прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Блог » САНКЦІЇ vs ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ — блог Юлії Курило

САНКЦІЇ vs ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ — блог Юлії Курило

  • 18.08.2022 12:52
Рубрика Блог, Новини
Юлія Курило, адвокат, експерт з питань субсидіарної відповідальності власників та керівників бізнесу

Вечірка була гарна, але хто заплатить за прибирання?

Президент України В. Зеленський

Невизначеність сприяє творчості та гнучкості. Правова невизначеність — майданчик для змагань юристів у вправності та швидкості підготовки пропозицій потенційним клієнтам, яких наразі здебільшого хвилює болюче питання, як отримати відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок військової агресії з боку росії.

Живити ілюзій щодо появи в Україні у найближчий час прозорого та дієвого механізму отримання відшкодування охочих немає. Юристи пропонують покладатися у цих питаннях на власні сили і індивідуальними зусиллями змусити агресора відповідати.

Постанови Верховного Суду у складі колегій Касаційного цивільного суду у справах № 796/165/18 та № 760/17232/20-ц, що відправили у небуття принцип імунітету російської федерації через військову агресію, надихнули колег просувати ідею індивідуальних позовів постраждалих до рф про відшкодування шкоди, що розглядатимуться в українських судах. Далекоглядні вже й примусове виконання обіцяють, адже майна, належного росії, в Україні та на Заході нібито багато.

Дозволю собі ложку дьогтю… Перспективи індивідуальних позовів обговорювати не маю бажання, а от щодо примусового виконання рішень про стягнення коштів з рф питання є. Річ у тім, що в Україні діє Закон № 2116-IX  від 3 березня 2022 року «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів». Цей закон передбачає примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів. Фактично незабаром майно, належне рф в Україні, перейде у власність держави Україна.

Закон № 2116-IX, звичайно, не діє автоматично.

Алгоритм вилучення майна держави рф у державну власність визначено так:
  1. Кабінет Міністрів України готує та подає на розгляд РНБОУ проєкт рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів.
  2. Рішенням РНБОУ цей перелік об’єктів затверджується.
  3. Рішення РНБОУ про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів вводиться в дію указом Президента України.
  4. Указ Президента України про введення в дію рішення РНБОУ затверджується прийняттям відповідного закону.
  5. Право власності держави Україна на майно, визначене переліком, затвердженим рішенням РНБОУ, переходить у власність з моменту ухвалення Президентом України указу про введення у дію відповідного рішення.

У практичній площині в сенсі реалізації плану націоналізації майна рф в Україні поки що бачимо єдине рішення РНБОУ щодо акцій українських компаній та фінансових активів (прав вимоги), належних російському “ВЕБ” та “Сбербанку”. Нагадаю, вказані компанії були власниками українських банківських установ (що виводилися з ринку шляхом ліквідації). Мова йде про «Промінвест» та колишній «Сбербанк».

Особливістю Закону № 2116-IX є запроваджений в ньому принцип ігнорування обтяжень майна, що підлягає націоналізації (ч. 3 ст. 4).

Зверну увагу, що саме вказана правова норма стала підставою для нещодавнього скасування Господарським судом Києва арешту акцій та майнових активів АТ “Промінвестбанк”. Усі, мабуть, пам’ятають ту феєричну історію битви титанів: групи «Приват» проти дочок російського “ВЕБ” та “Сбербанку” в українських судах?

Нагадаю, компанії, асоційовані з колишніми власниками «Приватбанку», домоглися у міжнародному арбітражі стягнення з рф компенсації за експропріацію кримських активів. Надалі в межах визнання та примусового виконання рішення міжнародного арбітражу “приватівці” добилися арешту акцій українських дочок російських державних банків — «Промінвесту» та «Сбербанку». В межах виконавчого провадження акції «Промінвесту» були продані фінансовій компанії «Фортіфай», а НБУ та АМКУ напередодні аукціону погодили С. Тігіпку набуття істотної участі у «Промінвесті». Угода не була реалізована через блокування акцій ухвалою суду в межах позову ТОВ «Крим Девелопмент» про визнання недійсними протоколу аукціону та біржового контракту. Схоже, гроші, сплачені паном Тігіпком за акції «Промінвесту», виконавча служба йому повернула, про що у лютому в інтерв’ю заявив міністр Юстиції Денис Малюска.

В ухвалі Господарського Суду міста Києва від 07.07.2022 зазначено: «Оскільки засновником Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ», на майно (акції ПАТ «Промінвестбанк») якого накладено арешт, є Російська Федерація, то майно цієї юридичної особи підлягає конфіскації на користь Держави Україна. Залишення арешту щодо акцій ПАТ «Промінвестбанк» може перешкодити або утруднити процес націоналізації майна, належного державі-агресору, а відтак, заходи забезпечення позову в частині арешту акцій ПАТ «Промінвестбанк» також підлягають скасуванню».

Прикро, але факт: через блокування аукціону грошей в межах виконання рішення міжнародного арбітражу стягувачі, найімовірніше, в Україні не отримають. А причина того – чинне законодавство про націоналізацію активів, належних рф в Україні.

Може, приклад “приватівців” не достатньо надихає, тоді нумо шукати в Україні майно, належне росії. Хтось казав, його багато.

Але разом з індивідуальними стягувачами розшуком російського майна зайнята українська влада. Task Force — Міжвідомча робочої групи з питань притягнення до відповідальності винних у агресії щодо України осіб, розшуку, арешту та подальшої конфіскації їх активів вже звітує про певні досягнення та здобутки.

Щодо перспектив визнання та примусового виконання рішення українського суду про стягнення коштів з рф за межами України: відверто, скепсису тут ще більше. Достатньо пригадати справу «Юкоса».

Арбітражний суд ухвалив рішення на користь колишніх акціонерів «Юкоса» ще у 2014 році. Стягувачі домагаються примусового виконання рішення проти росії на суму 50 мільярдів доларів США і на сьогодні досягли лише рекордних витрат на правову допомогу. У Франції, наприклад, суд скасував раніше накладені арешти на майно компаній Russia Today, ТАСС та інші активи, належні російським державним компаніям. Суд зазначив, що розрізняє та не ототожнює майно компаній та майно, належне державі. Як наслідок, примусове виконання рішення щодо росії у Франції, Бельгії та декількох інших країнах Європи навіть не починалося. У США після довжелезної перерви заява про примусове виконання рішення арбітражу у справі «Юкоса»знову отримала шанс бути розглянутою. При цьому коментарі у журналі Global Arbitration Review з приводу перспектив нерадісні з огляду на запроваджені  санкції у зв’язку із військовою агресію росії проти України. У Великій Британії суди відмовилися відновити процедуру розгляду заяви про примусове виконання з процесуальних мотивів.

Можливо, індивідуальним стягувачам з України пощастить стикнутися з іншим ставленням в іноземних юрисдикціях, але варто пам’ятати, що примусове виконання рішення проти російської федерації за рахунок її майна за кордоном вимагатиме ресурсів:

а) майно потрібно ідентифікувати;

б) треба, щоб суд іноземної держави визнав і дозволив примусове виконання рішення українського суду;

в) необхідно, щоб суд іноземної держави погодився з тим, що на майно можливо звернути стягнення й водночас не перешкоджає імунітет держави, майнова відокремленість компаній з державним капіталом і її засновника, санкційний режим;

г) обов’язково буде процедура оскарження;

ґ) тільки після успішного завершення всього можна бути дістатися до грошей.

Як бачимо, багато зірок має зійтись. І не тільки про зірок. На кожному етапі доведеться здійснювати витрати. І найнеприємніше тут те, що жоден іноземний адвокат наразі не гарантує та навіть не здатний буде у відсотках оцінити вірогідність успіху цієї авантюри, бо аналогів цій ситуації НЄТ.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2
Slide

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA