РАУ роз’яснила, як адвокату здійснювати фінмоніторинг і чому не варто поширювати фінансову інформацію про чужих клієнтів

Роз’яснення щодо деяких питань виконання обов’язків адвокатом як суб’єктом первинного фінансового моніторингу затверджено рішенням РАУ від 3 липня 2021 року № 51.

1. Адвокат має стати на облік у Держфінмоніторингу, тільки якщо бере участь у підготовці та здійсненні правочинів щодо купівлі-продажу нерухомості або управління майном під час
   фінансування будівництва житла; купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав; управління коштами, цінними паперами або іншими активами
   клієнта; відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах; залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними; створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.
2. Адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, можуть не виконувати обов’язків щодо належної перевірки
   клієнта та не повідомляти про свої підозри в разі надання послуг із захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.
3. Адвокат повинен використовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід, що полягає у визначенні (виявленні), оцінці (переоцінці) та розумінні ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також у вжитті відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.
4. Адвокат має перевіряти нових та наявних клієнтів. Перевірка включає:
   – ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);
   – встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, зокрема отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити бенефіціара, вжиття заходів із верифікації його особи (за наявності);
   – встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;
   – проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній інформації про клієнта (зокрема, за потреби, про джерело коштів, пов’язаних із фінансовими операціями);
   – забезпечення актуальності отриманих та наявних документів, даних та інформації про клієнта.
5. Адвокат не може здійснювати обов’язки спеціально визначеного суб’єкта фінансового моніторингу без встановлення ділових відносин з особою.
6. Адвокат не має права подавати до уповноважених органів державної влади передбачену  законом про фінмоніторинг інформацію щодо особи, яка не є його клієнтом.
7. Якщо адвокату стало відомо, що інший адвокат, не уклавши договір про надання правової допомоги, здійснює незаконні чи неетичні дії, якими беззаперечно є поширення сумнівних відомостей (оскільки не було проведено належної перевірки клієнта) про клієнта іншого адвоката, які стосуються питання фінансових операцій такого клієнта і можуть стати предметом розслідування, він повинен звернутися до органів адвокатського самоврядування, зокрема до КДКА.

Отже, адвокат може стати спеціально визначеним суб’єктом фінансового моніторингу і повинен виконувати встановлені законом обов’язки лише тоді, коли виконується низка умов:

• між ним і клієнтом укладено договір про надання правової допомоги;
• звернення клієнта стосується конкретних операцій (п. 1 ч. 1 ст. 10 закону);
• не застосовуються винятки, передбачені законом (ч. 3 ст. 10 закону).

Раніше «Юридична практика» писала, що Мін’юст штрафуватиме адвокатів за порушення правил фінмоніторингу.