Питання захисту довкілля та впровадження групового позову як дієвого механізму захисту екологічних прав обговорили на IV Судовому форумі ААУ — PRAVO.UA Питання захисту довкілля та впровадження групового позову як дієвого механізму захисту екологічних прав обговорили на IV Судовому форумі ААУ — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Питання захисту довкілля та впровадження групового позову як дієвого механізму захисту екологічних прав обговорили на IV Судовому форумі ААУ

Питання захисту довкілля та впровадження групового позову як дієвого механізму захисту екологічних прав обговорили на IV Судовому форумі ААУ

  • 14.05.2021 19:13

У рамках IV Судового форуму Асоціації адвокатів України відбулася бутик-конференція «Судовий захист суспільних інтересів в екології».

Модератором конференції став Павло Куфтирєв, к.ю.н., адвокат, керуючий партнер ЮК GRECO.

Екологічні зміни

Говорячи про зміни в законодавстві України у сфері захисту довкілля, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко зупинився на двох важливих законопроєктах.

Зокрема, найближчим часом на перше читання буде внесено проєкт Закону «Про державний екологічний контроль», що запроваджує прозорі, зрозумілі принципи діяльності державного екологічного контролю. За словами пана Бондаренка, під час підготовки законопроєкту враховано значну кількість зауважень із боку бізнес-асоціацій.

«Проте ми бачимо великий супротив від промислових груп, бізнес-асоціацій, підприємств-забруднювачів. Для комітету це є неприйнятним, і ми будемо наполягати на концепції, яку ми розробили», — підкреслив Олег Бондаренко.

Також важливим законопроєктом у сфері захисту довкілля і громадян є законопроєкт № 4167 «Про контроль зменшення та запобігання промислового забруднення». Зокрема, ним регулюється видання інтегрованих дозволів, які повинні отримати підприємства протягом 4 років. Спікер уточнив, що інтегрований дозвіл буде об’єднувати в собі дозволи на викиди, на скиди та на забруднення ділянок унаслідок розміщення відходів. Також протягом чотирьох років підприємства повинні будуть перейти на найкращі доступні технології та методи, які будуть затверджені міністерством захисту довкілля протягом року.

«Перехід на найкращі доступні технології та методи — це запорука того, що рівень промислового забруднення зменшиться в десятки, а то і в сотні разів», — підкреслив Олег Бондаренко.

Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Руслан Стрілець зупинився на проблемних питаннях та практиці оскарження рішень органів ліцензування у сфері поводження з небезпечними відходами.

Своєю чергою, голова Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований сказав про декларовані керівництвом України стратегічні плани і що саме 2021 рік має бути роком боротьби з порушниками природоохоронного законодавства.

Також, за словами пана Мальованого, минулого року Державна екологічна інспекція України нарахувала збитків у різних сферах понад 2 млрд грн. Проте добровільна їх сплата менш ніж 1%. У зв’язку з цим інспекція звертається для їх відшкодування до суду. Проте першою перешкодою в цьому напрямі є відсутність бюджетного фінансування видатків на сплату судового збору.

Судова екопрактика

Доповідь судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ганни Вронської була присвячена практиці Європейського суду з прав людини з питання охорони довкілля в та її впливу на судову практику України в аспекті забезпечення доступу до правосуддя. Так, за словами судді, донедавна Орхуська конвенція не широко застосовувалась судами.

Одною з актуальних проблем є «вузька» процесуальна правоздатність громадськості, особливо в контексті можливості оскарження громадськістю в судовому порядку порушень природоохоронного законодавства та звернень із позовами на захист інтересів необмеженого кола осіб.

«Досить тривалий час судова практика займала досить консервативну позицію в цьому напрямі. І навіть Європейський суд не відразу визнав право громадськості звертатися з позовами в екологічних справах», — підкреслила Ганна Вронська.

Спікер зазначила, що практика ЄСПЛ в цьому напрямі теж змінювалась, і наразі вже є усталеною позиція про те, що з позовами в таких спорах можуть звертатися громадські організації, і навіть не обов’язково, щоб позивач у таких спорах довів наявність шкоди.

«На мою думку, є різниця між правом звернення громадськості з позовами до суду та колективним позовом. Коли ми говоримо про колективний позов, то це група осіб, які постраждали. А мова йде про право громадської організації звертатися до суду. ЄСПЛ зазначив, що неважливо, чи позивач довів наявність шкоди, а важливо, щоб громадська організація захищала або зазначала, що позов подається на захист групи осіб, які постраждали», — зауважила Ганна Вронська.

За словами спікера, національна судова практика також розвивається. Зокрема, яскравим прикладом цього є «справа про дельфінів», у якій Велика Палата Верховного Суду беззаперечно визнала право за громадською організацією подавати позов про усунення порушення природоохоронного законодавства (справа № 910/8122/17 від 11 грудня 2018 року).

«Поступово судова практика розвивається в той бік, що вже суди посилаються на Орхуську конвенцію і на право громадських організацій, у статутній діяльності яких зазначено право на захист екологічних прав, звертатися з відповідними позовами. І в цьому є специфіка екологічних справ, так би мовити, особливий правовий статус суб’єкта, який звертається до суду», — підсумувала Ганна Вронська.

Колективні справи

«Груповий позов (колективний, класовий, «class action») – дієвий механізм захисту екологічних прав» — саме цим питанням була присвячена інша частина конференції. Розпочинаючи її, Павло Куфтирєв зазначив, що Комітет Верховної Ради України з питань народовладдя має наміри розробити законопроєкт про групові позови.

Суддя-спікер Ржищевського міського суду Київської області, член Ради суддів України Андрій Потапенко зупинився на актуальній судовій практиці та законодавчих перспективах врегулювання групових позовів.

Зокрема, він підкресли, що станом на сьогодні відсутнє впровадження групового позову як процесуального інструмента в процесуальні кодекси.

На переконання судді, під час впровадження інституту групового позову в законодавство України слід враховувати таке: безумовно, має бути однакова матеріально-правова вимога; можливість формування груп чи підгруп; питання судового збору; чітка інституційність розгляду позову; визначення прав групи; трансформація індивідуального провадження в групове; врегулювання спору мирним шляхом; правовий статус позивача (може бути представник або громадська організація) і розподіл процесуальних дій.

Також своїм досвідом звернення з груповим позовом до суду з учасниками конференції поділилися голова ГО «Фонд подолання наслідків Васильківської трагедії» Олег Верник, адвокати Олена Лоленко та Артемій Воробйов.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA