Рецептами перемоги у спорах з податковою ділилися експерти VIII Міжнародного податкового форуму

Четверта, завершальна сесія VIII Міжнародного податкового форуму була присвячена податковим спорам. Як зазначив її модератор Роман Загрія, керуючий партнер PRAVO GARANT, практика податкових спорів змінюється, і часто це має позитивні наслідки для платників податків.

Береженого доказова база береже

Про те, як уберегти себе від наслідків діяльності контрагента, йшлося у виступі Данила Глоби, заступника директора з правових питань YouControl. Він наголосив, що у випадках, коли вина є необхідною умовою для притягнення платника податків до відповідальності за податкове правопорушення, податковий орган має доводити вину платника податків через категорії нерозумність, недобросовісність та неналежну обачність. При цьому неналежна податкова обачність – це законна передумова отримання податкової вигоди.

За словами Данила Глоби, сумлінному платнику податків слід подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності під час обрання контрагента, оскільки ризик-орієнтований підхід, котрий панує в чинному законодавстві, негативні наслідки необережності під час укладання правочину покладає саме на платника податків, який його уклав. На прикладі реальних кейсів він продемонстрував, як визначаються ознаки фіктивності операцій контрагентів, та наголосив, що саме платнику податків слід дбати про забезпечення належними доказами реальності господарських операцій та їх ділової мети. При цьому було запропоновано алгоритм аналізу обставин господарської операції, який допомагає довести прояв належної обачності під час укладання правочину з контрагентом.

Оскарження – діє

Ірина Антоненко, директор департаменту адміністративного оскарження ДПС України, підкреслила, що інститут адміністративного оскарження є однією з форм ефективного захисту особи у відносинах з органами Державної податкової служби. Призначення цього інституту – своєчасно і в повному обсязі усунути недоліки, які було допущено під час проведення перевірки. Результатом адміністративного оскарження може стати скасування результатів перевірки чи відправлення на нову перевірку. Принагідно Ірина Антоненко розповіла про вдосконалення цього механізму, який застосовується за безпосередньої участі платників податків, та навела приклади, коли санкції до платника податків не застосовуються або їх розмір суттєво скорочено. Для підтвердження своїх тез промовець навела статистичні дані, з яких випливає, що рівень скасування оскаржуваних рішень контролювальних органів у 2020 році зріс на 6% порівняно з 2019 роком, незважаючи на те що кількість перевірок, а відповідно, і оскаржень через мораторій був суттєво нижчим.

Швидше – не значить гірше

У своєму онлайн-включенні Ірина Желтобрюх, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, поділилася актуальною практикою КАС ВС щодо строків звернення до суду у справах про оскарження рішень податкового органу. Вона нагадала нормативне регулювання, яке визначає строки давності та їх обчислення, і вказала на розмитість законодавчих норм із цього питання, оскільки існує три норми з двох різних джерел, які можна застосувати до грошових зобов’язань, і дві норми, які можна застосувати до негрошових зобов’язань.

Ірина Желтобрюх наголосила, що Вищим адміністративним судом України було видано кілька інформаційних листів, у яких було взято до уваги саме пункт 56.18 із його більш тривалим строком. При цьому ВАСУ посилався на принцип пріоритетності інтересів платника і визначив, що більш тривалий строк є для нього більш сприятливим. Довго така правова позиція застосовувалася і судами, і контролювальними органами. Проте постановою палати КАС ВС від 11 жовтня 2019 року строки оскарження рішень, які не пов’язані із донарахуванням зобов’язань, було скорочено (залежно від вручення чи невручення рішення платнику податків) до трьох або шести місяців. А вже у 2020 році постанова палати КАС ВС встановила строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Борітеся – переборете

Про податкові спори, що призводять до змін у законодавстві, говорив у своєму виступі Олександр Олефіренко, заступник директора з правових питань ТОВ «КИЇВСЬКИЙ БКК». Продовжуючи тему правового регулювання строків сплати грошових зобов’язань, він навів приклад, коли строк для сплати узгодженого зобов’язання стосовно ПДВ припав на вихідний день, тож підприємство сплатило його наступного робочого дня. Однак пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, і жодних норм щодо перенесення цього строку не передбачено.

Олександр Олефіренко розповів про стратегію захисту інтересів підприємства, що ґрунтувалася на пункті 56.21 статті 56 ПК України, яка передбачає, що в разі якщо норми одного і того самого нормативно-правового акта суперечать одна одній, рішення приймається на користь платника податків. Водночас було наголошено, що в статті 5 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16 травня 1972 року, підписаної державами – членами Ради Європи, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, під час обчислення строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються.

Однак, якщо dies ad quem (для цілей цієї Конвенції термін dies ad quem означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснено ту чи іншу дію, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.

Безпідставно – скасовано

Володимир Скок, партнер, керівник юридичної практики у сферах податкового, адміністративного, господарського, цивільного, земельного та трудового права АО LES, зосередив увагу присутніх на спорах щодо відшкодування ПДВ. Він наголосив, що процедура відшкодування ПДВ передбачає певний порядок дій як з боку платника податку, так і з боку податкового органу. Своєю чергою, отримати відшкодування платник може лише за умови узгодження суми ПДВ податковим органом за результатами камеральної та, як виняток, документальної перевірки. При цьому, якщо нарахування сум до відшкодування відбувається за господарськими операціями, здійсненими після 2017 року, підстав для документальної перевірки не існує. Однак податкові органи ігнорують цей факт і зазвичай проводять саме документальну перевірку, що, на думку Володимира Скока, є незаконним. Водночас він послався на практику Верховного Суду, з якої випливає, що така перевірка є законною підставою для скасування в судовому порядку негативних для платника податку результатів податкової перевірки.

Методи прискорення

На темі виконання рішень у податкових спорах зосередився у своєму виступі Віталій Бодюк, партнер, керівник податкової та адміністративної практики LEGARD. На його думку, невиконання судових рішень органами державної влади є серйозною проблемою для бізнесу. Це пов’язано з тим, що в державних органів не працюють відповідні механізми виконання судових рішень.

Спікер виділив низку судових рішень у податкових спорах, від виконання яких ухиляються податкові органи, зокрема, це рішення щодо реєстрації податкових накладних, щодо скасування арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, щодо виключення з переліку ризикованих платників податків тощо. Способами такого ухиляння є:

• посилання на завантаженість судів, рішення яких виконуються в порядку черговості;
• посилання на те, що рішення не опубліковано в Реєстрі судових рішень;
• те, що окрім рішення суду першої інстанції, податковий орган вимагає рішення інших інстанцій у справі,
• надіслання запитів до суду стосовно того, чи справді приймалось відповідне рішення;
• подання заяв до суду про роз’яснення судового рішення тощо.

На думку Віталія Бодюка, засобами впливу на податковий орган, котрий не виконує рішення суду, можуть бути:

1. скарга до Ради бізнес-омбудсмена;
2. звернення до ДБР із заявою про кримінальне правопорушення за статтею 382 КК України;
3. скарга за допомогою інтерактивної системи «Пульс» до ДПС;
4. звернення до окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у порядку статті 382 КАС України.