Стягнення боргу під час війни — аналіз змін до законодавства про виконавче провадження

Нікіта Куніцин, помічник адвоката АО «АРМАДУМ ГРУП»

Війна зробила як людей, так і компанії менш платоспроможними. Врахувавши незадовільний фінансовий стан у зв’язку з війною, законодавцями були внесені відповідні зміни, що передбачають обмеження щодо стягнення заборгованості з боржників.

У цій статті йтиметься про аналіз змін, прийнятих до виконавчого законодавства. З огляду на це буде роз’яснено, як стягнути з боржника борг під час війни.

Обмеження

Від початку повномасштабної війни росії проти України було прийнято Закон № 2129-IX від 15.03.2022, яким було підпорядковано норми виконавчого законодавства (а саме положення Закону України «Про виконавче провадження»), враховуючи останні виклики, змісту Перехідних положень цього нормативно-правового акта. Зміни передбачають таке:

• обмеження, що діють лише до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних із росією. Зміни до Закону України «Про виконавче провадження» є тимчасовими заходами зі врегулювання відносин у галузі виконавчих проваджень. Наразі цей законопроєкт перебуває лише на стадії розробки;
• обмеження щодо осіб, пов’язаних із російською федерацією. Забороняється передання прав стягувача громадянам рф, а також компаніям та пов’язаним із ними особам.

Пропонуються також і винятки. Так, громадяни рф, а також пов’язані особи — громадяни рф, що законно проживають на території України, не підпадають під наведену норму;

• обмеження щодо тимчасово окупованих територій (ТОТ). Відповідно зміни до Закону України «Про виконавче провадження» забороняють відкриття виконавчих проваджень на території, яка є тимчасово окупованою росією;
• кількісні обмеження. В період війни чимало громадян України втратили джерела доходів. Водночас компанії на території України у зв’язку з війною втрачають прибуток, а деякі навіть вимушені були тимчасово (у кращому випадку) зупинити свою діяльність.

Також встановлено, що видаткові операції щодо заарештованого майна обмежуються такими сумами згідно з виконавчими документами:

• до 100 тисяч гривень (включно) – для фізичних осіб;
• до п’яти мінімальних розмірів заробітної плати на місяць на одного працівника – для юридичних осіб – боржників.

Слід зазначити, що відповідні грошові обмеження стосуються лише виконавчих документів, а не кожного окремого виконавчого провадження. Отже, в разі якщо загальна сума виконавчих документів перевищує суми, визначені в Перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження», видаткові операції за такими сумами можуть проводитися окремо за кожним виконавчим документом.

Що пропонують законодавці?

• Обмеження щодо виконавчого процесу не заважають стягненню боргів згідно зі змістом відповідних судових рішень. Іншими словами, зміни до Закону України «Про виконавче провадження» не призупиняють виконавчі провадження на момент війни з рф, а встановлюють його особливості на період війни.

Водночас обмежується обсяг коштів, які можуть стягуватися з боржників. Так, врахувавши економічні втрати населення і бізнесу, законодавець обмежує обсяги стягнення боргу відповідно до змісту виконавчих документів. Та це обмеження не є постійним, після закінчення війни (або ж набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних із державою-агресором) буде можливим стягнення суми, що залишиться.

• Самі обмеження стосуються здебільшого звуження переліку можливих учасників виконавчого провадження. Таким чином законодавець позбавляє державу-агресора можливості отримувати кошти за рахунок українських боржників.

Натомість, окрім неможливості отримання майнової вигоди за рахунок українських боржників, фізичні та юридичні особи, пов’язані з рф (громадяни рф, російський бізнес та пов’язані з росією компанії), дістають додатковий тягар. Так, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника на період війни не відбувається. Проте це обмеження не стосується громадян рф, а також компаній та пов’язаних із ними осіб.

• Переривання строків у виконавчому провадженні. Нагадуємо, що положеннями Закону України «Про виконавче провадження» встановлено загальний строк пред’явлення до виконання виконавчих документів, а саме 3 роки. Для  визначених цим законом окремих випадків встановлено інші строки.

Воєнний стан визнається підставою для переривання встановлених чинним законодавством виконавчих строків. Отже, ймовірним спливом строків у виконавчому провадженні перейматися не варто.

Що не так зі змінами до Закону України «Про виконавче провадження»?

1. Поки що закону щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних із державою-агресором, не прийнято. Звісно ж, фінансування росії за рахунок боржників з України не має відбуватися не лише під час війни, а й після її закінчення. Є певна ймовірність, що такий закон не буде прийнято взагалі.

З іншого боку, відсутність на сьогодні закону щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних із державою-агресором, — це прояв волі законодавців. Із цього випливає, що такий закон варто прийняти якнайшвидше.

Отже, було би більш дієво подовжити дію воєнних норм Закону України «Про виконавче провадження» до кінця війни.

2. Обмеження щодо пов’язаних із рф боржників закінчуються на дозволі здійснення стягнень на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід таких осіб. Так, законодавці також могли би встановити виняток, який би дозволяв стягувати з пов’язаних з рф боржників будь-яку суму за виконавчими документами. Зокрема, українців та вітчизняний бізнес не мають хвилювати фінансові тягарі, що нависають над росіянами та російськими компаніями.

Враховуючи те, що цим нормативно-правовим актом передбачається погіршення майнового стану пов’язаних з рф боржників порівняно з боржниками з України, вважаю за необхідне врахувати наведене в законі щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних із державою-агресором.

3. Норма для «хороших русскіх»? Норма, яка дозволяє стягнення боргу на користь «громадян рф, які проживають на території України на законних підставах / юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є» такі фізичні особи, – неначе чергова спроба нашої з вами держави знайти серед громадян країни-агресора добрих людей. Натомість законність проживання ще не гарантує слухняність такої особи. Зокрема, законні підстави не виключають можливість надання такими кредиторами фінансової допомоги армії рф.

Відповідно, вважаю, що не потрібно робити жодних винятків для пов’язаних із рф кредиторів.

Висновки

По-перше (і найважливіше), стягнути борг у період війни можливо. Виняток, якщо борг за документом перевищує вказані вище суми та/або якщо кредитор не пов’язаний з рф, а також якщо виконавче провадження здійснюється на ТОТ.

По-друге, Закон України «Про виконавче провадження» на період війни захищає від посягань кредитора на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (якщо це не громадянин рф). Таким чином, фінансові  засоби виживання не можуть бути предметом стягнення на час війни.

По-третє, на час війни діють ті ж самі правила стосовно підбору виконавців / територіальних органів Державної виконавчої служби для стягнення боргу. Водночас, враховуючи небезпечність окремих регіонів України з вини рф, законодавцям слід вирішити проблему територіальності хоча б у законі щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних із державою-агресором.

Отже, борг можна стягувати як після закінчення війни, так і зараз, поки вона триває. Без боргів перед росіянами та російськими компаніями (щоправда, в разі якщо в таких осіб немає прописки), без великого тягаря для боржника.

Водночас є сподівання, що законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних із державою-агресором, будуть виправлені згадані раніше недоліки новел Закону України «Про виконавче провадження».