Системні ризики для бізнесу залишаються — на VI Міжнародному форумі із захисту бізнесу визначали бізнес-ландшафт України

Український бізнес-ландшафт не видається вельми комфортним: попри суттєвий прогрес в певних напрямах глобальні проблеми залишаються невирішеними.

Про це говорили учасники першої панельної дискусії на VI Міжнародному форумі із захисту бізнесу, який відбувається сьогодні, 10 вересня 2021 року, в Києві.

Зокрема, модератор дискусії Ольга Просянюк, керуючий партнер АО AVER LEX, жартувала, що ідея партнерства бізнесу і держави нагадує відомий анекдот про партнерство зайця і вовків — довіри до держави обмаль. А проте є чимало позитивних прикладів вирішення проблем бізнесу в Україні в колаборації з державою.

Змагальність судових процесів

Богдан Львов, заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду, наголосив, що суди, зокрема комерційні або господарські, завжди стоять на сторожі прав, підкресливши заслугу в цьому, зокрема, адвокатів.

«Якщо сьогодні говорять про те, що процесуальне законодавство нібито працює на адвокатів, то можу запевнити, що ще 10 років тому воно працювало на прокурорів», – підкреслив суддя.

На його думку, тут йдеться не про законодавчі приписи як такі, а про фаховість представників держави, які намагаються захистити інтереси суспільства у випадку порушень.

Тож, щоб будь-яку справу не зміг розвалити адвокат, треба:

• не зменшувати обсяг прав адвокатів,
• докладати зусиль, щоб у державних органах працювали хороші, досвідчені та належним чином мотивовані кадри, які будуть більш якісно готувати документи.

Інакше суд не матиме об’єктивної можливості ухвалити справедливе рішення, і на перший план вийде принцип змагальності процесу.

Майя Файт, генеральний директор Erede GmbH (Німеччина), розповіла про готовність західноєвропейських інвесторів вкладати кошти в економіку країн Східної Європи попри очевидні ризики для бізнесу в Україні та відсутність 100 % довіри до судів. До цього Старий Світ підштовхують проблеми перенаселеності, недостатності сировинних ресурсів та робочої сили.

З іншого боку, Україна сьогодні є трендсетером у сфері диджиталізації та розвитку технологій, зокрема переведення державних послуг в онлайн. Така стратегія дала конкурентну перевагу під час пандемії Сovid-19, і сьогодні за рівнем технологічного прогресу Україна є лідером. Власне, це ще один з аргументів на користь інвестицій.

Системні проблеми

Прогрес у частині захисту бізнесу за роки проведення форуму проаналізував Ярослав Грегірчак, заступник бізнес-омбудсмена. Він поділився кількома останніми кейсами успішного захисту інтересів бізнесу Офісом бізнес-омбудсмена, а також підкреслив, що щоразу виникають чи виявляються нові загрози. Наприклад, донедавна ніхто не звертав уваги на можливості Держпродспоживслужби накладати значні штрафи, доки не виник кейс «Нової Пошти».

Зрештою пан Грегірчак зауважив, що нерідко до вирішення конкретних проблем залучаються перші особи держави, і це додає оптимізму.

З іншого боку, досі тривожить те, що не ведеться робота над:

• виправленням системних недоліків,
• зміною законодавства чи підзаконних актів з метою запобігання виникненню ситуацій, що загрожують бізнесу.

Інна Хомич, директор із правових питань ТОВ «Нова Пошта-Центр», звісно, не оминула увагою кейс із 326-мільйонним штрафом для власної компанії, однак зосередилася на мотивуванні бізнесу більш активно починати діалог із державою до того, як виникають проблеми, — на етапі розробки проєктів актів. Саме об’єднання зусиль бізнесу дало змогу швидко владнати їхню справу, мінімізувати наслідки пандемії та підтримати найменш захищених громадян.

Тому цю практику треба продовжувати й у форматі діалогу з владою, коли пропонуються зміни, такі як законопроєкти:

• № 5837 щодо надзвичайних повноважень контролювальних органів,
• № 5600, який фактично нівелює автоматичне повернення ПДВ та запроваджує чимало податкових сюрпризів для бізнесу.

Не чіпати бізнес, якщо держава хоче йому допомогти, порадив представникам влади В’ячеслав Краглевич, партнер EQUITY. Він вказав на тотальну недовіру бізнесу і громадян до будь-яких новацій у державі. Тому порекомендував працювати не над створенням нових правил, а над налагодженням комунікації. До змін треба готувати як державу, так і суспільство, паралельно вирішуючи такі глобальні проблеми, як правовий нігілізм правоохоронців, вважає адвокат.

Непередбачувані ризики

Сергій Смирнов, партнер Sayenko Kharenko, назвав політичні ризики найбільш вагомими для іноземних компаній, які інвестують в Україну. Постійна зміна президентів, посадових осіб, керівництва ключових органів влади, політичного курсу та законодавства означає, що умови ведення бізнесу в Україні є непередбачуваними.

Бізнес звик планувати і хотів би мати гарантії, що, вклавши значну суму в економіку країни, отримає прибуток, а не тиск із боку держави.

Причини протистояння бізнесу і влади розкрив Максим Шевердін, партнер Юридичної групи LCF, зазначивши, що вони мають протилежні одне одному інтереси. Бізнес хоче менше сплачувати податків, а держава — більше їх збирати.

Проте саме в держави є можливість збалансувати ці інтереси, запорукою дотримання чого мають стати:

• незалежна судова система та захист власності,
• стабільна податкова система й ефективний розподіл зібраних податків,
• мінімальне втручання держави в економіку.

Останню тезу пан Шевердін пояснив тим, що держава — найгірший господар і неефективний бізнесмен, що легко доводять 70 років радянщини.

Спікер також зупинився на дуже актуальному питанні: чи стане Бюро економічної безпеки справді ефективним органом фінансових розслідувань, який буде діяти також в інтересах чесного бізнесу, чи виявиться лише реінкарнацією податкової міліції, яка ефективно використовувала кримінальні важелі для тиску на бізнес. Відповідь на нього можна буде отримати вже найближчим часом, коли БЕБ запрацює.

Зрештою, попри системні загрози та ризики Україна залучає інвестиції та створює локально привабливі умови для бізнесу, а випадки, коли інтереси компаній порушуються, успішно вирішують адвокати.