Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на три роки: що зміниться?

12 червня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 231/2021 «Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 — 2023 роки».

Стратегія визначає основні засади та напрями розвитку системи правосуддя з урахуванням найкращих міжнародних практик — запевняють в Офісі Президента України.

Зокрема у документі окреслені пріоритети вдосконалення законодавства щодо:

• судоустрою,
• статусу суддів,
• судочинства,
• прокуратури та
• адвокатури.

Також йдеться про впровадження невідкладних заходів для покращення діяльності правових інститутів та визначено проблеми, які необхідно розв’язати для подальшого вдосконалення функціонування судової влади та здійснення правосуддя.

Проблеми

Згідно зі стратегією, визначені такі основні проблеми, які потрібно вирішити для подальшого удосконалення організації функціонування судової влади та здійснення правосуддя:

• нездійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України своєї діяльності та неможливість відновлення її роботи без удосконалення законодавства;
• недоброчесність окремих суддів, працівників органів та установ судової влади, випадки толерування корупційних проявів;
• недосконалість існуючої системи місцевих судів;
• неефективність системи фінансового, матеріально-технічного та соціального забезпечення гарантій незалежності судової влади;
• недосконалість системи органів судової влади, організації їх діяльності, у тому числі щодо фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів усіх рівнів;
• функціональна недосконалість системи органів суддівського врядування та самоврядування;
• нестача суддів у місцевих та апеляційних судах, надмірне навантаження на суддів у судах усіх рівнів;
• неефективність процесуальних механізмів касаційного оскарження та формування єдиної судової практики в застосуванні закону судами України;
• надмірно складні процедури проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також порядок складення кваліфікаційного іспиту і методологія оцінювання суддів та кандидатів на посаду судді;
• неефективні механізми притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності;
• неналежне виконання судових рішень, неефективність механізмів судового контролю за виконанням судових рішень;
• відсутність дієвих механізмів альтернативного (позасудового) та досудового врегулювання спорів;
• перешкоди в доступі до правосуддя;
• недостатній рівень упровадження цифрових технологій у здійсненні правосуддя;
• надмірна тривалість розгляду справ у судах, зарегульованість судового процесу, невиправдано широке застосування колегіальності у судах першої та апеляційної інстанцій;
• відсутність належної комунікаційної політики у судах;
• незавершеність реформи органів прокуратури, неналежне законодавче врегулювання механізмів реалізації прокурорами їх конституційних повноважень;
• низький рівень суспільної довіри до органів судової влади та прокуратури.

Також у стратегії відмічається функціональна недосконалість системи адвокатури, складність порядку доступу до адвокатської діяльності, недостатня ефективність механізмів захисту прав адвокатів.

Вирішення

Відповідно стратегії, працювати у найближчі роки потрібно буде над:

• реорганізацією місцевих судів (сформувати нова мапу судів);
• посиленням функціональної та процесуальної спроможності Верховного Суду;
• покращенням діяльності вищих спеціалізованих судів;
• загальними питаннями судочинства;
• розвитком альтернативного (позасудового) та досудового врегулювання спорів;
• зміцненням незалежності судової влади та підзвітності її суспільству;
• удосконаленням інститутів суддівської кар’єри та відповідальності суддів;
• розвитком органів прокуратури;
• запровадженням системного підходу до удосконалення інституту адвокатури в Україні.

Конституційна стратегія

Завданнями щодо розвитку конституційного судочинства, згідно зі стратегією, визнані:

• визначення основних проблем інституційного функціонування Конституційного Суду України;
• визначення проблемних питань конституційно-правової регламентації статусу суддів Конституційного Суду України, організаційних засад їх діяльності та взаємодії з інститутами суспільства;
• визначення напрямів удосконалення нормативної основи діяльності Конституційного Суду України та першочергових заходів з розвитку конституційного судочинства;
• підвищення ефективності та обґрунтованості прийняття рішень і висновків Конституційним Судом України, зміцнення довіри суспільства до його діяльності.

Згідно з указом Комісія з питань правової реформи не припинить роботи. На неї покладається обов’язок залучити представників органів центральної та місцевої влади, громадськості та експертів, щоб розробити План дій щодо реалізації Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 — 2023 роки.