Генеральный партнер 2020 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА
Главная » Аналитика » Трамп Vs. Байден: за кого космосу краще?

Трамп Vs. Байден: за кого космосу краще?

  • 17.11.2020 11:01

Марія Кірпачова,
спеціаліст міжнародного приватного права, керівник юридичного відділу ТОВ Space Logistics Ukraine

За час своєї президентської каденції Дональд Трамп вдався до низки вагомих заходів для розбудови космічної політики США загалом, хоча, без сумніву, всі ці заходи були підготовчою стадією перед тим, як оголосити всьому світу про амбітний американський план із повернення людини на поверхню Місяця – програму «Артеміда». Саме Трамп воскресив Національну раду США з питань космосу, яка перебувала в анабіозі з початку 1990-х. Крім того, Трамп підписав 5 директив із космічної політики:

Крім того, 6 квітня 2020 року Дональд Трамп підписав Наказ про підтримку комерційного видобутку ресурсів на Місяці та інших небесних тілах, де підкреслюється, що США відмовляються вважати ресурси Місяця та інших небесних тіл надбанням людства і прагнуть до поширення такого підходу в інших державах.

Анна Гурова,
к.ю.н, науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України

Трамп під час його повноважень також постійно намагався збільшити та перерозподілити бюджет НАСА. Значна частина фінансування була призначена для розвитку пілотованої космонавтики.

З обранням американським народом нового президента США Джо Байдена, космічна політика однозначно зазнає змін, проте як саме, поки що не може точно передбачити жоден експерт, оскільки в передвиборчій програмі серед пріоритетів було відзначено COVID-19, економічне відновлення, расову справедливість, запобігання негативним наслідкам зміни клімату та ніби нічого про космос. Проте вже за кілька днів після оголошення результатів виборів почали з’являтися свідчення змін.

Відповідно до положень Закону про перехід президентської влади (Presidential Transition Act) було створено групу з експертів, які зобов’язані дослідити діяльність кожного відомства та забезпечити безперервне передання влади. До складу цієї команди новообраного президента у сфері космічної діяльності увійшли як керівник Ellen Stofan, яка розробила стратегію для NASA щодо підтримки комерційної діяльності на низькій орбіті Землі під час переходу від Міжнародної космічної станції (МКС) до відправки людей на Місяць та Марс, так і інші учасники: Bhavya Lal, спеціалістка з космічної політики, що також розробляє проєкти з комерціалізації проєктів на низькій навколоземній орбіті та в далекому космосі, колишній головний науковий співробітник НАСА Waleed Abdalati, який займався питаннями використання космічних технологій для вивчення Землі, та інші. Саме ці люди будуть визначати риси нової космічної політики. Водночас особа, з якою назавжди асоціюватиметься проєкт «Артеміда», Jim Brendstein, теперішній керівник НАСА, оголосив про свою відставку та небажання продовжити співпрацювати з новою адміністрацією президента, навіть якщо його про це попросять, мотивуючи своє рішення відсутністю налагодження зв’язку. В ЗМІ вже перебирають кандидатури нового голови, серед яких Wanda Austin, колишній президент Aerospace Corporation, Pam Melroy, колишній астронавт, що обіймав посади в FAA та DARPA, чи навіть Wanda Sigur, колишній віцепрезидент компанії Lockheed Martin. І попри те що США є взірцем держави із сильними інституціями, завдання яких реалізуються незалежно від змінення особистостей, які обіймають у них керівні посади, все ж змінення кадрового складу може свідчити про зміщення акцентів у завданнях, які виконуватимуться НАСА.

На основі аналізу останніх публікацій зі США можемо окреслити щонайменше 2 тенденції, які розвиватимуться паралельно.

Перша тенденція: переорієнтація пріоритетів космічної програми ближче до Землі

Програма Джо Байдена щодо пом’якшення кліматичних змін прямо буде реалізовуватися силами НАСА, на  що вказує й спеціалізація відповідної команди новообраного президента у сфері космосу. Для фінансування місії для відстеження глобального потепління за допомогою супутників Барак Обама вимагав понад 2 мільярди доларів на 2017 фінансовий рік, хоча в підсумку відділ наук про Землю отримав 1,92 мільярда доларів. Пізніше президент Дональд Трамп, навпаки, постійно просив менше фінансувати діяльність цього відділу НАСА, висловлюючи намір скоротити п’ять місій наук про Землю, які головним чином зосереджені на дослідженнях змінення клімату. Конгрес підтримував наявні наукові програми про Землю під час президентства Трампа, але виділив трохи менше фінансування для підрозділу загалом. Так, бюджет НАСА з питань науки про Землю на 2020 фінансовий рік становив 1,78 мільярда доларів, приблизно на 140 мільйонів доларів менше, ніж у 2017 році. Наразі ситуація, ймовірно, зміниться в інший бік, надавши можливість ширшого фінансування саме програмам НАСА із дослідження Землі, менше виділивши на “завоювання” далекого космосу.

США, крім того, мають суттєві витрати на фінансування іншого досить амбітного космічного проєкту — Міжнародної космічної станції, яку за президентства Дональда Трампа планувалося передати повністю в приватне використання уже у 2025 році, тобто після того як США укріпили б свої позиції на Місяці. Водночас, як зазначають експерти, знайомі з планами Байдена щодо розвитку космічної програми, швидше за все, фінансування Міжнародної космічної станції буде продовжено, що автоматично позначиться на фінансуванні більш далекоглядних космічних проєктів.

Друга тенденція: відтермінування пілотованої місії в рамках Програми «Артеміда»

За останні 15 років космічні пріоритети США змінювалися вже тричі. У 2005 році президент Буш оголосив, що НАСА планує місію на Місяць у рамках програми «Сузір’я» (програма з розвитку пілотованої космонавтики, яка розроблялася і реалізовувалася впродовж 2004—2010 років). Однак у 2010 році президент Обама повідомив, що головною метою програми є місія на Марс. У 2017 році президента Трампа переконали, що точкою призначення все ж таки має бути Місяць як сталий трамплін для розгортання економіки далекого космосу на кометах, астероїдах, Марсі та інших небесних тілах. Вказане є економічно виправданим з позиції поступового дедалі глибшого проникнення та закріплення постійної присутності людини в космосі. Не слід відкидати й особисту амбіцію колишнього президента “вписати своє ім’я золотими літерами в космічну історію” як лідера, що повернув людину на Місяць.

У своїй передвиборчій програмі Джо Байден не деталізував орієнтирів космічної політики. Проте враховуючи, що Байден був віцепрезидентом при Обамі, цілком логічно можна передбачити, що НАСА буде змушене знову повернутися до фокусу на марсіанську місію. Тим не менш під час з’їзду в серпні 2020 року Демократична партія заявила, що підтримує роботу НАСА щодо підготовки місії на Місяць і використання його для наступного старту на Марс задля нового кроку в дослідженні Сонячної системи.

Принагідно варто зауважити, що саме за адміністрації Обами відбувся розквіт комерційних космічних перевезень на низькій навколоземній орбіті за допомогою капсули Crew Dragon (2010), розробленої компанією SpaceX, а головними підрядниками НАСА стали компанії SpaceX і Boeing (2014).

Проте треба усвідомлювати, що Офіс президента відповідає за формування американської космічної програми та її загальних цілей, і саме тому неузгодженість у точках фокусу різних адміністрацій призводить до хаосу, починаючи з організаційних питань і закінчуючи питанням фінансування, що врешті решт уповільнює всі проєкти космічної програми.

Наступні чотири роки є критичними для реалізації програми «Артеміда», оскільки відправлення пілотованої місії на Місяць заплановано вже на 2024 рік. Наразі відбувається розробка і впровадження технологій місячних скафандрів, модулів місячного поселення, посадкових модулів, місяцеходів, місячної орбітальної станції Gateway та багатьох інших технологій. У випадку нової переорієнтації адміністрації президента на відправлення пілотованої місії на Марс лише деякі з названих технологій могли б бути застосовані для марсіанського середовища, однак для адаптації та тестування всіх інших знадобиться тривалий період часу. Тобто новий зсув пріоритетів у космічній політиці може мати для НАСА катастрофічні наслідки.

Крім того, місячна програма вже отримала значне фінансування. У травні 2019 року Дональд Трамп оголосив про намір направити в бюджет НАСА додатково 1,6 млрд доларів на програми освоєння Місяця і Марса. Цю суму Білий дім запросив у Конгресу на додаток до 21 млрд доларів, які було виділено на фінансування діяльності НАСА в 2020 фінансовому році. 16 жовтня 2019 року голова НАСА Джим Брайденстайн заявив, що НАСА запросить в наступному фінансовому році додатково 1,6 млрд доларів на прискорену програму польотів астронавтів на Місяць – висадка планується в 2024 році замість 2028-го. 23 вересня 2019 року НАСА надало компанії Lockheed Martin право виконати контракт на будівництво мінімум шести і максимум 12 кораблів Orion в період до 30 вересня 2030 року, призначених для запусків на Місяць у рамках програми «Артеміда». Контракт визначає вартість трьох Orion (місії з III по V) у $ 2,7 млрд і ще двох — у $ 1,9 млрд (місії з VI по VIII).

Скасувати програму «Артеміда» буде значно важче, ніж попередню програму «Сузір’я», яку було припинено на більш ранніх стадіях підготовки. Своєю чергою такі проєкти, як капсула для дослідження глибокого космосу Orion та найбільша в історії людства ракета-носій Space Launch System, зародилися за часів адміністрації Обами, коли планувалася місія на Марс, і тому зараз вони перебувають на досить пізній стадії реалізації.

Зрозуміло, що політика підтримки комерційного дослідження та використання космосу, зокрема й далекого, розвиватиметься. На підтвердження цього в американських ЗМІ часто використовують очікування новообраного президента, які він висловив після успішного доправлення астронавтів на МКС у серпні 2020 року, а саме: «Проведення сміливої космічної програми, яка продовжуватиме доправляти героїв-космонавтів для розширення наших досліджень і наукових кордонів».  Водночас головні виконавці можуть бути переструктуровані, адже наразі існує полеміка щодо того, чи залишати надто вартісне виготовлення ракетоносія за компанією Boeing, яка забезпечує велику кількість робочих місць, чи передати замовлення Space X, Blue Origin. Питання досі відкрите.

Крім того, цей проєкт вийшов за межі внутрішньонаціонального з підписанням 13.10.2020 Домовленостей щодо проєкту «Артеміда» представниками восьми держав, а також Україною як дев’ятою державою рівно через місяць 13.11.2020, що робить його міжнародним проєктом. Таким чином, США як головний ідейний натхненник та учасник Домовленостей щодо програми «Артеміда», попри виключно їх політичний, а не юридичний характер, все ж, на нашу думку, має дотримуватися принципу добросовісності, а отже, послідовно виконувати досягнутих домовленостей (концепція естопель).

Тож навряд новий президент США Джо Байден скасує програму «Артеміда», проте варто враховувати, що Байден приймає керівництво державою в часи масштабних громадських заворушень, пандемії ковіду та безпрецедентних державних боргів, які констатує Міністерство фінансів США. За таких обставин виконання «Артеміди» в заплановані терміни може бути просто не на часі, що цілком можна обґрунтувати для головного носія національної ідеї США – народу.

У січні 2020 року Комітет із науки, космосу та технологій Палати представників США представив законопроєкт про авторизацію програм Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору, яким передбачено відтермінування пілотованої місії на Місяць до 2028 року. Як декларують розробники законопроєкту, він насправді може стати своєрідною панацеєю для раціонального використання як потужностей НАСА, так і фінансування, що виділяється на його програми.

Зокрема, законопроєктом передбачено:

  • Підтримати пілотовану космонавтику та дослідження, що проводяться НАСА, задля повернення американських астронавтів на Місяць і подальшої підготовки до подорожей на Марс.
  • Дозволити функціонування Міжнародної космічної станції до 2030 року і скерувати НАСА в русло розвитку «космічної економіки».
  • Зобов’язати Сполучені Штати забезпечити постійне перебування людини на низькій навколоземній орбіті як шляхом продовження терміну корисного використання МКС, так і поза діяльністю на МКС.
  • Сприяти НАСА в координації розробки скафандрів наступного покоління.
  • Залучити інвестиції приватного сектору для сприяння дослідженню космічного простору за фізичної присутності людини.
  • Уповноважити НАСА на укладення договорів розширеного використання (Enhanced Use Leasing (EUL) – це метод фінансування будівництва або реконструкції федеральної власності, яка використовується неповною мірою, що дає змогу здавати її в оренду приватному суб’єкту, при чому орендна плата сплачується в грошовій чи натуральній формі).
  • Сформувати органи оперативного придбання на кшталт тих, що довели свою функціональність при Міністерстві оборони США та інших відомствах.
  • Скерувати НАСА на підтримку та модернізацію наземної інфраструктури для запуску та випробування ракет-носіїв.
  • Підтримати дослідження космічного простору, спрямовані на вивчення фізичної здатності людини перебувати в глибокому космосі та забезпечення необхідних для цього передумов.
  • Скерувати НАСА на вдосконалення систем планетарного захисту від астероїдів та інших навколоземних об’єктів.
  • Підтвердити прихильність НАСА до подальших досліджень у сфері аеронавтики, зокрема шляхом підтримання програми X-Plane, програм вдосконалення двигунів і композитних матеріалів.
  • Підтримувати НАСА в галузі STEM-освіти та збільшення кількості робочих місць.

У разі схвалення законопроєкту НАСА буде зобов’язане розробити власний місячний посадковий модуль замість використання розробленого приватним суб’єктом і провести щонайменше два льотні випробування. Таким чином, межі державно-приватного партнерства в «Артеміді» може бути значним чином обмежено. Крім того, акцент буде зміщено з глибоких дослідницьких місій, зокрема й місії з видобутку ресурсів на поверхні Місяця, на приділення посиленої уваги плануванню місії на Марс, яку має бути здійснено не пізніш ніж у 2033 році. Тобто фактично відтермінування пілотованої місії на Місяць може статися автоматично, просто тому що на неї не лишиться ані часу, ані персоналу, ані ресурсів.

Попри те що ідеолог законопроєкту конгресвумен Кендра Хорн переконує, що його ухвалення жодним чином не зашкодить реалізації програми «Артеміда», оскільки він покликаний сформувати більш відповідальний підхід до використання фінансів на космічні проєкти, проте вона сама ж визнає, що законопроєкт має на увазі термінологічно та організаційно пов’язати між собою місії на Місяць і Марс, а це так чи інакше означає, що Марс у цьому ланцюгу є основним елементом. Проте сам законопроєкт сприйнятий Конгресом досить критично, оскільки він не створює передумов для виділення додаткового фінансування на космічні проєкти. Зі свого боку очільник НАСА Джим Брайденстайн підтверджує, що скорочення об’ємів державно-приватного партнерства зашкодить пошуку необхідних технологій не лише для повернення на Місяць, але й польоту на Марс.

Одним із каменів спотикання, який перешкоджав ухвалити вказаний законопроєкт раніше, стало його положення, відповідно до якого НАСА має ретельно перевіряти наявність у її підрядників відносин із Китаєм. Це питання набуває нової актуальності ще й тому, що за програмою «Артеміда» одним із головних підрядників НАСА є компанія SpaceX (розробник місячного посадкового модуля на рівні з Blue Origin і Dynetics), яка не має безпосередніх зв’язків із Китаєм, проте інша компанія її генерального директора Ілона Маска, Tesla, має підрозділ у Китаї.

Однак те, якими очима дивляться на космічні амбіції США експерти-практики, значним чином відрізняється від того, якими їх бачать політики. Як заявляє Джон Логсдон, фахівець із космічної політики Університету Джорджа Вашингтона, ще з часів завершення програми «Аполлон» США постійно прагнули створити програму, за яку просто не готові були платити.

Чого найбільше наразі варто побоюватися американському суспільству з точки зору космічної політики – це її прихильності до політичного вектору певної партії, коли основною метою є не втілення стратегічних цілей держави в космічній галузі, а орієнтир діяти прямо протилежно до методів і цілей попередньої адміністрації. Щоб реалізувати хоч одну з програм незалежно від того, буде це місячна чи марсіанська програма, Конгресу потрібно одностайно визначитися з довгостроковими цілями, які не змінюватимуться щоразу зі зміненням складу Адміністрації президента, оскільки 4 роки президентської каденції – це невимовно короткий строк для втілення навіть окремих етапів космічної програми, вже не говорячи про програму цілком. Натомість невизначеність політичного вектора щоразу змушуватиме інженерів починати роботу з нуля, лишаючи за бортом розробки, на які було витрачено довгі роки та значні ресурси. А це, відповідно, щоразу призводитиме до недофінансування космічної програми та до нераціонального використання фінансів.

Український акцент

Говорячи про Україну, можемо констатувати ще більш разючі проблеми з цілепокладанням, адже четвертий рік Загальнодержавну цільову науково-технічну космічну програму законом України не ухвалено.Водночас в її проєкті також відображено 2 тенденції:

  1. На розвиток далекоглядних інноваційних проєктів щодо забезпечення участі України в міжнародних місіях з освоєння Місяця, Сонячної системи та Далекого Всесвіту.
  2. На забезпечення потреб суспільства щодо створення супутникового угруповання дистанційного зондування Землі з роздільною здатністю 1–5 м для сільського господарства, а також системи збору, обробки, аналізу та умов розповсюдження даних дистанційного зондування Землі та розробки на їх основі сервісної геоінформаційної системи (ГІС) в інтересах державних та комерційних споживачів в екологічній, економічній сферах, у сфері оборони та національної безпеки.

Таким чином, зміщення акцентів щодо пріоритетів діяльності НАСА з далекого космосу до дослідження Землі на благо людства, при цьому зберігаючи інтенцію до розвитку пілотованої космонавтики за межі навколоземної орбіти, диверсифікує точки, в межах яких Україна та США можуть розвивати співпрацю в космічній сфері, що особливо актуально в контексті потреби напрацювання документа замість Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво в дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях від 17.12.2008.

Марія КІРПАЧОВА, спеціаліст міжнародного приватного права, керівник юридичного відділу ТОВ Space Logistics Ukraine

Анна ГУРОВА, к.ю.н, науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Подписывайтесь на «Юридическую практику» в Facebook, Telegram, Linkedin и YouTube.

0 комментариев
Встроенные отзывы
Посмотреть все комментарии
Slider

Как вы относитесь к обнародованию «пленок» правоохранительными органами?

Просмотреть результаты

Загрузка ... Загрузка ...

PRAVO.UA

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: