Принципова позиція «за мир» від іноземних компаній та можливі санкції від рф — пояснює юрист EVERLEGAL

24 лютого 2022 року російська федерація розпочала збройну агресію проти України. Вона розраховувала на швидке просування своїх збройних сил по території країни та захоплення Києва. Воєнний бліцкриг мав гарантувати загарбникам швидке придушення спротиву місцевого населення та запізнілу «стурбованість» цивілізованого світу. Однак обернувся виходом сотень міжнародних та іноземних корпорацій з російського ринку. Для них принципова позиція «за мир» може обернутися економічними втратами. І росія вже намагається їх посилити. Яким чином, пояснює у своєму матеріалі Костянтин Савінський, юрист EVERLEGAL.

Корпоративна репутація та принцип колективної відповідальності

З початком збройної агресії в Україні приватні іноземні компанії опинились на репутаційному роздоріжжі:

• покинути російський ринок і вибрати бік цивілізованого світу, який засуджує війну,
• або залишитись і стати «токсичними» в колі бізнес-спільноти.

Причиною припинення діяльності більшості іноземних компаній, на мою думку, є не лише секторальні санкції США та ЄС, що унеможливили співпрацю для компаній агресора оборонного, високотехнологічного, видобувного напрямів. Для них важливий також принцип «cancel culture/cancelling» (бойкот), що можна охарактеризувати кількома пунктами:

1. не мати справ з особою, яка свідомо порушує встановлені правила (особа-вигнанець);
2. той, хто має ділові відносини з вигнанцем, сам вигнанець і до нього будуть ставитися відповідно.

За даними бізнес-аналітики, внесок країни-агресора, якою є російська федерація, в світову економіку становить приблизно 3% ВВП. Тобто будь-яка іноземна компанія потенційно може:

• мати доступ до 97% світового ринку;
• або втратити його, залишаючись на росії.

Тому, враховуючи пропорцію можливих репутаційних збитків, іноземний бізнес вирішив припинити або терміново зупинити свою діяльність на росії до вирішення збройного конфлікту.

Перспективи співпраці з Китаєм у сфері імпортозаміщення на росії теж не дуже позитивні. Зважаючи, що основні технології та інвестиції китайський бізнес отримує зі США та країн Західної Європи, куди і відвантажує більшість товарів, він навряд буде ризикувати своїми бізнес зв’язками, підтримуючи державу, що проводить «денацифікацію території України».

Форми захисту рф від втечі іноземних компаній.

З початком збройної агресії в Україні та масовим припиненням діяльності іноземних компаній на росії її громадянам нав’язується образ ворожого Заходу, який «безпідставно і підло» порушує свої зобов’язання.

Для цієї мети росспоживнагляд збирає скарги населення для підготовки групових позовів до продавців, які перестали надавати послуги/товари, щоб компенсувати збитки.

Зокрема, громадською організацією «Общественная потребительская инициатива» 3 березня 2022 року подано позов до Пресненського суду м. Москва до компанії Apple. Позивач просив суд:

• визнати дії компанії  щодо зупинки імпорту, продажу та обслуговування своїх товарів на росії незаконними,
• накласти арешт на рахунки дочірньої компанії на росії.

Також державною думою росії розглядається законопроєкт, покликаний покарати іноземні компанії, що вирішили піти з ринку росії. Зокрема, здійснити їх націоналізацію.

Законопроєкт передбачає:

• запровадження судом зовнішнього керування в компаніях, частка іноземних інвестицій в яких понад 25%, у разі припинення їх діяльності.

Водночас власник компанії може відмовитись від зовнішнього управління протягом 5 днів за умови:

• відновлення діяльності,
• продажу своєї частки,
• збереження робочих місць.

Якщо це не відбувається, суд запроваджує на три місяці тимчасову адміністрацію. Після цього акції компанії виставляються на торги.

Запровадження жорстких санкцій у разі початку збройної агресії

Починаючи з кінця 2021 року через концентрацію військових сил росії поблизу кордонів з Україною США та країни ЄС неодноразово попереджали агресивного сусіда про запровадження жорстких санкцій у разі початку збройної агресії.

Країна-агресор, отримавши певний «досвід» від санкцій 2014 року після анексії Криму та окупації Донбасу, вирішила доповнити своє законодавство нормами, які б:

• виправдовували дії фізичних та юридичних осіб росії,
• були підставою подання від їх імені позовів щодо компенсації так званих збитків від припинення діяльності іноземних компаній на її території.

Так, 8 червня 2020 року президент росії підписав так званий закон Лугового. За ним Арбітражний процесуальний кодекс рф доповнювався статтями 248.1 та 248.2, якими встановлювалася підсудність розгляду справи, однією зі сторін якої є особа, на яку було накладено іноземні санкції.

Стаття 248.1 застосовується, якщо згода сторін на передання спору до іноземного суду або до міжнародного комерційного арбітражу за межами росії нездійсненна через санкції щодо однієї зі сторін, що створює перешкоди для доступу до правосуддя. Ця стаття визначає виняткову компетенцію російських арбітражних судів за трьома категоріями спорів:

• за участю російських підсанкційних осіб;
• за участю іноземних підсанкційних осіб, якщо підставою для неї стали санкції щодо російських осіб;
• за участю будь-яких осіб, якщо підставою для позову стали санкції щодо російських осіб.

Якщо позов підпадає під одну з цих категорій, то сторона має право звернутися до російського арбітражного суду.

Отже, враховуючи агресивну зовнішню політику росії, інвесторам не варто залишатись у країні, яка цурається норм міжнародного та гуманітарного права. Іноземні компанії повинні зрозуміти: вирішуючи залишитися працювати на московії, вони потурають імперському режиму та сплачують податки в бюджет загарбнику.