Сплата податків електронними грошима — аналіз законопроєкту № 4366

Данило Мартинюк, помічник юриста Redcliffe Partners

16 серпня 2022 року прийнятий за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)» № 4366 (законопроєкт). Законопроєкт узгоджує положення Податкового кодексу України (ПКУ) в частині оподаткування платіжних послуг із положеннями Закону України «Про платіжні послуги», що введений в дію 1 серпня 2022 року (ЗУ «ПрПП»).

Серед іншого ЗУ «ПрПП» розширює перелік надавачів платіжних послуг, передбачає додаткові можливості на ринку платіжних послуг для небанківських надавачів платіжних послуг (відкриття платіжних рахунків, емісія електронних платіжних засобів, випуск електронних грошей та здійснення із ними платіжних операцій), а також можливість сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів електронними грошима.

Власне, у законопроєкті запропоновано:

14. вказати дохід надавачів платіжних послуг від здійснення діяльності на платіжному ринку як окремий вид доходів із джерелом їх походження з України (зміни до підп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);
15. передбачити можливість сплати податків електронними грошима (зміни до п. 35.2 ст. 35 ПКУ);
16. виключити випуск та погашення електронних грошей, а також послуг, пов’язаних із виконанням платіжних операцій, із об’єкта оподаткування податку на додану вартість (ПДВ) (зміни до підп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 ПКУ та підп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 ПКУ);
17. надати можливість платникам єдиного податку першої — третьої груп здійснювати розрахунки за відвантажені товари / виконані роботи / надані послуги із використанням електронних грошей (зміни до п. 291.6 ст. 291 ПКУ).

Щодо зазначення доходу надавачів платіжних послуг від провадження діяльності на платіжному ринку як окремого виду доходів із джерелом їх походження з України.

Слід звернути увагу, що суб’єкти законодавчої ініціативи пропонують відділити доходи надавачів платіжних послуг від діяльності на платіжному ринку від коштів, що надавачі отримують від користувачів платіжних послуг для виконання платіжних операцій. Як визначено у законопроєкті, останні не є об’єктом оподаткування. Наведене формулювання є правильним, оскільки запобігає штучному збільшенню бази оподаткування податку на прибуток або єдиного податку.

Проте підстав для доповнення підп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ положенням про дохід надавачів платіжних послуг від провадження діяльності на платіжному ринку як окремий вид доходу із джерелом походження з України немає, адже законопроєкт не містить спеціальних правил оподаткування доходу від діяльності на ринку платіжних послуг — спеціальних ставок податку на прибуток або єдиного податку, правил визначення бази оподаткування та обчислення податку, спеціального податкового періоду, особливих правил адміністрування податку тощо. Водночас доцільним є закріплення безпосередньо у відповідних положеннях щодо податку на прибуток підприємств (ст. 134 ПКУ) та єдиного податку (ст. 292 ПКУ) положень про те, що не  є об’єктом оподаткування кошти, що надавачі отримують від користувачів платіжних послуг для виконання платіжних операцій.

Щодо сплати податків електронними грошима.

За визначенням, наведеним у ЗУ «ПрПП», електронними грошима є одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов’язанням такого емітента електронних грошей. ЗУ «ПрПП» надав можливість випускати електронні гроші не тільки банкам, як це було до вступу в дію цього закону, а й іншим юридичним особам, що провадять діяльність на ринку платіжних послуг і у встановленому порядку отримали ліцензію на надання фінансових платіжних послуг, зокрема установам електронних грошей, філіям іноземних платіжних установ, операторам поштового зв’язку. Окрім цього, емітентами електронних грошей можуть бути Національний банк України та органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

Для використання на території України емітенти можуть випускати електронні гроші, номіновані тільки в гривні. Утім, електронні гроші, номіновані в іноземній валюті, також можуть бути використані на території України за умови, що такі електронні гроші випущені емітентами-нерезидентами за межами України. Однак використання іноземних електронних грошей чинною постановою правління Національного банку України від 04.11.2010 № 481 досить обмежено: оплата користувачем товарів на користь нерезидента у міжнародній системі інтернет-розрахунків; прийняття українським торговцем оплати від покупця-нерезидента; отримання фізичною особою – користувачем електронних грошей від нерезидентів. Можливо, в оновленій постанові правління НБУ щодо обігу електронних грошей використання електронних грошей, номінованих у іноземній валюті, буде дозволено й в інших випадках.

Як ми зазначали, новелою ЗУ «ПрПП» є використання електронних грошей для сплати податків та зборів. Зокрема, користувачам надано право сплачувати податки і збори електронними грошима, а Державній податковій службі України (ДПС) — приймати електронні гроші від користувачів як сплату податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Тому в законопроєкті запропоновано внести зміни до п. 35.2 ст. 35 ПКУ, якими передбачити можливість сплати податків та зборів електронними грошима.

ДПС прийматиме електронні гроші, відповідно до договорів про надання платіжних послуг, на свої електронні гаманці, відкриті в емітентів електронних грошей.

Після зарахування електронних грошей на відповідні гаманці ДПС має пред’явити їх до погашення, тобто вилучення з обігу пред’явлених електронних грошей в обмін на кошти, перераховані на рахунки ДПС, відкриті у Державній казначейській службі України. Слід наголосити, що погашення електронних грошей здійснює емітент, який їх випустив. Тому ДПС повинна відкрити електронні гаманці у найбільших емітентів-резидентів для зручного адміністрування податків та зборів.

Сьогодні встановлено обмеження максимальної суми електронних грошей на електронному гаманці користувача — щонайбільше 400 тис. грн, а для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, —  не більш ніж 55 тис. грн. Тому в певних платників податків можуть виникнуть складнощі зі сплатою сум податків, що перевищують зазначені граничні суми.

Окремо варто звернути увагу на цифрові гроші, можливість випуску яких передбачена ЗУ «ПрПП». Зокрема, цифровими грошима є електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є Національний банк України. Однак випуск, зберігання, погашення та особливості застосування цифрових грошей визначатиме Національний банк України. Тому поки що невідомо, чи можна буде використовувати цифрові гроші для сплати податків та зборів.

Щодо виключення операцій з випуску та погашення електронних грошей, а також послуг, пов’язаних із виконанням платіжних операцій, із об’єкта оподаткування податком на додану вартість.

Запропоновано внести зміни до підп. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 ПКУ та підп. 196.1.5 п. 196.1 статті 196 ПКУ, якими визначити операції з випуску та погашення електронних грошей, а також надання послуг, пов’язаних із виконанням платіжних операцій, що надаються надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем, як такі, що не є об’єктом оподаткування ПДВ. Такі зміни є доцільними, однак із запропонованого формулювання випливає, що всі інші операції з електронними грошима будуть об’єктом оподаткування ПДВ. На це також звернула увагу Незалежна асоціація банків України у своїх пропозиціях до законопроєкту. Тому в цій частині варто змінити формулювання підп. 196.1.1 п. 196.1 статті 196 ПКУ та виключити із об’єкта оподаткування ПДВ всі операції з електронними грошима.

Щодо розрахунків платників єдиного податку першої — третьої груп із використанням електронних грошей.

Запропоновано внести зміни до п. 291.6 ст. 291 ПКУ та надати платникам єдиного податку першої — третьої груп можливість здійснювати розрахунки за відвантажені товари / виконані роботи / надані послуги з використанням електронних грошей, що погашаються в безготівковій формі. У такому випадку платник єдиного податку, який отримав плату у формі електронних грошей на свій електронний гаманець, зможе погасити зазначені електронні гроші в обмін на кошти, що перерахуються на його поточний банківський рахунок.

Зазначені пропозиції є позитивними для підприємництва, оскільки створюють бізнесу додаткові можливості розрахунків із клієнтами. Особливо це є актуальним сьогодні, коли електронні гроші щороку набирають обертів у використанні як для придбання товарів, робіт, послуг для особистих потреб, так і для проведення розрахункових операцій у підприємницькій діяльності. Наприклад, обсяг трансакцій PayPal у 2021 році становив 19.3 млрд доларів США, а кількість користувачів платіжної системи PayPal, які зробили хоча б одну трансакцію протягом року, у 2021 році зросла до 426 млн. Україна не може стояти осторонь наведених тенденцій у розрахунках, тому надання можливості сплачувати податки та збори, а також здійснювати розрахунки з клієнтами з використанням електронних грошей є правильною реакцією Верховної Ради України на стан сучасних економічних відносин.

Підсумовуємо викладене: законопроєкт містить, окрім технічних змін до ПКУ щодо узгодження його положень із положеннями ЗУ «ПрПП», зміни, що можуть позитивно вплинути на розвиток економічних відносин в Україні.

Зокрема, йдеться про:

1. можливість сплати податків і зборів електронними грошима;
2. використання електронних грошей платниками єдиного податку першої — третьої груп для розрахунків із клієнтами;
3. виключення з об’єкта оподаткування ПДВ операцій із випуску та погашення електронних грошей та послуг, пов’язаних із виконанням платіжних операцій.

Проте в частині виключення з об’єкта оподаткування ПДВ операцій із випуску та погашення електронних грошей законопроєкт потребує доопрацювання для уникнення ситуації, коли всі інші операції з електронними грошима будуть об’єктом оподаткування ПДВ.