Судовий контроль щодо накладення санкцій - у фокусі II конференції «Бізнес VS Санкції» — PRAVO.UA Судовий контроль щодо накладення санкцій - у фокусі II конференції «Бізнес VS Санкції» — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Судовий контроль щодо накладення санкцій - у фокусі II конференції «Бізнес VS Санкції»

Судовий контроль щодо накладення санкцій – у фокусі II конференції «Бізнес VS Санкції»

  • 10.07.2024 17:47

Сесія, присвячена судовому контролю, продовжила роботу II конференції «Бізнес VS Санкції». Модератором сесії  став Володимир ЄНІЧ, партнер АО AVER LEX.

Учасники дискусії:

  • Олег ТКАЧУК, суддя Великої Палати Верховного Суду;
  • Андрій НИКИФОРОВ, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду;
  • Ірина СЕРБІН, заступник директора департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України;
  • Іван ОСКОЛКОВ, керівник судового департаменту AO AVER LEX, адвокат;
  • Світлана РЕНЬКАС, юридичний директор ГК AVTEK.

Санкції РНБО та Верховний Суд

Олег ТКАЧУК, суддя Великої Палати Верховного Суду, розповів про практику Верховного Суду щодо оскарження санкцій РНБО і розпочав зі статистики.

З 2017 року в провадженні ВС перебувала 461 справа про оскарження указів Президента щодо застосування персональних обмежувальних заходів. З них 256 справ досі перебувають на розгляді. Велика Палата ВС як суд апеляційної інстанції розглянула 44 такі справи. ВП ВС прийняла рішення про:

  • відмову в задоволенні позову – 27,
  • задоволення позову – 1,
  • закриття провадження – 46,
  • відмову у відкритті провадження – 3,
  • залишення позовної заяви без розгляду – 67,
  • повернення позовної заяви – 61.

Також пан суддя розповів про засідання вченої ради при Суді, де були присутніми не тільки судді та науковці, але й законодавці, де було висвітлено низку проблемних питань щодо санкцій.

«Ми не завжди погоджуємось з науковцями, але нам важливо розуміти думку наукової спільноти і тих, хто приймав рішення щодо нормативного регулювання», – зауважив Олег Ткачук.

Далі пан Ткачук зупинився на конкретних справах. В одній позивач, який оскаржував застосування санкцій, зазначав, що він не є суб’єктом, до якого можуть бути застосовані спеціальні економічні заходи. ВП ВС такі доводи відхилила у зв’язку з тим, що санкції застосовані з підстав, передбачених законом, а  його дії створюють реальні та потенційні загрози національним інтересам, безпеці, суверенітету та територіальній цілісності. Заява була подана колишнім депутатом Верховної Ради АРК, який після анексії залишився в Криму і став членом «державної ради».

У наступній справі особа просила визнати протиправним та нечинним указ Президента стосовно санкцій і посилалась на те, що вона не має громадянства рф. ВП ВС вирішила, що підстави доведені документами, які надала СБУ, і тому вважала за можливе застосувати до такої особи санкції, зважаючи на те що вона має громадянство рф.

Також ВП ВС вирішила справу щодо накладення обмежувальних заходів на ТОВ. ТОВ вказувало, що заборона доступу до інтернет-ресурсів може розглядатись як втручання в гарантовану ст. 10 Конвенції свободу одержання та передавання інформації. Проте, на думку ВС, втручання в цьому випадку можливе, передбачене Конституцією і законом про санкції та мало легітимну мету. ВП ВС також зазначила, що позивач не був позбавлений можливості використовувати інтернет без втручання органів державної влади, якби не користувався інтернет-ресурсами, які належать росії.

В іншій справі Палата встановила, що в лютому особа звернулась до суду і просила скасувати указ стосовно фізичної особи і 8 юридичних осіб (справа щодо телеканалів). ВП вказала, що право на оскарження рішення мають особи, щодо яких безпосередньо застосовані санкції.

Тепер у Великій Палаті перебуває значна кількість справ щодо застосування санкцій, як пояснює Олег Ткачук, тривалий час судді не могли слухати справи, не було технічної можливості, адже в таких справах є інформація з обмеженим доступом.

Інше питання, яке вже вирішили, – учасники процесу, зокрема й представники осіб, щодо яких застосовані санкції, не мали допуску до державної таємниці, наявної в матеріалах справи.

Санкційне судочинство ВАКС

Андрій НИКИФОРОВ, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, розповів про підходи суду в санкційних справах.

За словами доповідача, перші позови, з якими звертався Мін’юст, були доволі нескладними: «Тепер надходять справи, де ми не можемо говорити про порушення строків, бо вони вже рік слухаються, і потрібно розібратися в тому обсязі документів, які надаються сторонами».

ВАКС фактично створює практику, і наступна відповідальність, яка може настати, – це відповідальність за рішенням ЄСПЛ, зауважив пан суддя, додавши: докази не завжди мають такий вигляд, до якого ми звикли, це і матеріали СБУ, і матеріали, які надходять від країн-партнерів.

Майже у всіх справах, які розглядаються щодо великих бізнесів, немає  рішень, якими всі задоволені, зазвичай це треті особи, зауважив доповідач.

«У моїй практиці підсанкційні особи не заперечують, наприклад, підтримку збройної агресії, натомість майже всі спори йдуть щодо управління активами. Іноді є прості кейси: людина придбала актив, оформила на родича, родич виписує довіреність на ту саму підсанкційну особу. Але ж є і складний корпоративний бізнес, який має активи в різних юрисдикціях, при цьому наших суб’єктів нема, а Мін’юст доводить різними засобами, що дійсно відбувається певне управління чи дії, тотожні розпоряджанню», – зауважив Андрій Никифоров.

Він зазначив, що українській бізнес був дуже пов’язаний з російським, тому, з одного боку, можна казати, мовляв, давайте заберемо все, що стосується росіян, а з іншого – потрібно, щоб ми мали можливість говорити про дотримання принципів верховенства права, тож треба з’ясовувати, наскільки це майно відповідає критеріям, закладеним в законі про санкції.

Хоча рішення АП ВАКС не є прецедентними для ВАКС, на думку спікера, можливо, було б доцільно деякі питання виносити на розгляд Верховного Суду, принаймні питання застосування права. Чи є особа підсанкційною – майже ніколи таке питання не викликає складнощів, як і приналежність майна безпосередньо, а от управління чи дії, тотожні розпоряджанню, – ці питання актуальні зараз, поки в нас є війна.

Зв’язок активу з особою

Про можливості Мін’юсту обґрунтувати зв’язок активу з особою розповіла Ірина СЕРБІН, заступник директора департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України.

«Мін’юст уже 2 з половиною роки робить те, що не робить жодна країна і ніхто у світі», – наголосила пані Ірина на початку доповіді.

Вона нагадала, що законом про санкції передбачена нова можливість – стягнення в дохід держави активів  підсанкційних осіб (і не тільки їх активів безпосередньо, але і тих, якими можуть опосередковано розпоряджатись).

«Ми обов’язково маємо з’ясувати, яке саме майно підлягає стягненню. З прямим правом власності питань дійсно не виникає. Левова частка активів – опосередковане майно.

Наші підсанкційні особи є представниками олігархічного бізнесу в рф, близькі до уряду та президента рф, ці особи усвідомлювали, яку політику веде їхня країна з 2014 року відносно України. І сказати, що вони філігранно приховували свої активи в Україні чи світі, – це не сказати нічого. Їхні юридичні радники – величезні міжнародні юрфірми та внутрішні служби безпеки, що роками вибудовували захист цього бізнесу. На практиці Мін’юсту не просто доводиться «знімати корпоративну вуаль», я би сказала, що нам потрібно «проламувати корпоративні залізобетонні стіни» для того, щоб довести, що підсанкційна особа контролює цей бізнес», – наголосила Ірина Сербін.

На її переконання, росіяни дуже важко розлучаються з власним бізнесом: вони його вміють якісно приховувати та не можуть із ним розлучитись.

Друга частина доповіді була присвячена тому, як знайти опосередковані активи і довести це в суді.

Перше – в Мін’юсті пробують установити всіх осіб (фізичних і юридичних), які можуть бути пов’язані з підсанкційною особою і через яких вона може розпоряджатись активами. Далі – ґрунтовний історичний аналіз змін та зав’язків, передусім корпоративних прав. Коли саме і на яких умовах відбувався перехід права власності, чи було це елементом обходу санкцій, яка кінцева мета відчуження?

У міністерстві мають можливість запитувати інформацію в багатьох органів в Україні, ще отримують інформацію від СБУ, Офісу Генерального прокурора, Міноборони. Також пані Ірина Сербін назвала перелік найбільш поширених способів приховування активів.

Захист непідсанкційних осіб

На захисті активів непідсанкційних осіб від неправомірного стягнення в дохід держави зосередив свою увагу Іван ОСКОЛКОВ, керівник судового департаменту AO AVER LEX, адвокат. Він почав доповідь з окреслення проблем, з якими стикаються адвокати непідсанкційних осіб.

Скорочені строки для підготовки непідсанкційній особі, враховуючи таке:

  • суд ухвалює рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою;
  • позовна заява подається до ВАКС протягом строку дії правового режиму воєнного стану;
  • справа вирішується колегією у складі 3 суддів ВАКС протягом 30 днів із дня надходження позовної заяви до суду.

Проблематика допустимості доказів позивача:

  • здебільшого доказами є матеріали кримінальних проваджень;
  • доказове значення може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили;
  • за позицією ВАКС рішення щодо застосування санкції не мають преюдиціального характеру для суду.

Критерії визначення опосередкованого контролю підсанкційною особою (постанова АП ВАКС від 03.02.2023 у справі № 991/6606/22):

  • користування активом, у тому числі без відповідного оформлення правовідносин;
  • систематичність, тривалість, спосіб, обсяг та зміст користування активом підсанкційною особою;
  • наявність між власником та підсанкційною особою родинних, корпоративних або інших зв’язків, відносин підпорядкування, найму тощо;
  • придбання активу за дорученням та/або в інтересах особи, яка не зазначена його власником;
  • здійснення підсанкційною особою та/або власником за його дорученням витрат, пов’язаних з утриманням;
  • здійснення підсанкційною особою та/або власником за його дорученням правочинів, пов’язаних з ефективним використанням активу;
  • поліпшення властивостей активу або підлаштування умов його використання під власні потреби;
  • можливість підсанкційної особи визначати користування активом іншими пов’язаними з нею особами;
  • можливість підсанкційної особи впливати на долю активу та приймати важливі рішення щодо його операційної діяльності активу

Критерії визначення опосередкованого контролю підсанкційною особою (Методологія визначення юридичною особою КБВ, затверджена постановою КМУ і НБУ від 19.09.2023 № 1011):

  • надання особою зобов’язувальних вказівок органам управління юридичної особи;
  • ведення особою перемовин щодо вчинення правочинів юридичною особою, які надалі формально затверджуються або виконуються;
  • наявність в особи довіреності на здійснення правочинів, що видана на строк більш ніж 1 рік та не передбачає їх попереднього погодження;
  • здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості їх блокування.

Наприкінці доповіді Іван Осколков назвав такі умови володіння активом добросовісним власником:

  • спроможність добросовісного власника набути актив у власність;
  • обставини виникнення права власності на відповідний актив;
  • відсутність контролю підсанкційної особи над добросовісним власником;
  • якщо є дружні/родинні зв’язки, то не будь-яке майно підлягає стягненню.

Підсумовуючи, пан Іван згадав законодавчу ініціативу щодо встановлення механізму переважного права викупу такого активу.

Помилки в тлумаченні

Світлана РЕНЬКАС, юридичний директор ГК AVTEK, розповіла про приклад поверхового тлумачення органами державної влади рішень РНБО України про застосування санкцій. Мова йшла про випадок, коли іноземна компанія потрапляє в підсанкційний список і українська юридична особа потерпає від цього. Ця справа є знаковою для компанії, зауважила пані Світлана, вже є три рішення різних судів адміністративної юрисдикції. Саме нещодавно було отримано рішення Київського окружного адміністративного суду – за позовом від березня 2022 року, воно ще не набуло чинності.

Пані Світлана розповіла, що в 2022 році на Мінський тракторний завод було накладено 17 видів санкцій, зокрема щодо припинення торговельних операцій. У 2021 році була куплена велика партія с/г техніки,  до липня-серпня 2022 року її намагались забрати у білорусів і вивезти на митну територію Польщі. Але, на думку митних органів, відповідальність за дії Мінського тракторного заводу має бути покладена на покупця, який раніше придбав техніку.

На сьогодні є три рішення судів, де позивач оскаржував протиправну поведінку органів державної влади.

Застосування та реалізація принципів (із посиланням на рішення):

Порушення прав юридичної особи полягає в тому, що півтора-два роки товариство в судах виборює свою правову позицію, а орган державної влади поверхово ставиться до рішення суду, наголосила доповідачка.

Пані Ренькас із цієї ситуації робить такі висновки:

  • санкції – інструмент швидкого реагування на загрози;
  • необхідні обґрунтовані рішення держави;
  • верховенство права – юридична визначеність – остаточне рішення суду не може братися під сумнів. А також належне виконання судових рішень проти органів державної влади – мінімізація ризиків прийняття ЄСПЛ рішень проти України.
Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA