«Сьогодні доводиться констатувати істотне скорочення правових систем, які зберігають окрему регламентацію цивільного і торговельного права» — Андрій Гриняк, член-кореспондент НАПрН України — PRAVO.UA «Сьогодні доводиться констатувати істотне скорочення правових систем, які зберігають окрему регламентацію цивільного і торговельного права» — Андрій Гриняк, член-кореспондент НАПрН України — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » «Сьогодні доводиться констатувати істотне скорочення правових систем, які зберігають окрему регламентацію цивільного і торговельного права» — Андрій Гриняк, член-кореспондент НАПрН України

«Сьогодні доводиться констатувати істотне скорочення правових систем, які зберігають окрему регламентацію цивільного і торговельного права» — Андрій Гриняк, член-кореспондент НАПрН України

  • 02.02.2023 16:30
Рубрика Новини

Про найбільші дискусії, які виникають під час роботи над оновленням цивільного законодавства, основні застереження та контраргументи щодо скасування Господарського кодексу України, а також про особливості регулювання на перехідний період в інтерв’ю «Юридичній практиці» розповів Андрій Гриняк, заступник директора Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України з наукової роботи, член-кореспондент НАПрН України, професор, доктор юридичних наук.

 — Як просувається процес рекодифікації цивільного законодавства?

— Робота над оновленням Цивільного кодексу України, незважаючи на важкі часи в нашій історії, не зупинялася. Хто знайомий зі стилем та ритмом роботи наукового координатора робочої групи Наталії Семенівни Кузнєцової, той зрозуміє, про що йдеться. Адже робочі обговорення в онлайн- та офлайн-форматах не припиняються ні на мить.

Серйозним поштовхом до активізації роботи з оновлення цивільного законодавства стало отримання Україною статусу кандидата в члени Європейського Союзу. До України як до держави-кандидата висунуто цілу низку вимог, недотримання яких унеможливлює прийняття країни до європейської спільноти. Зокрема, це і процес адаптації вітчизняного законодавства до стандартів ЄС. Водночас такі процеси зближення правових систем є можливими виключно за умови розробки гармонійного внутрішнього законодавства. Це, відповідно, й стало стимулом не опускати рук, а навпаки, продовжувати роботу над оновленням книги 1 Цивільного кодексу України.

Хочу наголосити, що лише у 2022 році відбулось приблизно 10 наукових заходів та фахових обговорень її положень. Показовими стали три круглі столи, організовані відділенням цивільно-правових наук Національної академії правових наук України, Київським регіональним центром Національної академії правових наук України (тепер Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України) та Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва (IRZ). Результатом спільної з німецькими експертами роботи стала підготовка пропозицій щодо внесення змін до таких розділів книги 1 ЦК України, як «Юридичні особи», «Об’єкти цивільних прав», «Правочини і договори».

Станом на сьогодні науковцями різних цивілістичних шкіл нашої країни надано пропозиції до книги 1 ЦК України (приблизно 500 сторінок). Триває робота з постатейного формування змісту проєкту цієї книги. Після цього планується фахове її обговорення та передання у профільні комітети Верховної Ради України.

— Стосовно чого виникають найбільші дискусії?

— Хочу відразу ж зазначити, що вже починаючи з першої статті (відносини, що регулюються цивільним законодавством) існують чотири робочі варіанти її редакції, дискусійність яких пов’язана із закріпленням критеріїв, за якими має визначатися предмет цивільно-правового регулювання.

Не менш дискусійними є й питання визначення правового статусу фізичних осіб, наведення ладу з організаційно-правовими формами юридичних осіб, визначення правового режиму штучного інтелекту тощо. Шквал дискусійних обговорень викликала пропозиція імплементації загальних положень про цивільно-правовий договір (книга 5 ЦК України) в книгу 1 ЦК України з огляду на правочинну природу будь-якого цивільно-правового договору. Звідси й питання структурного та змістовного переформатування матеріалу в межах об’єднаної глави 16 Цивільного кодексу України.

Не буду зараз торкатись питань оновлення положень речового, корпоративного, зобов’язального, деліктного, спадкового права тощо, оскільки робота над цими книгами Цивільного кодексу України ще попереду. Водночас хочу відзначити готовність вітчизняних вчених-цивілістів, представників суддівського корпусу, парламентарів до цієї роботи й подальшого обговорення відповідних пропозицій.

— У професійній спільноті також триває дискусія щодо скасування Господарського кодексу України. Чому доцільніше відмовитись від ГК України, а не рекодифікувати його чи ухвалити, наприклад, Підприємницький або Комерційний кодекс, наповнивши його реальним змістом?

— Починаючи з 2019 року, коли Кабінет Міністрів України прийняв відповідні акти щодо оновлення (рекодифікації) цивільного законодавства України та утворив робочу групу з цього питання, яка згодом розробила Концепцію оновлення Цивільного кодексу України, ми мали змогу почути низку контраргументів про неможливість визнання Господарського кодексу України таким, що втратив чинність, про руйнування економіки, про відхід від європейських цінностей тощо.

Мене як представника вітчизняної юридичної науки також зацікавило питання збору та ретельного аналізу цих контраргументів, щоб розвіяти або ж, навпаки, укріпити сумніви щодо правильності таких, на перший погляд, радикальних кроків. Результати цієї роботи викладено в спільній з колегами науковій статті під назвою «Скасування Господарського кодексу України: потенційні наслідки та необхідні передумови».

Основні контраргументи зводяться до таких.

  1. Небезпека руйнування системотвірного нормативного акта в правовій системі країни, особливо в умовах війни, призведе до стагнації економіки.

Господарський кодекс України з огляду на його засадничі принципи суттєво відстав від реалій сьогодення, оскільки сама природа і методи регулювання історично були націлені на забезпечення функціонування планової економіки радянської держави. Пояснити все це можна хіба тим, що ще двадцять років тому ми й не думали про можливість отримання повноправного членства в Європейському Союзі (відома всім політика багатовекторності це підтверджує), однак сьогодні цей намір активно реалізовується, наслідком чого є отримання Україною відповідного статусу кандидата в члени ЄС.

Детальний аналіз положень ГК України не дає змоги говорити про його системотвірне значення, адже приблизно 95 % його положень є бланкетними (диспозиція статті не закріплює певного правила поведінки, а передбачає існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки) або ж мають відсильний характер. Більшість його статей містять ідентичні положення приблизно такого змісту: «Підстави та порядок регулювання цих відносин визначаються законом».

Відповідно, гармонізацію вітчизняного законодавства зі стандартами Європейського Союзу доцільно здійснювати, зокрема, шляхом усунення внутрішніх суперечностей між Цивільним та Господарським кодексами України. Однак проаналізована у наведеній вище науковій статті сутність цих суперечностей дає змогу констатувати неможливість їх усунення іншим, ніж визнання ГК України таким, що втратив чинність, шляхом.

  1. Скасування ГК України призведе до зникнення законодавчого визначення базових понять, а також ознак підприємницької діяльності, що, своєю чергою, вплине на інші галузі, де використовуються ці терміни.

Що ж це за такі терміни, без яких якісне врегулювання економічних відносин є неможливим? А це терміни “суб’єкт господарювання”, “господарська діяльність”, “господарські відносини”, “підприємство”, “право господарського відання”, “право оперативного управління”, “господарська компетенція”, “форми майна”, “галузеве управління народним господарством”, “форми власності”, “фонди підприємства”, “власник підприємства”, “продукція виробничо-технічного призначення”, “товари народного споживання”. Як бачимо, побудова дієвого механізму врегулювання економічних відносин аж ніяк не залежить від закріплення вищезазначених рудиментів радянської епохи. Ба більше, право має низку категорій, здатних замінити їх без будь-якої шкоди для економіки.

  1. Скасування ГК України призведе до ліквідації господарських судів.

Алогічною видається навіть думка про доцільність ліквідації системи господарських судів, адже бізнес не повинен «стояти в одній черзі» за розглядом справи поряд зі спорами про межі земельної ділянки, визначення батьківства чи отриманням спадщини. Як свідчать статистичні дані та результати особистого опитування суддів господарської юрисдикції, останні під час ухвалення рішень використовують саме положення ЦК України та спеціального законодавства, оскільки вони містять конкретні правові норми для вирішення спору. Натомість у рішеннях дійсно використовуються посилання на норми ГК України, які в основному є відсильними.

  1. Існування двох (Цивільного та Торгового (Комерційного) кодифікованих актів є звичною практикою цивілізованої Європи.

На мій погляд, прихильники ідеї збереження Господарського кодексу України значною мірою маніпулюють суспільною думкою, зазначаючи, що законодавствам розвинених країн – членів ЄС притаманний дуалізм права. Як приклад часто наводиться Торговий кодекс Федеративної Республіки Німеччини. Однак зазначений кодифікований акт сьогодні є даниною історичним традиціям тогочасної Німеччини. Так, у сучасній німецькій правовій доктрині усталеним є висновок, що існування поряд із Цивільним ще й Торгового кодексу Німеччини було обумовлено цілою низкою історичних причин, головною з яких стала необхідність створення однакового правового регулювання торгівлі в країні з багатовіковою політичною та правовою роздробленістю. Однак зараз він не має регулювального впливу, а останні зміни до Кодексу вносились іще в XX столітті у зв’язку із прийняттям закону про загальні умови купівлі-продажу.

Щобільше, сьогодні доводиться констатувати істотне скорочення правових систем, які зберігають окрему регламентацію цивільного і торговельного права. Чинні в європейських правопорядках торговельні кодекси (як класичні кодекси ХІХ століття, так і сучасні кодифікації Австрії, Бельгії, Болгарії, Литви) залишаються приватноправовими актами, які систематизують певну частину приватноправових інститутів та уособлюють торговельне право як «спеціальне приватне право», яке в цілому підпорядковується дії цивільного права як «загального приватного права».

Заради об’єктивності варто навести й приклади прийняття у XXI столітті комерційних кодексів такими країнами, як Габон, Еквадор, Катар, Лівія, Мозамбік, Сирія. Щоправда, доцільність перейняття їх досвіду з цього питання викликає серйозні сумніви.

Підсумовуючи, варто констатувати відсутність серйозних застережень чи перешкод у доцільності визнання ГК України таким, що втратив чинність, як і потреби в ухваленні окремого Комерційного кодексу, який систематизує в собі певну (доволі невелику) частину приватноправових інститутів, які в цілому підпорядковуватимуться дії цивільного права як «загального приватного права».

 — Втрата чинності ГК України відбудеться, мабуть, раніше, ніж парламент розпочне розгляд проєкту нового ЦК, — законопроєкт № 6013 уже ухвалено в першому читанні. Які саме правила будуть встановлені на перехідний період? Скільки часу відводиться на узгодження діяльності бізнесу з новими нормами?

— Потрібно розуміти, що основним завданням законопроєкту № 6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» є закріплення механізму усунення внутрішніх суперечностей у вітчизняному законодавстві, присвяченому врегулюванню підприємницької діяльності, уніфікації організаційно-правових форм юридичних осіб, системи речових прав. Аналіз прикінцевих та перехідних положень законопроєкту свідчить про втрату чинності статтями 4–19 через сім років із дня, коли законопроєкт буде прийнято та введено в дію. Зазначені статті присвячені визначенню правового статусу юридичних осіб, що існують в організаційно-правових формах підприємства, об’єднання юридичних осіб, а також таким анахронізмам радянського минулого, як право господарського відання та оперативного управління.

Для загального розуміння варто підкреслити, що саме семирічний строк дії статей 4–19 було закріплено в законопроєкті, зважаючи на позицію Міністерства юстиції України, як цілком достатній час для безболісного усунення внутрішніх суперечностей вітчизняного законодавства та узгодження діяльності бізнесу з новими правилами та положеннями. На мою думку, трирічного періоду з моменту визнання ГК України таким, що втратив чинність, було б достатньо для адаптації бізнесу до нових реалій. Це пов’язано з наявністю менш ніж 5 % правових норм ГК України, що дійсно врегульовують підприємницьку діяльність, а також набутим досвідом перетворення протягом дворічного строку значної кількості відкритих та закритих акціонерних товариств на публічні та приватні.

Водночас законопроєкт № 6013 містить низку спеціальних правил щодо строків узгодження  діяльності бізнесу з новими нормами. Як приклад можна навести положення ст. 22 «Особливості припинення підприємств у перехідний період», де передбачається встановлення п’ятирічного строку з дня набрання чинності, протягом якого власник (суб’єкт, що виконує функції власника підприємства) зобов’язаний прийняти рішення про реорганізацію або ж ліквідацію підприємства. Водночас під час реорганізації (злиття, приєднання, перетворення) підприємства до правонаступника – господарського товариства переходять всі права та обов’язки, дозволи та ліцензії, сертифікати, декларації, погодження й інші дозвільні документи підприємства.

Аналогічний строк передбачено й для реорганізації або ж ліквідації державних чи комунальних підприємств із зазначенням про припинення права господарського відання чи оперативного управління щодо відповідного майна підприємства. Натомість таке майно повинно бути передано правонаступнику в управління, до статутного капіталу товариства або в оренду. Як видається, закріплений п’ятирічний строк для проведення процедур реорганізації чи ліквідації підприємства є достатнім для неспішного припинення діяльності наявних різновидів підприємств.

Також доцільно виокремити спеціальне правило про заборону створення юридичних осіб у будь-яких наведених формах підприємства, яке закріплено в статті 20 законопроєкту. У зв’язку з цим забороняється внесення змін до відомостей про державні підприємства в реєстри юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, крім відомостей, що пов’язані з їх перетворенням, злиттям із господарським товариством, приєднанням до господарського товариства, ліквідацією або зміною суб’єкта, що виконує функції власника підприємства. Окрім того, в законопроєкті передбачено заборону закріплення за юридичними особами майна на праві господарського відання та оперативного управління.

Спеціальні правила законопроєктом № 6013 передбачено й щодо випадків порушення суб’єктами підприємництва правил провадження підприємницької діяльності. Йдеться про випадки застосування до останніх адміністративно-господарських санкцій. Відповідно, й положення статті 23 законопроєкту присвячено закріпленню їх видів, умовам та порядку застосування. Це ще один із поодиноких прикладів «перенесення» наявності регулювальних положень Господарського кодексу України.

Підсумовуючи, варто сказати про відсутність серйозних застережень щодо недоцільності прийняття та введення в дію Закону України «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період». Закріплений в ньому механізм правового регулювання підприємницьких відносин спрямовано на поступове наближення до правил та рекомендацій ЄС і, що не менш важливо, лагідне приведення діяльності бізнесу на нові стандарти.

(Бесіду вів Анатолій Гвоздецький, «Юридична практика»)

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA