Рада прийняла Бюджетну декларацію на 2022–2024 роки: що передбачено для судової системи

Сьогодні Верховна Рада прийняла Бюджетну декларацію на 2022–2024 роки, яку уряд схвалив 31 травня.

Бюджетна декларація на 2022–2024 роки – це бачення урядом бюджетної політики на середньострокову перспективу. Документ визначає основні бюджетні показники, цілі державної політики у відповідній сфері з показниками їх досягнення і є основою для складання проекту державного бюджету на 2022 рік.

Зокрема, у декларації закріплено цілі щодо державної політики у сфері судової влади, а також щодо оплати праці працівників державних органів та суддів.

На 2022 рік видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери розраховано з урахуванням прогнозного розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС та прогнозного розміру мінімальної заробітної плати; працівників державних органів, суддів – на рівні 2021 року.

Видатки на 2023–2024 роки на оплату праці працівників державних органів, суддів розраховано на рівні 2021 року. Уряд буде спрямовувати зусилля на зміну підходів до формування фондів оплати праці, грошового забезпечення та суддівської винагороди, зокрема, шляхом «відв’язки» розмірів посадових окладів від розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Державна політика щодо оплати праці на державній службі буде спрямована на:

• посилення кадрового потенціалу державної служби,
• підвищення прозорості, передбачуваності та справедливості заробітної плати шляхом посилення ролі сталої частки в структурі заробітної плати державних службовців,
• встановлення конкурентоспроможного рівня заробітної плати,
• впровадження класифікації посад державної служби із забезпеченням інтеграції посад фахівців, залучених на роботу в державних органах в рамках здійснення заходів реформи державного управління, до загальної системи оплати праці,
• збалансування організаційної структури та оптимізації чисельності органів виконавчої влади.

Передбачено, що у 2022–2024 роках фінансові ресурси держави будуть спрямовуватися на формування належним чином працюючої судової влади, підвищення ефективності інститутів правосуддя, впровадження європейських стандартів та кращих міжнародних практик, зокрема на:

• оптимізацію системи органів судової влади, у тому числі перегляд мережі місцевих судів з урахуванням змін законодавства щодо децентралізації;
• покращення механізму доступу громадян та їх безпосередню участь у здійсненні правосуддя, зокрема, шляхом впровадження інституту суду присяжних;
• посилення функціональної та процесуальної спроможності Верховного Суду з метою забезпечення єдності застосування норм матеріального та процесуального права судами різних юрисдикцій;
• впровадження повноцінного електронного судочинства на базі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, у тому числі шляхом запуску ІР-суду тощо.