Судді Великої Палати ВС проаналізували найзнаковіші судові позиції за останні три роки

Онлайн-конференція «Забезпечення єдності судової практики: правові позиції Великої Палати Верховного Суду та стандарти Ради Європи» продовжує свою роботу.

Друга сесія була присвячена єдності судової практики в контексті стандартів за статтею 6 Європейської конвенції з прав людини. Модераторкою сесії стала Ірина Кушнір, менеджерка проєкту Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в Україні».

Європейські стандарти

Лорена Бахмаєр, міжнародний консультант проєкту Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини» розповіла про вдосконалення доступу до правосуддя в Україні крізь призму усунення процесуальних перешкод та забезпечення права на безсторонній суд.

Підходи до визначення справ незначної складності та справ значного суспільного інтересу або виняткового значення для учасника справи в контексті доступу до суду касаційної інстанції: практику вищих судів держав-учасниць Ради Європи та практику Європейського Суду з прав людини проаналізувала Ніна Бететто, президент Консультативної ради європейських суддів.

Ключова практика

Ключові позиції Великої Палати ВС були проаналізовані на третій сесії заходу. Її модератором став Віталій Уркевич, суддя Великої Палати Верховного Суду, д. ю. н., професор. Він зазначив що судді торкнуться питання застосування норм процесуального та матеріального права в чотирьох юрисдикціях.

Лариса Рогач, суддя Великої Палати Верховного Суду, к. ю. н., виступила з темою «Застосування положень процесуальних кодексів щодо підстав передання справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду». Різні суди можуть дійти неоднакових, проте раціональних висновків. Водночас за певних обставин суперечливі рішення можуть становити порушення вимог щодо справедливого суду.

За словами спікера, у практиці траплялися ситуації, коли треба було визначитися з висновком про застосовування норми права. Зокрема, у справі № 904/968/18 Велика Палата зіштовхнулася з тим, що формально постанова касаційного суду, яка б містила висновок про застосування норми права, була відсутня.

Законодавчі зміни

Вплив рішень Великої Палати Верховного Суду на законотворчу діяльність проаналізувала Олена Кібенко, суддя Великої Палати Верховного Суду, д. ю. н., доцент. Аби показати, що такий вплив є, пані Кібенко виділила низку найяскравіших справ. Зазвичай такі справи є резонансними і викликають шалену критику з боку правників.

Наприклад, став наслідком судового рішення Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо усунення законодавчих колізій та прогалин» від 14 липня 2020 року.

Іншим прикладом є постанова Великої Палати ВС від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17: Велика Палата ВС дійшла висновку, що поняття «судовий збір» та «державне мито» є різними і що пільги в цій категорії справ Законом України «Про судовий збір» не передбачено. Результатами цієї позиції є розроблення законопроєкту, який зараз очікує на друге читання.

Третій приклад – законодавчі зміни, які були спровоковані постановою Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року № 925/698/16.

Олена Кібенко підкреслила, що неоднакова судова практика найчастіше викликана неналежною якістю закону, який судді тлумачать по-різному, або прогалинами в законодавчому регулюванні. Верховний Суд для забезпечення єдності практики має аналізувати норми, які неоднаково застосовуються суддями, та ініціювати зміни таких норм, виявляти прогалини у правовому регулюванні та пропонувати їх заповнення. Верховний Суд повинен мати право законодавчої ініціативи. Це також один з інструментів забезпечення єдності судової практики.

«Подібні» Vs. «Тотожні»

Олег Ткачук, суддя Великої Палати Верховного Суду, д. ю. н., доцент, розповів про забезпечення спеціалізації судів і суддів у Великій Палаті Верховного Суду. Серед іншого він зазначив, що на початку роботи Великої Палати ВС було прийнято рішення передавати ту чи іншу справу судді-доповідачу тієї спеціалізації, суддею якого касаційного суду він є. Такий підхід є повністю виправданим, враховуючи принцип спеціалізації.

Які правовідносини є подібними? На питання про застосування деяких норм процесуального права відповів Дмитро Гудима, суддя Великої Палати Верховного Суду, к. ю. н., доцент. Зокрема, пан Гудима зупинився на розмежуванні термінів «подібний» і «тотожний».

«Усе, що тотожне, є подібним, але не все подібне є тотожним», — зазначив пан Гудима.

Він звернув увагу, що склад правовідносин формують суб’єкти, об’єкти та юридичний зміст (взаємні права та обов’язки суб’єктів).

Які правовідносини слід вважати подібними? Якщо норма права не передбачає, що її дія поширюється лише на обмежене коло осіб (наприклад, лише на фізичних або на юридичних осіб чи на конкретну групу тих або інших), немає сенсу застосовувати суб’єктний критерій для встановлення подібності правовідносин у різних справах. Не завжди для встановлення подібності правовідносин має значення також об’єктний критерій. Основний критерій, без якого неможливо встановити подібність правовідносин, – це змістовний. Мова йде про права та обов’язки суб’єктів.

За словами пана Гудими, термін «подібні правовідносини» може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.

Спори за участі фермерських господарств

Олена Ситнік, суддя Великої Палати Верховного Суду, к. ю. н., виступила з темою «Спори за участі фермерських господарств: питання визначення юрисдикції». Суддя зазначила, що земельні спори є значною категорією справ, особливо актуальною ця категорія справ стане після відкриття ринку землі.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян. Доповідаючи про розмежування адміністративних та цивільних спорів, пані Ситнік зазначила: якщо особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її в користування, за результатами розгляду яких ці органи приймають відповідні рішення, то в таких правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Розмежовуючи цивільну та господарську юрисдикції, суддя зазначила, що характерними рисами цивільної справи є такі:

• позов подано до фізичної особи;
• на час відкриття провадження у справі фермерське господарство не створено та не зареєстровано у встановленому порядку;
• право користування земельною ділянкою до фермерського господарства не перейшло.

Господарськими є такі справи:

• позов подано до фермерського господарства та/або до засновника фермерського господарства;
• на час відкриття провадження у справі фермерське господарство створено і зареєстровано у встановленому порядку;
• навіть якщо позов подано лише до засновника фермерського господарства, однак на час відкриття провадження у справі фермерське господарство створено.

Право, а не обов’язок

«Практика Великої Палати Верховного Суду з розгляду адміністративних справ: які становлять виключну правову проблему; які передані для відступу від раніше викладених висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах» — тема доповіді Олександра Прокопенка, судді Великої Палати Верховного Суду, к. ю. н. Він, зокрема, не є прихильником запровадження спеціалізації для суддів у Великій Палаті ВС.

Олександр Прокопенко підкреслив, що наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право, а не покладає обов’язок передати справу на розгляд Великій Палаті. На його думку, Верховний Суд має працювати над тим, щоб судові рішення були зрозумілішими та не викликали різного тлумачення.

Дисциплінарна відповідальність

Олександр Золотніков, суддя Великої Палати Верховного Суду, проаналізував практику розгляду Великою Палатою ВС справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів. Велика Палата ВС є фактично судом касаційної інстанції в цій категорії справ. Такі справи Велика Палата розглядає щочетверга. Кожен суддя Великої Палати зобов’язаний ознайомитися зі всіма матеріалами справи, і саме ця категорія справ є однією з найболючіших, а обговорення за результатами розгляду в нарадчій кімнаті є тривалими і ретельними.

У зв’язку з карантином та перебуванням на лікарняному деяких суддів справи щодо дисциплінарної відповідальності суддів зараз призначаються на лютий-березень 2021-го. Під час розгляду цієї категорії справ кількість суддів є парною (20, адже Голова ВС Валентина Данішевська не бере участі в розгляді справ, оскільки за посадою входить до Вищої ради правосуддя), й іноді голоси суддів щодо того чи іншого рішення розділяється навпіл, що створює певні перепони для ухвалення рішення. За весь час Великою Палатою ВС по суті розглянуто 104 справ цієї категорії, що становить 72% від загальної кількості справ, які надійшли на розгляд.

Кримінальні справи

Наталія Антонюк, суддя Великої Палати Верховного Суду, к. ю. н., доцент, висвітлила тему «Висновки щодо норм кримінального права у рішеннях Великої Палати Верховного Суду». На відміну від інших юрисдикцій, в касаційній менше спорів через відсутність такої категорії справ, як юрисдикційні. Щоправда, кримінальні справи є досить складними і рекордними за тривалістю перебування в нарадчій кімнаті суддів.

Зокрема, на розгляд Великої Палати передавалися питання матеріального кримінального права:

• щодо кваліфікуючої ознаки проникнення в злочинах проти власності;
• щодо дії в часі норми про зарахування попереднього ув’язнення у строк покарання (провадження № 13-31кс18);
• щодо кваліфікації дій за частиною 2 статті 365 КК України (провадження № 13-57кс18);
• щодо поняття потерпілого у статті 46 КК України (провадження № 13-66кс18);
• щодо врахування ознаки сп’яніння у разі вчинення злочину, передбаченого статтею 286 КК України;
• щодо тлумачення та застосування статті 375 КК України.

Велика Палата ВС прийняла рішення щодо 5 перших справ, шоста ще перебуває на розгляді.

Також Наталія Антонюк розповіла про інші важливі висновки:

• щодо незаконного поводження зі зброєю (стаття 263 КК України);
• щодо розмежування хуліганства із суміжними злочинами;
• щодо строків давності звільнення від кримінальної відповідальності;
• щодо кваліфікації посягання на життя працівника правоохоронного органу.

Вплив ЄСПЧ

«Скасувати не можна змінити: перегляд судових рішень у кримінальному провадженні Великої Палати Верховного Суду за виключними обставинами» — тема виступу Олександри Яновської, судді Великої Палати Верховного Суду, д. ю. н., професорки.

Зокрема, вона зупинилась на такій виключній обставині, як встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикцію якої визнала Україна, порушення Україною міжнародних зобов’язань під час вирішенні справи судом.

За Законом України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» додатковими щодо виплати відшкодування заходами індивідуального характеру є:

1. відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який заявник мав до порушення Конвенції;
2. інші заходи, передбачені в рішення Європейського суду з прав людини.

Велика Палата відмовляла у відкритті провадження у зв’язку з тим, що застосування принципу restitution in integrum не може бути адекватним способом поновлення прав заявника, порушення яких визнано рішенням ЄСПЛ. В таких випадках найчастіше ЄСПЛ не робив висновку про загальну несправедливість судового розгляду щодо заявника та не встановлював жодного порушення Конвенції, яке було б пов’язане безпосередньо з проведеним судовим розглядом і прийнятим за його підсумками судовим рішенням.

Детальніше пані Яновська зупинилась на постанові Великої Палати ВС від 17 квітня 2019 року у справі №1-23/05, яку було винесено після рішення ЄСПЛ у справах «Закшевський проти України від 17 березня 2016 року і «Сітневський та Чайковський проти України» від 10 листопада 2016 року. За результатами рішення ЄСПЛ від 9 січня 2020 року в справі «Сіянко проти України» було прийнято постанову Великої Палати ВС від 9 вересня 2020 року у справі № 1-27/10.

Підсумки першої частини конференції читайте в матеріалі:  Велика Палата ВС спрямовує розвиток практики шляхом застосування принципів справедливості, розумності і добросовісності — Валентина Данішевська, Голова ВС