Складник антикорупційного судочинства як важливий елемент формули боротьби з корупцією — PRAVO.UA Складник антикорупційного судочинства як важливий елемент формули боротьби з корупцією — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Складник антикорупційного судочинства як важливий елемент формули боротьби з корупцією

Складник антикорупційного судочинства як важливий елемент формули боротьби з корупцією

  • 13.06.2024 18:07

У Києві завершується перший день XII Міжнародного судово-правового форуму, який традиційно проводить видавництво «Юридична практика». Завершальна сесія першого робочого дня була присвячена судовим аспектам протидії корупції в Україні. Модерував дискусію Олег Вдовичен, керуючий партнер АО «Вдовичен та Партнери».

За словами модератора, корупція негативно впливає на інформаційне поле в нашій країні іноді не менше, ніж події на фронті. Але подібні скандальні випадки всередині країни під час війни є абсолютно недопустимими. А отже, як протидіяти таким випадкам, учасники форуму мають зрозуміти, зокрема, завдяки експертним висновкам від учасників останньої сесії.

Олег Коліуш, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, вважає, що наша країна, крім опору російському агресору, сьогодні також веде внутрішню війну з корупцією.

Свою доповідь пан Коліуш присвятив особливостям застосування процедури in absentia в антикорупційних кейсах. Спікер зазначив, що нещодавно в законі про судоустрій та статус суддів було внесено зміни до пункту 20 розділу 12, якими було впорядковано розгляд питань щодо відповідності судді займаній посаді у разі систематичної неявки такого судді на будь-який з етапів оцінювання. Тож таке оцінювання тепер проводиться за відсутності судді, тобто фактично за процедурою in absentia. Також було впорядковано вирішення питання про звернення до ВРП з поданням про звільнення судді із займаної посади в разі його відмови від проходження оцінювання. Законом визначено, що в такому разі вважається відмовою.

Пан Коліуш нагадав, що in absentia – це спеціальна процедура кримінального провадження, досудового розслідування і судового розгляду за відсутності обвинуваченого. Дехто відносить до цієї процедури й розгляд справи за відсутності обвинуваченого, якого видалили із судового засідання у зв’язку з порушенням порядку, а також розгляд кримінальних проступків. Утім, спікер зупинився саме на спеціальній процедурі кримінального провадження, передбаченій главою 24-1 та статтею 323 КПК України, якими визначено поняття in absentia.

За словами експерта, вказана процедура була запроваджена з метою забезпечення принципу невідворотності покарання у випадках, коли підозрюваний або обвинувачений перебуває за межами України та переховується від слідства й суду, ухиляючись від кримінальної відповідальності, для підвищення ефективності розслідування окремих злочинів проти основ національної безпеки України та громадської безпеки. «Після повномасштабного вторгнення росії в Україну ця процедура почала широко застосовуватись також щодо воєнних злочинів», – додає Олег Коліуш. Він констатує, що кількість корупційних злочинів збільшується, але так само зростає й кількість способів ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення цих злочинів.

Спікер зазначив, що процедури in absentia в країнах ЄС застосовуються не дуже часто, а в країнах системи прецедентного права не застосовуються взагалі. Водночас практикою міжнародних судових установ вироблено низку стандартів щодо дотримання балансу між ефективністю таких кримінальних проваджень та забезпеченням прав підозрюваних/обвинувачених. Пан Коліуш також згадав приклади рішень ЄСПЛ із цього приводу, серед яких «Сейдович проти Італії», «Колоцца проти Італії» та інші.

Суддя Апеляційної палати ВАКС Дмитро Михайленко виступив із доповіддю про застосування застави у практиці Вищого антикорупційного суду. Основну увагу він приділив критеріям, які суд має враховувати під час визначення розміру застави, серед яких обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та масштаби його фінансових операцій.

Михайленко зазначив, що розмір застави має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від порушення обов’язків, але не настільки великим, щоб зробити її виконання неможливим. Він підкреслив важливість поміркованості в ухваленні рішення про заставу, щоб уникнути фактичного перетворення її на безальтернативне ув’язнення (ухвали АП ВАКС від 22.10.2019 у справі № 760/25235/19; від 07.11.2019 у справі № 991/908/19; від 24.02.2020 у справі № 991/981/20; від 30.01.2020 у справі № 991/425/20).

У своїй доповіді суддя також навів кілька прикладів із практики, коли Апеляційна палата зменшувала розмір застави через обставини, які не були враховані слідчим суддею. Зокрема, він розповів про випадки, коли враховувалися такі фактори, як те, що особа – єдиний годувальник у сім’ї, або наявність малолітніх дітей, що потребують спеціального догляду (ухвала АП ВАКС від 30.11.2021 у справі № 991/7763/21).

Виступ Дмитра Михайленка підкреслив важливість збалансованого підходу до застосування застави та необхідність врахування індивідуальних обставин кожного підозрюваного для забезпечення справедливості судового процесу.

Інна Білоус, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду, представила доповідь, присвячену судовим аспектам протидії корупції в Україні. Її виступ був зосереджений на аналізі «деклараційних справ» за статтями 366-2 та 366-3 Кримінального кодексу України.

Пані Білоус представила детальну статистику розгляду справ у ВАКС за 2023 рік та перше півріччя 2024 року. Зокрема, у 2023 році на розгляді суду перебувало 21 кримінальне провадження за статтею 366-2 КК України, з яких було ухвалено 7 вироків (4 обвинувальні та 3 виправдувальні), а провадження у 8 справах було закрито. У першому півріччі 2024 року було розглянуто 4 кримінальні провадження, за результатами яких суд ухвалив 2 вироки (1 обвинувальний та 1 виправдувальний), а одне провадження було закрито.

Пані Білоус також звернула увагу на справу № 991/5479/22, де 13 січня 2023 року було ухвалено обвинувальний вирок першою інстанцією ВАКС з окремою думкою судді, який вважав за доцільне закрити провадження на підставі частини 2 статті 11 КК України. Ця справа стала яскравим прикладом складнощів, що виникають під час судового розгляду корупційних справ.

Висновки Інни Білоус підкреслюють важливість чіткої та прозорої судової практики в протидії корупції. Вона наголосила на необхідності вдосконалення законодавчої бази та підвищення ефективності правозастосування, аби забезпечити справедливість та законність у боротьбі з корупцією.

Карл Волох, підприємець і блогер, згадуючи бурхливі події Євромайдану, активним учасником яких він був, звернув увагу учасників сесії на зміни в антикорупційній системі, які відбулися в Україні після 2014 року. На його особисту думку, зміни на краще в Україні точно є. «Принаймні сьогоднішнє правосуддя у Верховному Суді, а також у ВАКС із тим, що було до Євромайдану, порівняти неможливо», – вважає пан Волох, акцентуючи позитивні зрушення в антикорупційному секторі. Зокрема, експерт відзначає відсутність адміністративного тиску в більшості справ у зазначених вищих судових інстанціях. З іншого боку, серед негативних сторін діяльності антикорупційних органів він назвав занадто велику кількість піару, який, на його думку, заважає реальному правосуддю.

На завершення сесії виступив Віталій Бєліков, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта». Його доповідь була присвячена темі кримінальної відповідальності у сфері публічних закупівель. За його словами, більшість учасників публічних закупівель сьогодні не зовсім об’єктивно розуміють, що, крім адміністративної відповідальності в цій сфері, існує також і кримінальна відповідальність. Однак ситуація полягає в тому, що не існує окремої статті в кримінальному законодавстві, яка б визначала відповідальність і покарання за незаконні дії під час здійснення публічних закупівель. Водночас у Кримінальному кодексі існує п’ять статей, які з точки зору аналізу та огляду реєстру судових рішень використовуються правоохоронними органами для кваліфікації тих чи інших подій, які відбуваються в публічних закупівлях. Серед таких статей ККУ: 190, 191, 358, 364, 366. За словами пана Бєлікова, ці статті використовуються правоохоронними органами «залежно від ситуації», оскільки немає чітко визначеного органу, що спеціалізовано займався б цими питаннями й розслідував справи у цій сфері.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA