Сесія IP UKRAINE NOW 2021 щодо захисту прав ІВ на кордоні: що має зробити митниця, щоб підвищити ефективність боротьби з контрафактом

Ситуацію із захистом прав інтелектуальної власності на українській митниці обговорили у рамках форуму Асоціації правників України IP UKRAINE NOW 2021, який відбувся 29 жовтня 2021 року в онлайн-форматі. Компанія “Пахаренко і партнери” стала одним із генеральних партнерів заходу.

Сесію «Система захисту прав інтелектуальної власності на кордоні — чи запрацював новий митний реєстр?» модерував Олександр Пахаренко, партнер патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери», директор «Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством», адвокат, патентний повірений України.

Експертами сесії були:

• Вітяніс Алішаускас, міжнародний ключовий експерт з питань митниці Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM);
• Леонід Муромцев, в.о. керівника управління нетарифного регулювання Державної митної служби;
• Артем Тищенко, начальник відділу сприяння захисту прав інтелектуальної власності управління забезпечення митного контролю та оформлення Одеської митниці Держмитслужби;
• Павло Рябець, експерт з питань захисту прав інтелектуальної власності Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».

У фокусі сесії було обговорення ситуації із захистом прав інтелектуальної власності на українській митниці.

Курс на покращення

Починаючи обговорення, Олександр Пахаренко зазначив, що, спираючись на досвід компанії “Пахаренко і партнери”, можна констатувати, що з 1 липня 2021 року ситуація із захистом прав інтелектуальної власності на українській митниці почала покращуватись, а саме — Митний реєстру об’єктів прав інтелектуальної власності у новому форматі створений, система аналізу ризиків спрацьовує, призупинені товари знищується або складаються адмінпротоколи про порушення митних правил.

Лише окремі митниці призупиняють незначні партії товарів (від одиниць до кількох сотень) окремих правовласників, і переважно це імітації (товари, на яких без дозволу міститься позначення, схоже настільки, що його можна сплутати із охоронюваною в Україні торговельною маркою стосовно одного й того самого виду товарів).  У таких випадках:

• власники товарів, як правило, не погоджуються на знищення за статтею 401 МКУ,
• складається протокол,
• потім порушення прав інтелектуальної власності необхідно довести в суді, в т.ч. шляхом проведення судової експертизи.

Висновків самих правовласників щодо контрафактності таких товарів недостатньо для складання протоколу.

Водночас правовласники не є стороною адмінпроцесу в разі порушення митних правил і не можуть ефективно відстояти свої права. Навіть у тих справах, де товар визнано контрафактним, суди інколи приймають рішення про конфіскацію в дохід держави. В результаті такі товари можуть потрапити в обіг, оскільки пункт 8  статті 243 передбачає, що «товари, конфісковані за рішенням суду відповідно до статті 476 цього Кодексу, у строки, встановлені законодавством для виконання судових рішень, підлягають безоплатній передачі для потреб лікувальних, навчальних закладів, закладів та установ соціально-культурної сфери, інших закладів та установ, що фінансуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, або переробці, утилізації чи знищенню».

Боротьба із підробками

Справді масштабних призупинень підробок (товарів, на яких без дозволу міститься позначення, тотожне із охоронюваною в Україні торговельною маркою, і які є майже 100-відсотковою копією оригінальних товарів) з моменту прийняття нового законодавства не було.

Вітяніс Алішаускас наголосив, що згідно з передовою практикою ЄС для захисту своїх прав інтелектуальної власності на митному кордоні правовласник має зробити три основні кроки. Перше – це подати заявку на внесення до бази COPIS (централізована база даних інтелектуальної власності), що передбачає охорону торговельної марки та згоду компанії на затримання та знищення товару. Другий аспект — лише правовласник може підтвердити контрафактність товару, тому за ним фінальне слово. Третій момент – у разі знищення товару правовласник несе всі фінансові витрати.

У Литві вся контрафактна продукція знищується, є спеціальний склад F-type, де зберігаються такі товари до утилізації.

У рамках протидії порушенням прав інтелектуальної власності у Литві дуже багато уваги приділяється просвітницькій діяльності. Акцент робиться на інформуванні кінцевого користувача про шкоду купівлі/використання підроблених товарів. Адже це не лише погана якість, збитки для економіки та чесного підприємця, а й взаємозв’язок із організованою злочинністю. Таким чином, ми намагаємося підвищити свідомість населення та прищепити культуру споживання оригінальними товарами — це й інформаційні буклети, кампанії із залученням музеїв, де представлено контрафактну продукцію, PR-заходи безпосередньо митної служби.

Найкраща практика ЄС — це взаємодія митниці, правовласника та висока поінформованість населення.

Митний реєстр

Леонід Муромцев зазначив, що на виконання міжнародних зобов’язань щодо захисту прав ІВ на кордоні Законом України № 202–ІХ від 17 жовтня 2019 було внесено зміни до Митного кодексу України (МКУ), а також ухвалено Міністерством фінансів підзаконні акти № 281 та № 282 від 09.06.2020, якими затверджено два нові порядки — Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав ІВ та взаємодії між митними органами, правовласниками та декларантами та Порядок реєстрації об’єктів права ІВ у митному реєстрі.

Наразі до нового Митного реєстру об’єктів прав ІВ внесено 549 реєстрацій об’єктів права ІВ, у старому Митному реєстрі об’єктів прав ІВ залишились чинними ще 15 реєстрацій.

Загальна кількість призупинень митного оформлення за підозрою в порушенні прав інтелектуальної власності у:

• 2019 році становила 7000,
• 2020 — 2000,
• 2021 — 319 випадків на сьогодні.

Складено адмінпротоколів  у 2019 році — в 19 випадках, 2020 — 41, 2021 — 19 за статтею 476 МКУ. У цьому році знищення контрафактних товарів відбулось в 31 випадку на загальну суму 1 млн грн.

Артем Тищенко констатував, що сьогодні не є предметом дискусії, що система сприяння захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні одна з найважливіших складових частин національної системи захисту прав інтелектуальної власності. Це стало можливим завдяки планомірній роботі митних органів протягом 30 років незалежності нашої країни. Без перебільшення останні законодавчі зміни, що відбулись два роки тому, надали цьому напряму роботи потужного імпульсу. Чітко визначені цілі, надані додаткові можливості, вивільнені необхідні для досягнення мети ресурси.

Інформація Митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності — це потужний важіль, що дає змогу не допустити переміщення через митний кордон товарів з порушенням прав інтелектуальної власності та забезпечити контроль відповідності зовнішньоекономічних операцій вимогам законодавства щодо дотримання прав ІВ.

Якщо до 2019 року застосування даних митного реєстру митними органами та наповнення таких даних заявниками нагадувало використання уламків високотехнологічного літака дикунами, то зараз ситуація кардинально змінилась. Ми вже маємо можливість  керувати цим літаком, хоча тільки для руху по злітній смузі.

Трішки статистики

Загальна кількість призупинень митного оформлення за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності за однаковий період із січня до вересня у 2019 році — 5704, у 2020 — 1756, у 2021 — 275 випадків. Знищені контрафактні товари або знищене марковання  у 2019 році — в 11 випадках, у 2020 — 64, у 2021 — 60. Складено адмінпротоколів  у 2019 — 17, у 2020 — 36, у 2021 — 28 за статями 476 та 483 МКУ.

Як бачимо, система почала працювати, однак показники ефективності ще не досягли рівня європейських країн. Повноцінний політ буде можливий після завершення адаптації законодавчих змін, розробки та введення в експлуатацію необхідних програмних комплексів, тонкого налаштування системи аналізу ризиків та системи взаємодії  митних органів.

Одеська митниця веде роботу, створюючи максимально сприятливі умови для правовласників під час організації процесів знищення товарів, що переміщувались через митний кордон з порушенням прав інтелектуальної власності та митне оформлення яких  було призупинено відповідно до вимог статей 399 або 400 Митного кодексу України. Але маючи в своєму активі  не один десяток фактичних знищень таких товарів, за рік митниця отримала і  критику діяльності цього напряму. Проте всі критичні зауваження є наслідком об’єктивних обставин, які намагаються подолати працівники митниці. До таких обставин слід віднести не розвинуту інфраструктуру знищувальних підприємств та досить складні внутрішні управлінські процеси, визначені законодавством.  На  жаль, поки досить великій відсоток знищень зазначених товарів не можуть відбутись у очікуваний правовласником терміну.

Щодо розгляду судових справ, то цей рік не виняток і кількість адміністративних справ значно перевищує кількість справ в господарському процесі. Як показує практика за співпраці і вчасної реакції з боку митниці та правовласників маємо позитивний результат.

Павло Рябець повідомив, що з метою надання допомоги Міністерству фінансів та Держмитслужбі у реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності, у тому числі щодо захисту прав інтелектуальної власності, з серпня цього року реалізується проєкт «Підтримка в трансформації Державної митної служби України в єдину юридичну особу та розбудова спроможності окремих митних функцій».

На думку експерта, для підвищення ефективності роботи митних органів щодо захисту прав інтелектуальної власності необхідне впровадження комплексу заходів організаційно-кадрового, інформаційно-технічного та методологічного характеру, а саме:

• посилення інституційної спроможності спеціалізованих підрозділів митниць, відповідальних за напрям захисту прав ІВ, створення центрів компетенцій на базі митниць, які демонструють найкращі результати в роботі;
• уніфікація підходів до застосування митницями заходів сприяння захисту прав ІВ;
• підвищення рівня використання даних митного реєстру прав ІВ в системі аналізу ризиків, застосування об’єктно-орієнтованого підходу;
• подальше впровадження ІТ-рішень, які дають змогу забезпечити оперативну взаємодію між митницями та правовласниками, а також збір та подальший аналіз інформації, пов’язаної із застосуванням заходів сприяння захисту прав ІВ;
• надання методологічної допомоги підрозділам митного оформлення з метою підвищення рівня виявлення товарів, що підозрюються у порушенні прав ІВ;
• вдосконалення законодавства щодо митного захисту прав ІВ за результатами 2-річного практичного застосування;
• перегляд системи KPI для посадових осіб митних органів та запровадження системи мотивації у разі досягнення показників ефективності.

Олександр Пахаренко, підсумовуючи результати обговорення, окреслив головні висновки:

1. Новий Митний реєстр об’єктів прав ІВ запрацював. За останні три місяці ситуація в Україні із призупиненнями контрафактних товарів на митному кордоні почала покращуватись. На жаль, у процес включились не усі митниці, а призупинення стосуються переважно незначних партій товарів, які переміщуються переважно в багажі подорожувальників або в поштових відправленнях та порушують права інтелектуальної власності лише окремих правовласників.
2. Для поліпшення ситуації із захистом прав інтелектуальної власності на кордоні митниці необхідно зосередитись на призупиненнях саме масштабних партій як підробок, так і імітацій, які мають знищуватись за статтею 401 МКУ. Коли ми кажемо масштабних, то маємо на увазі партії у декілька тисяч штук товарів повсякденного вжитку або малі партії дорогих товарів, таких як айфони або коштовні годинники.
3. Контрафактний товар повинен бути знищений. У разі незгоди власника товарів на знищення для підтвердження порушення прав ІВ належним доказом мають бути висновки щодо ознак оригінальності чи контрафактності продукції самого правовласника чи його уповноваженого представника.
4. Правовласники повинні мати можливість брати участь в судовому розгляді справ щодо порушення митних правил, щоб контрафактний товар зрештою був таки знищений.
5. Процедури розміщення контрафактних товарів на митних складах та їх подальше знищення повинні бути простими для виконання, а саме без безпідставного завищення вартості за зберігання, можливості акумулювання (зберігання) контрафактної продукції на митних складах з метою подальшого знищення значних партій товарів одного виду та можливості знищення товарів не в регіоні відповідальності митниці, яка здійснила призупинення, у разі відсутності необхідного підприємства-знищувача в цьому регіоні.
6. Що стосується позитивного результату застосування прикордонних заходів, то головним мірилом ефективності роботи митників має бути масштабність (кількість та вартість) призупинених контрафактних товарів і факт їх знищення.