Генеральный партнер 2019 года

Издательство ЮРИДИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА

Шахрайські методи правоохоронних органів під час виконання судового рішення про повернення майна

  • 25.12.2019 09:29
Рубрика Блог
Богдан Забара, адвокат АО Barristers

Реальний приклад та ситуація, яка склалась нещодавно. Військовою прокуратурою під час обшуку підприємства було здійснено вилучення майна, яке не входило до переліку визначеного ухвалою слідчого судді.

Після 8 місяців судових баталій та скарг до військової прокуратури прокурор вирішив повернути вилучене майно. Під час оформлення акту приймання-передачі майна представники власника майна та власник були здивовані діями прокурора, оскільки в акті містилось формулювання «майно повертається власнику на відповідальне зберігання». Чи є законними такі дії військового прокурора і яким чином реагувати?

Можливість передачі майна на відповідальне зберігання передбачено частиною 6 статті 100 КПК України. При цьому вказаною статтею зазначено причини такої передачі — це «великі партії товарів», «необхідність спеціальних умов зберігання», «витрати на зберігання спів мірні з вартістю майна», «товари, що швидко псуються».

Варто відзначити, що зазвичай майно повертається власнику у разі наявності ухвали про обов’язок такого повернення або з підстав відмови в арешті вилученого майно, а ініціатив добровільного повернення майна з боку слідства на практиці одиниці.

Проаналізувавши норми кримінального процесуального законодавства, приходжу до висновку, якщо у власника майна наявна ухвала суду про зобов’язання прокурора чи слідчого повернути майно або є ухвала про відмову в арешті майна (чи його скасування), порядок передачі майна в жодному разі не регулюється статтею 100 КПК України. Майно негайно повинно бути повернуто володільцю з підстав, визначених статтями 169-174 КПК України.

Таким чином, прокурором здійснюються маніпуляції та «створення уявлення» про виконання судового рішення, що, як наслідок, призводить до виникнення у власника майна безпідставних обов’язків щодо: 1) зберігання такого майна у належному стані, 2) фактичної заборони користування та розпорядження майном, 3) заборони вилучати корисні властивості із належного йому майна.

Статтею 169 КПК України визначено, що майно повертається особі,  якщо є ухвала слідчого судді, якщо відмовлено в арешті майна або у випадку скасування арешту майна (у статті також визначено підставу повернення «за постановою прокурора», але на практиці це поодинокі випадки).

Тобто стаття 169 не передбачає жодного випадку повернення майна на відповідальне зберігання, а регулює випадки повернення майна, які є імперативними.

До того ж з урахуванням внесених 04.10.2019 змін до КПК України слідчих та прокурорів зобов’язано повідомляти суд про виконання рішення в частині повернення майна. Передача ж майна на відповідальне зберігання з підстав виконання ухвали слідчого судді про повернення такого майна є поза процесуальним способом прокурора або слідчого «тримати на гачку» власника майна, нагадуючи про неможливість використовувати майно за його призначенням.

Враховуючи специфіку роботи правоохоронних органів України, які користуються службовими обов’язками для вчинення тиску на фізичних та юридичних осіб, можна очікувати їх представників для проведення нібито перевірки умов та наявності майна, яке передано на відповідальне зберігання (наприклад, під час тимчасово доступу). Такі дії з боку слідчого та прокурора не відповідатимуть основним засадам кримінального провадження, а результати такої перевірки не нестимуть юридичних наслідків для власника майна, якому передано на зберігання майно.

Суть в тому, що для передачі на відповідальне зберігання майно необхідно отримати згоду власника майна, а у випадку відсутності згоди — звернутись із клопотанням до слідчого судді з проханням передати майно на відповідальне зберігання визначеній слідством особі.

При цьом, розгляд такого клопотання здійснюється відповідно до вимог статей 171-173, якими врегульовано порядок розгляду клопотань про накладення арешту. Як зазначено у статті 172 КПК України, клопотання розглядаються за участі власника майна, тобто власник майна зможе заперечувати проти передачі майна на зберігання з підстав наявності ухвал про обов’язок повернути таке майно або з підстав скасування арешту майна, чим буде доведено до відома слідчого судді про маніпуляції слідчого або прокурора та спроби не виконувати ухвали суду та вимог кримінального процесуального законодавства щодо негайного повернення майна.

Отже, якщо слідчим чи прокурором під виглядом повернення майна зазначається формулювання «передається на відповідальне зберігання» для досягнення мети такого повернення, необхідно при підписанні акта приймання зазначити, що майно отримано власником виключно з підстав рішення суду з обов’язковим зазначення номеру справи, суду та дати прийняття рішення. Юридичних наслідків нібито порушення умов такого зберігання (реалізація майна, використання корисних властивостей майна тощо) у власника майна не буде.

Автор: Богдан Забара, адвокат АО Barristers

Поделиться

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Пожалуйста, авторизуйтесь чтобы добавить комментарий.
Slider

Какое из инициированных изменений Конституции Украины для вас самое важное?

Просмотреть результаты

Загрузка ... Загрузка ...

PRAVO.UA

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: