Скасування строкової служби може й не відбутися — аналіз указу Президента

1 лютого ц.р. Президент України підписав указ про зміцнення обороноздатності. Ним, окрім іншого, передбачається скасування строкової служби з 2024 року.

Попри те що ідея переходу на професійну армію не відкидається, багато експертів зазначають, що президент України не мав повноважень ухвалювати таке рішення.

Однак керуючий партнер адвокатського об’єднання DixiLex Вадим Заворітний нагадує, що законодавча процедура в Україні складається з кількох стадій, а саме:

• вияву законодавчої ініціативи,
• обговорення законопроєкту,
• прийняття закону,
• його підписання та оприлюднення.

Далі — коментар юриста.

Вияв законодавчої ініціативи

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.

Президент України, зі свого боку, наділений правом законодавчої ініціативи, тобто правом внести до парламенту офіційну пропозицію про прийняття, зміну або скасування законодавчого акта.

Стаття 106 Конституції України визначає, що Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України.

У цьому випадку Володимир Зеленський реалізував надане йому Конституцією України право законодавчої ініціативи, яке виклав у відповідному указі № 36/2022 від 1 лютого 2022 року. Тому жодних порушень закону з його боку допущено не було.

Водночас варто наголосити, що указ Президента України № 36/2022:

• не скасовує положень Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та інших законів України, якими передбачено призов громадян України на військову службу;
• він являє собою лише початкову стадію, яка запускає законодавчу процедуру;
• однак це не означає, що в результаті на підставі цього наказу взагалі буде прийнято будь-який законодавчий акт.

Тому призовникам поки що не варто забувати про військовий обов’язок і треба:

• вчасно прибувати за викликом до центру комплектування та соціальної підтримки,
• для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, скерування на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності,
• призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних та резервістів.

За ухилення від призову на строкову військову службу, призову за мобілізацією, військового обліку або спеціальних (перевіркових) зборів призовники несуть адміністративну та кримінальну відповідальність, нагадує Вадим Заворітний.