters.
Важливо, щоб українська юридична спільнота долучалася до спільного пошуку рішень тих проблемних питань, які виникатимуть на шляху імплементації механізму компенсацій, адже ціль у нас у всіх одна: росія повинна сповна заплатити за всю шкоду, заподіяну нашій країні, її громадянам, бізнесу.
— Яке домашнє завдання має виконати Україна для отримання максимальних сум компенсацій? Які проблемні питання потребують додаткової уваги та підсилення?
— Для того щоб механізм справді запрацював, потрібно зробити великий обсяг роботи. Насамперед необхідно забезпечити укладення міжнародного договору між Україною та зацікавленими країнами-союзниками, на підставі якого буде запроваджено компенсаційний механізм. Легітимність такого договору має бути підкріплено іншими міжнародними актами, наприклад окремою резолюцією Генеральної асамблеї ООН, можливо, актами Ради Європи та інших регіональних організацій. Що більше держав погодяться стати сторонами такого договору, то вищою буде його міжнародно-правова легітимність.
Механізм є новим, унікальним і потребує не лише змін на рівні міжнародного права в частині укладання міжнародної угоди, а й глибокої роботи із національним законодавством багатьох держав. Водночас їхній інтерес не лише у формальній підтримці України — передбачається, що і Україна як держава, і її громадяни, й іноземні компанії та приватні особи, які постраждали від агресії росії, зможуть подавати заяви до Комісії на компенсацію. Тому друге проблемне питання, яке слід буде вирішити, – це створення законодавчого підґрунтя для конфіскації заморожених російських активів із метою спрямування їх на задоволення рішень Комісії, вирішення питання з обмеженням суверенного імунітету як держави, так і її активів.
Окремо ведеться робота щодо запровадження нових та посилення наявних санкцій щодо осіб, причетних до фінансування війни в Україні.
— Заморожені активи рф — єдине джерело майбутніх репарацій?
— Те, що рф сплатить добровільно репарації, видається дуже малоймовірним. Тому санкції — це не лише спосіб вплинути на рф та керівників країни-агресора, а ще й насправді одне з джерел компенсації.
Передбачається, що наповнення фонду для подальшої компенсації насамперед здійснюватиметься за рахунок конфіскованих та націоналізованих активів рф, таких як активи Центробанку, Російського фонду прямих інвестицій, низки компаній, що належать державі. Також таким джерелом можуть бути конфісковані активи російських олігархів, спеціальні податки чи мито на трансакції з рф для наповнення Фонду, відсоток від експорту російських енергоносіїв тощо.
— Взагалі нашим громадянам та бізнесу варто розраховувати на компенсацію від України, а потім Україна вже стягне з рф, чи таки потрібно чекати на надходження коштів від рф?
— Наразі єдиний чіткий механізм компенсації шкоди, заподіяної збройною агресією росії, поки ще в розробці. На сьогодні Верховною Радою України розглядається проєкт закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, яким передбачається ведення окремого реєстру пошкодженого та знищеного майна, який міститиме зібрану інформацію про таке втрачене майно, а також безпосередньо порядок, за яким відбуватиметься відшкодування. Зокрема, передбачається як грошова компенсація, так і компенсація у вигляді надання об’єктів нерухомого майна. Однак вже зараз постраждалим важливо належним чином підготуватися до стягнення збитків у майбутньому та зафіксувати заподіяну шкоду.
— Які часові рамки всього процесу? Коли можливе рішення (та в якій формі) і на скільки можуть розтягнутися виплати?
— Слід зауважити, що все, що стосується міжнародного права та міжнародних відносин загалом, є досить тривалим процесом. У нашому випадку впровадження механізму компенсації потребуватиме не лише переговорів на рівні іноземних делегацій, а ще й проходження низки внутрішніх процедур, пов’язаних зі зміненням національного законодавства держав. Водночас питання відшкодування є критичним для України та українців, тому заплановано укласти міжнародну угоду, на підставі якої працюватиме механізм, та, власне, впровадити сам механізм у максимально короткі строки.
(Бесіду вела Марина Бахолдіна, «Юридична практика»)
Видавництво «Юридична практика» та освітня платформа Legal High School запрошують до участі в ON-LAW МАРАФОНІ «Бізнес під час війни: компенсаційні механізми», який відбудеться 9 червня 2022 року.
У фокусі обговорення:
– Знищення чи пошкодження майна під час війни — алгоритми реагування приватного бізнесу
– Конфіскація активів рф: національні та міжнародні інструменти
– «План Маршалла» для України: на що розраховувати постраждалому бізнесу
Завантажується ...
