Сталий розвиток: єдність бізнесу та держави

Розпочав роботу Форум з екології та сталого розвитку “Юридичної практики” – перший галузевий форум з обговорення правових аспектів вирішення гробальних проблем. Форум проходить за підтримки генерального партнера – GRECO.

Модератором першої сесії, присвяченої питанням єдності бізнесу та держави, став Іван Проданик, партнер АO LES.

Бізнес, держава, громадськість – рушійні сили екологічних змін

Роман Шахматенко, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, розкрив питання комплексної реформи екологічної оцінки та контролю. Доповідач зазначив, що захист довкілля це не тренд, а необхідність.

Що стосується реформування системи контролю, то заступник міністра повідомив про проведення функціональної реформи, яка передбачає:

• реформування адміністративної відповідальності – підвищення санкцій шляхом внесення змін до КУпАП;
• реформування кримінальної відповідальності (перегляд  диспозицій КК України здійснювався разом зі Спеціалізованою екологічною прокуратурою, правоохоронними органами);
• створення нового органу, який буде здійснювати  Державний екологічний контроль (наразі законопроєкт № 3091 прийнято Верховною Радою України  в першому читанні).

Законопроєкт № 3091 визначає, зокрема, порядок проведення перевірок, принципи побудови системи, щоб вона була прозорою. Нововведенням також є відповідальність юридичних осіб у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Щодо здійснення оцінки, то наразі прийнято Закон України «Про стратегічну екологічну  оцінку», який є дуже прогресивним, але його приписи не виконуються органами місцевого самоврядування, а санкції за таке невиконання відсутні.

Доповідач  також зауважив, що наразі планується запровадити оцінювання впливу на довкілля і здійснювати попередній аналіз звіту. З цією метою підготовано відповідний  законопроєкт. Крім того, у Верховні Раді України зареєстровано проєкт «Про екологічне страхування», який передбачає страхування найбільш ризикових підприємств.

Судова влада стане активним учасником процесу

Ганна Вронська, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, ексзаступник міністра екології, розповіла про ролі виконавчої та судової гілок влади.

Доповідачка розпочала свою доповідь із думки, що суддям необхідно розглядати справи згідно з новими підходами і процесами. В Конституції України, на відміну від більшості європейських країн, передбачено право на безпечне довкілля (ст. 50). На необхідності відображення такого права в національному законодавстві наголосила ООН.

Ганна Вронська повідомила, що під час розгляду справ судді орієнтуються на цілі сталого розвитку, затверджені указом Президента від 30 вересня 2019 року. Водночас, як зауважила суддя, складно розглядати справи за позовами екоінспецій, оскільки ці органи використовують застарілі методики для збирання доказів і визначення розміру шкоди. Натомість перспективними є позови ГО в інтересах невизначеного кола осіб. Як приклад, доповідачка порадила орієнтуватися на рішення в справах під умовними назвами «про дельфінів», «про лосів», «про голубів».

Також суддя зауважила, що в Україні екологічні спори розглядаються різними юрисдикціями, але створення окремого суду не на часі, враховуючи стан судової системи.

Загальна тенденція – зворотні процеси

Людмила Буймістер, народний депутат України, розповіла про ключові виклики зеленої енергетики в Україні. Вона констатувала, що в Україні, на жаль, спостерігаються зворотні процеси (дискредитація зеленої енергетики як сфери для бізнесу, збільшення боргів тощо).

Державна політика загалом спрямована на руйнування сектору зеленої енергетики, вважається, що це «екологія для багатих». Однак це помилкове уявлення. Екологічна модернізація – це додаткові можливості та технології.

Виклики державної політики:

• застосування карального підходу замість стимулювального. Пані Буймістер наголосила, що треба не повторювати помилок ЄС минулого століття;
• необхідно налагодити діалог із бізнесом. Депутат запропонувала брати участь у комітетських слуханнях.

Кліматична нейтральність і бізнес

Олексій Рябчин, радник голови правління з питань розвитку низьковуглецевих бізнесів та зеленого курсу ЄС Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», розповів про кліматичну нейтральність компаній.

Доповідач зауважив, що Green Deal – це програма європейського уряду, яка є прикладом, а не зобов’язанням для України. Проте на рівні домовленості вирішили синхронізувати процеси щодо досягнення кліматичної нейтральності європейського континенту. Нафтогаз ставить перед собою завдання:

• стати постачальником сталої енергії – сонячна, вітрова, біоенергетика, виробництво водню, а також
• розвивати технології скорочення викидів метану та зберігання та утилізації вуглецю.

Доповідач повідомив, що зараз в Міністерством енергетики розробляється енергетична стратегія до 2050 року. А в Нафтогазі затверджена мета щодо кліматичної нейтральності до 2040 року – зменшити прямі викиди парникових газів від технологічних процесів та перейти на використання безвуглецевої енергетики.

Необхідність технологічних змін також пов’язана з новими вимогами міжнародних інвесторів та фінансових організація.

На завершення доповідач наголосив, що український бізнес є повноцінним учасником процесів декарбонізації, що відбуваються в світі, і після взяття державою кліматичних зобов’язань має додаткові можливості щодо залучення інвестицій щодо впровадження зелених технологій.

Ефективна законодавча підтримка – одна з передумов для залучення інвестицій

Андрій Оленюк, партнер ЮК EVERLEGAL, розповів про законодавчу підтримку імплементації ініціатив сталого розвитку. Зокрема, він зауважив, що ефективна законодавча підтримка – це одна з передумов для залучення інвестицій із глобальних ринків капіталів, що загалом підвищує добробут громадян. Доповідач розглянув питання, пов’язані з досягненням цілей сталого розвитку:

• забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх (7-ма ціль);
• забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва (12-та ціль);
• вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками (13-та ціль).

Перспективними законодавчими діями, спрямованими на забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх, доповідач назвав підтримку “зелених” надбавок, прямий продаж споживачам, запровадження контрактів на різницю.

Перехід до раціональних моделей споживання і виробництва, за висновками доповідача, може бути забезпечено шляхом:

• унормування поводження з відходами;
• запобігання їх неекологічному використанню;
• прийняття Закону України «Про управління відходами».

Невідкладними заходами щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками, на думку пана Оленюка, є:

• запровадження квот на CO2;
• збільшення ставок податків на викиди;
• впровадження податку на споживання енергетичних ресурсів;
• система добровільних угод.

Крім того, доповідач зазначив, що наразі недостатньо врегульовано питання стимулювання “зеленої” металургії.

Чи існує «зелений» тариф?

Максим Сисоєв, партнер МЮФ Dentons, говорив про можливості мобілізації інвестиційних ресурсів у зелену енергетику.

Доповідач наголосив на тому, що з проєктів, які стосуються «зеленого» тарифу, цікавими залишаються проєкти з використання енергії вітру. Також досі актуальні невеликі дахові сонячні електростанції. Проєкти, пов’язані з біомасою і біогазом, у майбутньому не будуть підпадати під «зелений» тариф. “Зелені” бонди – це, на думку доповідача, латання дірок, а не сталий розвиток.

Запровадження системи добровільних угод може бути прогресивним кроком, але такі угоди мають бути все-таки добровільними.

Доповідач наголосив на тому, що прямі договори – це майбутнє, але наразі ця сфера надто зарегульована. Фактично зараз “зелений” тариф використовується для власного споживання.

Новими трендами, як підсумував доповідач, є використання водню і біометану. Щодо використання водню – в Україні ідей багато, але відсутня їх реалізація. Щодо біометану існують реальні бізнес-моделі, але їх упровадженню заважають технічні проблеми.

Спільна відповідальність

Леся Багінська, адвокат АО LES, розглянула проблеми поводження з відходами в Україні. Вона зазначила, що з усіх відходів перероблюється лише 6% (наприклад, у ЄС – до 40%). Доповідачка зазначила, що полігони та сміттєзвалища не відповідають вимогам, до того ж вони перевантаженні. А об’єкти, призначені для переробки відходів, не будуються. Загальною тенденцією є те, що сміттєзвалища передаються в приватні руки.

Доповідачка загострила увагу на тому, що сумлінні суб’єкти господарювання намагаються якось забезпечити функціонування цих об’єктів відповідно до екологічних вимог. Але робиться це власним коштом.

Натомість органи місцевого самоврядування знімають із себе повністю відповідальність щодо дотримання екологічних норм. Водночас суб’єкти господарювання стикаються з постійними перевірками і штрафами. Будь-яка підтримка держави та органів місцевого самоврядування відсутня.

Підсумовуючи свою доповідь, Леся Багінська зауважила, що тільки спільними зусиллями держави, органів місцевого самоврядування, правників, суб’єктів господарювання та контролювальних органів можна змінити ситуацію, яка склалася, на краще.

Бути екобанком в Україні складно

Олексій Савін, директор департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проєктів ресурсозбереження АБ «УКРГАЗБАНК», висвітлив питання фінансування проєктів сталого розвитку. Зокрема, він наголосив на тому, що неекологічні проєкти кредитують інші банки. І в цьому полягає складність. Водночас доповідач зауважив, що, враховуючи зміни законодавства, дедалі складніше буде кредитувати проєкти, які не відповідають екологічним вимогам.

АБ «УКРГАЗБАНК» зараз позиціонує себе як банк сталого розвитку, пропонує продукти, пов’язані з утилізацією сміття, очищенням води, медициною.

Представник банку також наголосив, що більшість кредитів у сфері відновлюваної енергетики довелося реструктурувати, що пов’язано зі змінами законодавчого регулювання та невиплатою коштів.

Доповідач зазначив, що потребує вдосконалення механізм укладання та використання прямих договорів із метою виключення з них подвійних нарахувань.