Стартував щорічний III Ukrainian Arbitration Forum від видавництва «Юридична практика» — PRAVO.UA Стартував щорічний III Ukrainian Arbitration Forum від видавництва «Юридична практика» — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Відео » Стартував щорічний III Ukrainian Arbitration Forum від видавництва «Юридична практика»

Стартував щорічний III Ukrainian Arbitration Forum від видавництва «Юридична практика»

  • 17.05.2023 11:55

Сьогодні в онлайн-форматі стартував III Ukrainian Arbitration Forum, яка щороку проводиться видавництвом «Юридична практика». Перша сесія заходу була присвячена темі місця арбітражу в Україні та світі. Сесію модерував Олег Маліневський, керуючий партнер EQUITY, чия компанія незмінно стає генеральним партнером цього заходу.

«Ми живемо в складний час, але завдяки нашим воїнам, завдяки зовнішній підтримці наших партнерів Україна невпинно рухається до своєї військової перемоги», – зазначив на початку заходу модератор. За його словами, важливість теми арбітражів за останні кілька років змінилась. «Якщо раніше ми говорили виключно як про альтернативу судовій практиці, як показала війна, арбітражі можуть бути потенційним механізмом захисту як бізнесу, так, можливо, і громадян під час військової агресії», – переконаний пан Маліневський.

Зоя Литвиненко, генеральний секретар ІСАС, під час своєї доповіді розповіла про функціонування українського арбітражу в умовах війни. За її словами, військова агресія вимагала внесення коректив у діяльність МКАС при ТПП України на організаційному, комунікаційному і регуляторному рівнях. Відповідь на операційні виклики було знайдено швидко та ефективно. 18 березня 2022 року за ініціативи голови МКАС Миколи Селівона було відновлено роботу арбітражної інституції, яка призупинила свою діяльність із 24 лютого. А вже 21 березня президія МКАС схвалила особливості адміністрування справ в умовах воєнного стану та затвердила комплекс заходів для забезпечення належних безпечних умов роботи для арбітрів, сторін та працівників секретаріату. Першочергово МКАС переніс бази даних та інформацію з поштового сервера в безпечні хмарні сховища. 1 липня 2022 року президією ТПП були затверджені зміни до регламенту МКАС, що були обумовлені передусім воєнним станом та необхідністю підвищити рівень роботи арбітражної установи у нових умовах. Зокрема, було визначено електронний зв’язок основним способом надання документів для арбітрів і сторін. Також було спрощено процедуру проведення усних слухань в режимі онлайн. З метою належного виконання нових вимог регламенту 25 жовтня 2022 року президія затвердила рекомендації щодо оформлення документів, що подаються в електронному вигляді, яких мають дотримуватися учасники арбітражного процесу. Також за результатами узагальнення арбітражної практики президія затвердила рекомендації стосовно відшкодування сторонам витрат на правову допомогу. Із зазначеними рекомендаціями можна ознайомитися на сайті МКАС при ТПП України.

Максим Юрков, директор із правових питань НЕК «Укренерго», розповів про важливу на сьогодні категорію спорів, де українські компанії виступають проти рф. Спікер навів цілий перелік таких спорів, де українська сторона не без успіху намагається стягнути компенсацію з агресора. Але в цій категорії спорів, за словами пана Юркова, виникають проблеми з імунітетом держави. «З часів другої світової війни суспільство, зокрема правники, не стикались із такими правовими та економічними викликами, які стоять перед нами сьогодні», – зазначає спікер. – Завжди виникають питання щодо реалізації рішення компенсаційної комісії – це або заморожені активи, або це певні фонди. Ми зараз бачимо, що запроваджується величезна кількість санкцій щодо рф по всьому світу й у кожній країні як на державному, так і на міжнародному рівні йде пошук можливостей щодо забезпечення виконання такого рішення. Але знову ж таки, імунітет держави, пріоритет інституту приватної власності і необхідність дотримання європейського та міжнародного законодавства призводить до того, що створюється окрема ad hoc комісія, пов’язана з реалізацією європейських санкцій відносно рф. Незважаючи на те що така комісія була створена ще в 2015 році, вона досі продовжує роботу щодо базових питань». Також пан Юрков відмітив намагання окремих країн щодо реалізації заморожених активів останніми роками, проте й вони залишаються лише ініціативами.

Роман Процишин, радник ЮФ «Ілляшев та Партнери», погодився із тезою модератора, що арбітраж покликаний захищати не лише інтереси компаній, але й громадян. «Цей чорний час для нашої країни, адже ми платимо дуже велику ціну за нашу незалежність та наше майбутнє, показує, що арбітраж більше стоїть на захисті громадян, зокрема й через компанії», – підкреслює пан Процишин. Оскільки нашим воїнам потрібні патрони, держава створює різні механізми. Це й міжнародна технічна допомога від іноземних партнерів, але паралельно відбувається також комерційна діяльність у цьому руслі. Через спеціальних експортерів Україна здійснює імпорт озброєння для наших воїнів. Тут, власне, є тренди в арбітражі. Основний тренд, за словами спікера, полягає в тому, що наші підприємства, які закуповують відповідне озброєння, стикаються з певними проблемами та змушені звертатися за захистом своїх інтересів в арбітражі. Роман Процишин виділяє в цьому випадку воєнні контракти, що були укладені після початку військової агресії. Тут на міжнародну арену виходять європейські або американські компанії подекуди з недобросовісними посадовими особами або акціонерами. Тренд простежується в проханні надати повне фінансування на закупівлю тієї чи іншої військової амуніції або техніки на 100 відсотковій передоплаті. Спікер застерігає: щойно такі кошти надійдуть в іноземну компанію, існує великий ризик невиконання контракту. Розповідаючи про тренди минулого року, спікер згадав і про валютні обмеження на перерахування українськими підприємствами коштів за кордон, це також торкнулося й арбітражу.

Андрій Селютін, радник із договірної роботи ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ», розповів про переваги деяких арбітражів з українським елементом та, зокрема, про критерії їх вибору. За словами спікера, ми, на жаль, живемо в такий час, коли не знаємо, хто буде наступною «росією». Можна почути вислів експертів та політиків, що цей конфлікт не буде вичерпаний на рівні лише двох держав, а після нього можуть розпочатися й інші конфлікти. Сьогодні питання стоїть не лише в тому, чи можна фізично виконати рішення того чи іншого арбітражу в майбутньому, а питання в тому, чи можеш ти розпочати спір у певній країні або інституції. Прорахувати це наперед навряд можливо, але юридичне питання: що робити, якщо це сталося? Спікер зазначає, що арбітражна угода, як і будь-яка інша угода, може бути визнана недійсною. Інше питання, чи можна припинити арбітражну угоду як правочин за неможливістю виконання. У таких умовах, на думку експерта, слід дивитись на те, щоб арбітражній угоді надавати окремого правового режиму. На думку Андрія Селютіна, питання обрання правового режиму стає дуже актуальним, бо у випадку, коли ви розумієте, що ви не зможете виконати арбітражну угоду, слід дивитися, в яких юрисдикціях та за яким правом цю арбітражну угоду можна скасувати, визнати недійсною тощо.

Розповідаючи про результати досліджень відносно витрат на арбітраж, спікер зазначив про важливість звертати увагу на максимальний рівень розрахунку арбітражного збору, який зазначається не у кожній арбітражній інституції. «Український арбітраж дійсно дешевший за інші європейські інституції», – запевняє спікер.

Дмитро Шемелін, інвестиційний менеджер, старший юридичний радник Omni Bridgeway, розповів про практику фінансування арбітражних справ. За словами спікера, його компанія зазвичай фінансує звичайні комерційні справи, інвестиційні справи, виконання арбітражних рішень (які компанія не фінансувала на стадії розгляду), а також купівлю боргів (фактично арбітражних рішень) за живі гроші. В останньому прикладі фірма платить клієнту одномоментно певну суму, тобто певний відсоток від суми стягнення, і після цього займається стягненням за арбітражним рішенням самостійно на свою користь. За словами пана Шемеліна, клієнти часто намагаються виконати арбітражне рішення власними силами, але через рік приходять за допомогою в компанію.

Під час своєї презентації пан Шемелін навів приклад схеми, як виглядає типова арбітражна справа, яку фінансує компанія Omni Bridgeway. В ній три сторони, в якій юридична фірма, що веде справу, клієнт, який є позивачем у справі, а також їх компанія, що оплачує процес. Зазвичай Omni Bridgeway передає гроші юридичній фірмі безпосередньо, і дуже часто юрфірма також отримає кінцеву винагороду в разі перемоги в арбітражі. Після перемоги та стягнення Omni Bridgeway одержує свою винагороду від клієнта назад з урахуванням тієї суми коштів, яку фірма витратила на ведення справи.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA