Slider

Генеральный партнер 2019 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА

Судьи просят обеспечить порядок избрания судей бессрочно, предусмотренный Законом, действующим на момент избрания судей, — открытое обращение к Президенту и народным депутатам

  • 05.11.2015 13:58
Рубрика Новости

Почти 50 украинских судей из разных судов написали открытое обращение к Президенту Украины, народным депутатам Украины — председателю и членам Комитета Верховного Совета Украины по вопросам правовой политики и правосудия. Побудило их к этому публичное выступление 30 октября с.г. Председателя Верховной Совета Украины Владимира Гройсмана, в котором прозвучал призыв к обновлению судейского корпуса за счет кандидатов, которые ожидают бессрочного назначения и материалы в отношении которых длительное время находятся на рассмотрении парламента. Уже 2 ноября с.г. г-н Гройсман поручил профильному парламентскому комитету по вопросам правовой политики и правосудия разработать высказанную им инициативу об обновлении судейского корпуса до внесения изменений в Конституцию Украины и внести соответствующие предложения по ее реализации на законодательном уровне.

Судьи в свою очередь обращают внимание на то, что публичные высказывания Председателя Верховной Совета Украины не только прямо противоречат рекомендациям европейских институтов, но и создают дополнительные предпосылки при которых невозможно беспристрастно решить профессиональные судьбы сотен кандидатов хорошо подготовленных профессиональных судей с незапятнанной репутацией и пятилетним опытом работы до избрания их бессрочно.

Таким образом, судьи констатируют, что публичное выступление спикера парламента не имело цели проведения системных демократических преобразований в судебной системе, а ставило целью попытку воздействия на принятие всем депутатским корпусом парламента именно решения о не избрании бессрочно всех кандидатов на должности судей, материалы в отношении которых в настоящее время находятся на рассмотрении в Верховном Совете Украины.

Также судьи обращают внимание на избирательность такого поход а- без четко определенных и одинаковых для всех критериев, поскольку в мае с.г. парламент по предложению и настоянию самого Председателя Верховного Совета Украины выборочно проголосовал за избрание судей бессрочно материалы по которым находились в парламенте.

Потеря сотнями судей занимаемых ими должностей неконституционным способом, к которому призывает Председатель парламента, также будет свидетельствовать и о нарушении права на частную жизнь этих лиц, предусмотренного ст. 8 Конвенции о защите прав человека и основных свобод, поскольку освобождение от должности судьи противоправно и не независимым органом, является вмешательством в названное право, о чем прямо было указано Европейским судом по правам человека по делу «Александр Волков против Украины». В случае не соблюдения таких базовых принципов независимости судей, не исключается защита нарушенных прав правовыми методами, что может привести к принятию против Украины аналогичных решений Европейским судом по правам человека, — указывается в обращении.

Учитывая изложенное, в целях недопущения противоправного, необоснованного увольнения с должностей в настоящее время более 500 профессиональных, профессионально подготовленных судей, назначенных на должность судьи впервые, реального соблюдения принципа верховенства права, гарантированного статьей 8 Конституции Украины, предотвращения гарантированных исков в Европейский суд по правам человека этих судей, а также с целью реального утверждения Украины как правового государства, обеспечения проведения реальных демократических реформ, судьи, подписавшие это обращение, просят обеспечить порядок избрания судей бессрочно, предусмотренный Законом, действующим на момент избрания судей, а также обеспечить базовые конституционные принципы распределения власти и международные стандарты независимости судебной ветви власти и не поддерживать на законодательно инициативу по обновлению судейского корпуса путем, предложенным спикером парламента.

Полностью текст обращения:

№ 1 від 03.11.2015

Голові Комітету з питань правової політики

та правосуддя

Верховної ради України VIII скликання

Князевичу Руслану Петровичу

Членам Комітету, народним депутатам України

Агафоновій Наталії Володимирівні (копія);

Алексєєву Ігорю Сергійовичу (копія);

Алексєєву Сергію Олеговичу (копія);

Голубу Владиславу Володимировичу(копія);

Голубову Дмитру Івановичу(копія);

Грановському Олександру Михайловичу(копія);

Денисенко Андрію Сергійовичу(копія);

Денисенко Вадиму Ігоровичу(копія),

Ємцю Леоніду Олександровичу(копія);

Жеваго Костянтину Валентиновичу (копія);

Іллєнко Андрію Юрійовичу (копія);

Ківалову Сергію Васильовичу (копія);

Кіссе Антону Івановичу (копія);

Князевичу Руслану Петровичу (копія);

Лапіну Ігорю Олександровичу (копія);

Лозовому Андрію Сергійовичу (копія);

Македону Юрію Миколайовичу (копія);

Мельниченко Володимиру Володимировичу (копія);

Міщенко Сергію Григоровичу (копія);

Німченко Василю Івановичу (копія);

Новак Наталії Василівні (копія);

Писаренко Валерію Володимировичу (копія);

Помазанову Андрію Віталійовичу (копія);

Романюку Роману Сергійовичу (копія);

Сидоровичу Руслану Михайловичу (копія);

Соболєву Сергію Владиславовичу (копія);

Сторожуку Дмитру Анатолійовичу (копія);

Супруненко Олександру Івановичу(копія);

Ткачуку Геннадію Віталійовичу(копія);

Філатову Борису Альбертовичу(копія);

Черненко Олександру Миколайвичу(копія);

Шпенову Дмитру Юрійовичу(копія);

Яніцькому Василую Петровичу(копія)

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ

30 жовтня 2015 року в публічному виступі Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана пролунав заклик до оновлення суддівського корпусу за рахунок кандидатів, які очікують безстрокового призначення та матеріали відносно яких невиправдано тривалий час перебувають на розгляді Верховної Ради України, а 02 листопада 2015 року В. Гройсман доручив профільному парламентському комітету з питань правової політики та правосуддя опрацювати висловлену ним ініціативу про оновлення суддівського корпусу до внесення змін до Конституції України та внести відповідні пропозиції щодо її реалізації на законодавчому рівні.

Свою позицію Голова Верховної Ради України В. Гройсман обґрунтував необхідністю відновлення довіри до судової влади через проведення конкурсу на звільнені таким шляхом посади суддів. Одночасно, Голова Верховної Ради України В. Гройсман висловив думку, що на відкритому конкурсі зможуть прийняти участь і судді, що будуть звільнені внаслідок не прийняття Верховною Радою України рішення щодо їх обрання безстроково.

Хочемо звернути увагу народних депутатів та членів профільного парламентського комітету, що така процедура оновлення суддівського корпусу протирічить Конституції України, не відповідає європейським стандартам щодо індивідуальної відповідальності судді і незмінюваності суддів та відповідно ставить під загрозу незалежність судової влади.

Відповідно до положень ст.126 Конституції України, незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Аналогічна за змістом норма про заборону впливу на суддю визначено в Законі України «Про судоустрій і статус суддів».

Додатково зміст конституційних положень щодо незалежності та недоторканності суддів роз’яснено Конституційним Судом України у його Рішенні від 01.12.2004 р. №19-рп/2004 «У справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень ч.1 та ч.2 статті 126 Конституції України та ч. 2 статті 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу)».

Слід звернути увагу, що положення про незалежність суддів, які закріплені в Конституції України, є логічно-правовим наслідком, від базових принципів, які закріплені в міжнародних документах, таких як: пп.d п.2 принципу 1 Рекомендації (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів» ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників Міністрів 13.10.1994 р.; Європейській хартії законів «Про статус суддів» (Лісабон, від 10.07.1998 р.); Основних принципах незалежності судових органів, що ухвалена Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН №40/32 від 29.11.1985 р. та №40/146 від 13.12.1985 р.; Процедурі ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів, що затверджені Резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН №1989/60 від 24.05.1989 р.; Бангалорських принципах поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 р.; Загальній (Універсальній) хартії судді, ухваленій 17.11.1999 р. Центральною Радою Міжнародної асоціації суддів в Тайпеї (Тайвань); Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів.

В Основних принципах незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29.11.1985 р. та 13.12.1985 р. передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її.

При цьому, у Рекомендаціях N (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів» (ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13.10.94 р.) визначено, що виконавча та законодавча влади повинні забезпечити, щоб судді були незалежними і щоб не вживались заходи, які можуть поставити під загрозу незалежність суддів.

В п.11 Висновку №190 (1995) ПАРЄ щодо вступу України до Ради Європи передбачено, що незалежність судової влади відповідно до принципів Ради Європи буде забезпечено, в тому числі і стосовно перебування на посаді суддів. При цьому, Комісаром Ради Європи з прав людини у Звіті за результатами візиту в Україну 04-10.02.2014 р. (пункт 60) наголошено на необхідності впровадження належних механізмів забезпечення незалежності суддів від зовнішнього впливу, особливо при розгляді справ, що є резонансними у суспільстві.

Більше того, Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) неодноразово звертала увагу на необхідність усунення політичних мотивів під час призначення суддів безстроково.

У Висновку №588/2010 від 18 жовтня 2010 р. за результатами аналізу Закону України «Про судоустрій і статус суддів», було вказано не невідповідність його положень, що передбачають існування випробувального терміну для суддів, засадам демократичного суспільства, та прямо вказала на необхідність безстрокового обрання судді на посаду по завершенні першого п’ятирічного терміну. Відхиленням від такого правила відповідно Рекомендаціям Венеціанської комісії можуть стати випадки лише за умов, подібних до підстав звільнення судді, який безстроково обіймає суддівську посаду.

При цьому, у п. 57 Висновку №528/2009 від 15 червня 2009 р. Венеціанська комісія наголошувала на важливості збереження презумпції щодо раніше призначених суддів.

В Доповіді Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії) щодо призначення суддів (ухвалена Венеціанською комісією на її 70‑ому пленарному засіданні, Венеція, 16‑17 березня 2007 р.) зафіксовано, участь парламенту в процесі призначення суддів може спричиняти політизацію призначення суддів. У світлі європейських стандартів добір і кар’єра суддів «повинні базуватись на заслугах, з урахуванням їхньої кваліфікації, чеснот, здібностей та результатів їхньої праці». Обрання суддів у парламенті має дискреційний характер, і навіть якщо кандидатури суддів пропонуються радою юстиції, не слід виключати, що виборний законодавчий орган зможе не втриматися від відхилення кандидата. Відтак, політичні міркування можуть взяти гору над об’єктивними критеріями. В п.11 та п.12 зафіксовано, що Венеціанська комісія вже доходила висновку, що «парламенту безсумнівно більшою мірою властиві політичні ігри, і призначення суддів можуть призвести до політичних торгів у парламенті, в яких кожний член парламенту від того чи іншого округу захоче мати свого власного суддю. Призначення на посаду звичайного судді не є належним предметом голосування в парламенті через неможливість виключення небезпеки того, що політичні міркування переважать об’єктивні заслуги кандидата.

Така ж послідовна позиція Європейської спільноти вбачається і з Висновків Венеціанської комісії від 10 грудня 2013 р. №747/2013, від 24 липня 2015 р. №803/2015 та від 26 жовтня 2015 р. №803/2015.

Принцип забезпечення незалежності суддів закріплено в Європейській хартії про закон «Про статус суддів» за якими орган, уповноважений приймати рішення щодо обрання та кар’єри суддів, повинен бути незалежним від уряду та адміністративних органів, підлягають виключенню інші ризики політичного впливу на зазначений процес.

Згідно п.44 рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки CM/Rec(2010)12, ухваленого Комітетом

міністрів Ради Європи від 17 листопада 2009 р. на 1098 засіданні заступників ради міністрів також встановлено, що рішення, які стосуються добору та просування суддів по службі, мають ґрунтуватися на об’єктивних критеріях, попередньо визначених законом чи компетентними органами влади. Під час прийняття таких рішень повинні ураховуватися заслуги, кваліфікація, вміння та потенціал, необхідні для вирішення справ при застосуванні закону. Згідно з п.51 рекомендацій, якщо суддю приймають на посаду на випробувальний або фіксований термін, рішення про підтвердження чи подовження такого призначення має прийматися лише відповідно до п.44, аби забезпечити дотримання принципу незалежності судової системи.

В доповіді Томаса Хаммарберга, Комісара з прав людини Ради Європи, за результатами його візиту в Україну (19-26 листопада 2011 р.), CommDH(2012)10, 23 лютого 2012 р. встановленим є, що незалежність судової системи, що також передбачає незалежність кожного окремого судді, повинна бути захищена як на законодавчому, так і на практичному рівні. При цьому, Комісар із занепокоєнням відзначив, що, на переконання української громадськості, судді не захищені від зовнішнього тиску, в тому числі й політичного. Для усунення тих чинників, які роблять суддів вразливими і послаблюють їхню незалежність, необхідні рішучі дії в кількох напрямках. Влада повинна уважно розглядати будь-які заяви про випадки неприпустимого політичного або іншого втручання в роботу судових органів і забезпечити ефективні засоби правового захисту.

Комісар закликав українську владу повною мірою виконувати рекомендації Венеційської комісії щодо необхідності впорядкувати та уточнити процедури і критерії, пов’язані з призначенням і звільненням суддів, а також застосуванням дисциплінарних заходів.

Не менш необхідним він вважав важливість встановити відповідні гарантії для забезпечення справедливості й виключення ризику політизації під час застосування дисциплінарних процедур. Що стосується процесу призначення кандидатів на суддівські посади, як вказується у Доповіді, вирішальним має бути їхня кваліфікація та особисті якості.

Напрацьований Європейський досвід у сфері стандартів судоустрою, зводиться до того, що судді, призначені на посаду судді вперше, як основне правило, мають обиратись на посаду судді безстроково по закінченню п’ятирічного терміну, за виключенням випадків коли є підстави для звільнення таких суддів, що подібні до тих підстав звільнення, які передбачені для суддів обраних безстроково. Самі по собі питання про звільнення судді чи будь-яке інше, яке пов’язано з його кар’єрою, не може бути предметом вирішення його по суті органом законодавчої влади.

На теперішній час, в Верховній Раді України склалась досить складна ситуація щодо суддівського корпусу, зокрема, щодо довготривалого не внесення на голосування проектів постанови Верховної Ради України про призначення кандидатів на посаду судді безстроково.

На наявності проблем із призначенням Верховною Радою України кандидатів на посаду судді безстроково неодноразово звертали увагу як Голова Верховного Суду України, так і голови вищих спеціалізованих судів. Крім того, на наявність проблеми із довготривалим не призначенням кандидатів на посаду судді безстроково наголошувала і Рада суддів України, зокрема в рішенні №13 від 12.03.2015 р. «Щодо обрання кандидатів на посади суддів безстроково».

Варто відзначити, що майже усі кандидати на обрання на посаду судді безстроково, до фактичного звільнення яких прилюдно закликає Голова ВРУ, підтвердили свою професійну здатність на виконання обов’язків судді та наявність високих моральних принципів для здійснення такої професійної діяльності.

Натомість, замість вирішення проблеми призначення кандидатів на посади суддів безстроково, від очільника Верховної Ради України, як діючого політика, що займає одну з найвищих політичних посад в Україні, лунає публічний заклик, який є неприпустимим, політизованим та таким, що чинить прямий тиск на депутатів Верховної Ради України, створюючи упередженість усього діючого складу депутатського корпусу щодо суддів.

Публічні висловлювання Голови Верховної Ради України не лише прямо суперечать рекомендаціям європейських інституцій, але й створюють додаткові передумови за яких неможливо неупереджено вирішити професійні долі сотень кандидатів добре підготовлених професійних суддів із незаплямованою репутацією та п’ятирічним досвідом роботи до обрання їх безстроково.

Таким чином, варто констатувати, що вищевказаний публічний виступ В. Гройсмана мав на меті не проведення системних демократичних змін в судовій системі, а мав лише на меті намагання впливу на прийняття усім депутатським корпусом Верховної Ради України саме рішення щодо не обрання безстроково усіх кандидатів на посади суддів, матеріали відносно яких на даний час перебувають на розгляді у Верховній Раді України.

Крім того, хочемо наголосити на вибірковості такого підходу без чітко визначених та однакових для всіх критеріїв, оскільки в травні 2015 року Верховна Рада України за пропозицією та наполяганням самого Голови Верховної Ради України вибірково проголосувала за обрання суддів безстроково матеріали щодо яких знаходились у Верховній Раді України.

Втрата сотнями суддів займаних ними посад у неконституційний спосіб, до якого закликає Голова Верховної Ради України, також буде свідчити й про порушення права на приватне життя цих осіб, передбачене ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки звільнення з посади судді протиправно і не незалежним органом, становить втручання у назване право, про що прямо було вказано Європейським судом з прав людини у справі «Олександр Волков проти України». У випадку не дотримання таких базових принципів незалежності суддів, не виключений захист порушених прав правовими методами, що може призвести до винесення проти України аналогічних рішень Європейським судом з прав людини.

Враховуючи викладене, з метою недопущення протиправного, необґрунтованого звільнення з посад на даний час більше ніж 500 професійних, фахово підготовлених суддів, призначених на посаду судді вперше, реального дотримання принципу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України, запобіганню гарантованих позовів до Європейського суду з прав людини цих суддів, а також з метою реального ствердження України як правової держави, забезпечення проведення реальних демократичних реформ, просимо народних депутатів України забезпечити порядок обрання суддів безстроково, передбачений Законом, чинним на момент обрання суддів, та забезпечити базові конституційні принципи розподілу влади та міжнародні стандарти незалежності судової гілки влади та не підтримувати на законодавчо ініціативу щодо оновлення суддівського корпусу шляхом, запропонованим спікером Верховної Ради України.

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Пожалуйста, авторизуйтесь чтобы добавить комментарий.

Как отмена «монополии» скажется на адвокатах?

Просмотреть результаты

Загрузка ... Загрузка ...

PRAVO.UA

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: