Велика Палата Верховного Суду постановила: скасування постанови слідчого про відмову у визнанні потерпілим автоматично не наділяє заявника статусом потерпілої особи у кримінальному провадженні.
Особа оскаржила до КАС ВС як суду першої інстанції рішення Вищої ради правосуддя від 24 вересня 2019 року № 2546/0/15-19, яким залишено без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про накладення дисциплінарного стягнення. Дисциплінарний проступок був пов’язаний з невиконанням ухвали слідчого судді, якою скасовано постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Позивач просив скасувати рішення ВРП, оскільки воно не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності прокурора та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
КАС ВС задовольнив вимоги позивача. Скасовуючи це Рішення ВРП, суд першої інстанції вказав на необґрунтованість висновку ВРП про допущення слідчим під час кримінального провадження порушень, які б указували на невиконання ним службових обов’язків.
Не погодившись із такими висновками суду першої інстанції, ВРП подала апеляційну скаргу, у якій посилалась на неправильне й неповне дослідження судом доказів та встановлення обставин у справі.
Оскільки Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що суд прийняв правильне і законне рішення, апеляційну скаргу ВРП слід залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2020 року
Надаючи правову оцінку наведеним у Рішенні ВРП мотивам, з яких вона дійшла висновків про наявність правових підстав для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, Велика Палата Верховного Суду виходила з таких міркувань:
Відповідно до статті 55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Перевірка наявності чи відсутності фактичних і правових підстав для набуття особою становища потерпілої у кримінальному провадженні здійснюється слідчим або прокурором відповідно до вимог КПК з постановленням за її наслідками відповідного процесуального рішення та не віднесена до компетенції КДКП чи ВРП.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що судовим рішенням не встановлено факту порушення прав особи у кримінальному провадженні як передумови для визнання його потерпілим, таке судове рішення не зобов’язує слідчого при повторному вирішенні цього питання прийняти конкретне процесуальне рішення, а саме визнати особу потерпілою в кримінальному провадженні.
Скасування постанови слідчого про відмову у визнанні потерпілим автоматично не наділяє заявника статусом потерпілої особи у кримінальному провадженні.
Навіть здійснена слідчим суддею констатація допущення слідчим при вирішенні питання про визнання потерпілим встановленого процесом порядку його вирішення не свідчить беззаперечно про наявність у таких діяннях складу дисциплінарного проступку.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…