Прийнято закон про деолігархізацію: яких осіб можуть визнати олігархами — PRAVO.UA Прийнято закон про деолігархізацію: яких осіб можуть визнати олігархами — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Прийнято закон про деолігархізацію: яких осіб можуть визнати олігархами

Прийнято закон про деолігархізацію: яких осіб можуть визнати олігархами

  • 23.09.2021 13:51

Парламент прийняв у цілому закон про деолігархізацію (законопроєкт № 5599).

У першому читанні проєкт закону було прийнято на засіданні 1 липня. До другого читання текст документа змінено.

Метою закону визначено:

  • подолання конфлікту інтересів, викликаного злиттям політиків, медіа та великого бізнесу;
  • унеможливлення використання політичної влади для збільшення власних капіталів;
  • забезпечення національної безпеки України в економічній, політичній та інформаційній сферах;
  • захист конституційних прав та свобод громадянина, захист демократії;
  • забезпечення державного суверенітету та уникнення випадків маніпулювання свідомістю громадян шляхом умисного спотворення інформації задля отримання доступу до ресурсів, що належать на праві власності Українському народові.

Олігархом, тобто особою, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті, вважатиметься фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом з таких ознак:

  1. бере участь у політичному житті;
  2. має значний вплив на засоби масової інформації;
  3. є кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який після дня введення в дію цього закону є суб’єктом природних монополій або займає монопольне (домінантне) становище на ринку відповідно до Закону України “Про захист економічної конкуренції” та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище;
  4. підтверджена вартість активів особи (та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є) перевищує 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Під участю в політичному житті розуміється як обіймання найвищих посад у державі, так і пов’язаність із такими людьми, а також фінансування політичних партій та мітингів.

Олігархів визначатиме Рада національної безпеки і оборони. РНБО прийматиме рішення про визнання особи олігархом на підставі подання:

  • Кабінету Міністрів України;
  • члена РНБО;
  • Національного банку України;
  • Служби безпеки України;
  • Антимонопольного комітету України.

За 10 днів до дня проведення засідання РНБО повідомлятиме олігарха стосовно цього засідання та зазначатиме ознаки, за якими його можуть віднести до особи, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті.

Ухвалене РНБО рішення набирає чинності з дня офіційного опублікування указу Президента України про початок його дії.

Рішення про визнання особи олігархом буде підставою для включення її до Реєстру осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті, який опублікують на сайті РНБО.

Особам, включеним до реєстру олігархів, заборонятиметься:

  1. здійснювати внески у вигляді власних коштів, виконання робіт, надання товарів, послуг чи у вигляді коштів, виконання робіт, надання товарів, послуг пов’язаними особами та/або юридичними особами, кінцевим бенефіціарним власником яких є така особа, на підтримку політичних партій відповідно до Закону України “Про політичні партії в Україні”,  здійснювати внески до виборчих фондів кандидатів (крім власного виборчого фонду), політичних партій під час виборчого процесу відповідно до Виборчого кодексу України;
  2. бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об’єктів великої приватизації;
  3. фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

Крім того, олігархи зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зі свого боку, публічні службовці найвищого рангу зобов’язані подати декларацію про контакти з олігархами. Ця вимога, зокрема, стосується народних депутатів, Президента, Генпрокурора, суддів КСУ, членів Вищої ради правосуддя, голів держадміністрацій, омбудсмена. У декларації слід викласти зміст розмови. Декларацію можна не подавати, якщо зустріч відбулася на заході, який транслювався в інтернеті, або в судовому засіданні.

Закон втратить чинність через 10 років із дня введення його в дію.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA