Прийнято за основу законопроєкт про дерегуляцію трудових відносин: основні зміни для працівників і роботодавців

Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 5388 щодо дерегуляції трудових відносин.

Зокрема, законопроєкт пропонує:

• зменшити кількість обов’язкових кадрових документів;
• змінити механізм участі профспілок у разі розірвання трудового договору;
• осучаснити питання матеріальної відповідальності;
• спростити процедуру укладання строкового трудового договору;
• чітко визначити порядок надання роботодавцем інформації про умови трудового договору.

Законопроєкт визначає вичерпний перелік випадків, коли може укладатися строковий трудовий договір.

До початку роботи за укладеним трудовим договором власника зобов’яжуть:

1. надати працівникові інформацію про місце роботи, трудову функцію, яку зобов’язується виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), а також про дату початку виконання роботи, а в разі укладення строкового трудового договору ― підстави та строки укладення такого договору;
2. визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
3. роз’яснити працівникові його права та обов’язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;
4. ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку (в разі їх наявності) або умовами встановлення режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку, а також колективним договором (у разі його наявності);
5. проінструктувати працівника з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
6. надати працівникові інформацію про тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
7. поінформувати працівника про процедуру та встановлені кодексом строки попередження про припинення трудових відносин, яких повинні дотримуватися працівник і власник або уповноважений ним орган.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) встановлюватиметься у трудовому договорі, укладеному у письмовій формі, а також передбачатиметься правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства.

Вихідні дні визначатимуться таким чином:

• загальним вихідним днем є неділя;
• другий вихідний день за п’ятиденного робочого тижня, якщо він не визначений законодавством, визначається трудовим договором, укладеним у письмовій формі;
• другий вихідний день за п’ятиденного робочого тижня також може бути визначено графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації і, як правило, повинен надаватися підряд із загальним вихідним днем.

Наднормові роботи можуть виконуватися лише після інформування виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації про їх застосування (у деяких випадках дозволять повідомити протягом наступного робочого дня).

Крім того, запропоновано закріпити, що працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі щодо заподіяної ним прямої дійсної майнової шкоди, коли:

1. умовами письмового трудового договору між працівником і власником або уповноваженим ним органом передбачено повну матеріальну відповідальність працівника (стаття 132);
2. майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовим дорученням або за іншим разовим документом;
3. пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок вчинення працівником злочину, що підтверджується вироком суду, який набрав законної сили;
4. пряму дійсну майнову шкоду заподіяно працівником, який перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння;
5. пряму дійсну майнову шкоду заподіяно нестачею, умисним знищенням або умисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі під час виготовлення, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих власником або уповноваженим ним органом працівникові для користування;
6. відповідно до закону на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за пряму дійсну майнову шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації;
7. пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок дій, що не належать до трудових обов’язків працівника, якщо власник або уповноважений ним орган не вимагав від працівника їх виконання;
8. пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок розголошення державної таємниці, комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації;
9. шкоду заподіяно нестачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих для користування працівнику з метою виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу. У разі звільнення працівника та неповернення наданих йому для користування обладнання та засобів із нього може бути стягнуто балансову вартість такого обладнання в порядку, визначеному кодексом.

Також аналіз цього законопроєкту читайте в матеріалі “Строчні зміни“