Минулого тижня, 11–12 січня 2023 року, відбувся XIX позачерговий з’їзд суддів України, який за два дні роботи заповнив квоту суддів у Вищій раді правосуддя. Було обрано вісім членів цього органу суддівського врядування. На важливості цілковитого заповнення вакансій за квотою з’їзду суддів наголошували представники судової влади, та й самі кандидати до ВРП. Цього очікували судова система, міжнародні партнери України й усе українське суспільство. Тепер склад Вищої ради правосуддя налічує п’ятнадцять членів — кількісний мінімум для відновлення роботи.
Однак у законодавстві залишається різночитання щодо обрахунку мінімально необхідної кількості членів ВРП для визнання ради повноважною. Це «Юридичній практиці» прокоментував Павло Гречківський, адвокат, член Вищої ради правосуддя у 2019—2022 роках.
— Проведення з’їзду — визначальна подія для судової системи, яка довела, що навіть у такий важкий для України час суддівський корпус спромігся це зробити. На мою думку, це сприяє наближенню запуску після річної перерви роботи конституційного органу — Вищої ради правосуддя. Проте навіть після обрання, до речі, з частковим порушенням процедури, суддями всіх членів ВРП говорити про повноважність цього органу дещо зарано. Поясню чому.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» вона є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п’ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включно зі суддями у відставці), та складення ними присяги. Тож ВРП є повноважною «за умови обрання чи призначення» майже трьох чвертей від її кількісного складу.
Частина 1 статті 5 вказаного закону визначає, що ВРП складається з 21 члена та суб’єктів, які їх обирають чи призначають, а саме: обирають з’їзд суддів України, Верховна Рада України, з’їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів і з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, а призначає Президент України.
Окремим абзацом прописано, що «Голова Верховного Суду входить до складу ВРП за посадою». Тобто Голова Верховного Суду не обирається членом Вищої ради правосуддя. Така особа обирається на посаду саме Голови Верховного Суду (а не члена ВРП) згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» і регламентом Пленуму Верховного Суду (а не за Законом України «Про Вищу раду правосуддя») та входить до складу ВРП за посадою.
— Справді, після того як я та Олексій Маловацький 26 січня 2022 року вийшли у відставку, Вища рада правосуддя короткий період продовжувала працювати в такій самій ситуації з кворумом із 14 обраних (призначених) членів ВРП та Голови Верховного Суду. Проте не скажу, що це було правильно. А чи неправильний прецедент може сьогодні використовуватися як підстава для визнання нинішнього складу ВРП повноважним?
На моє переконання, все нині залежить від Голови Верховного Суду. За рік роботи на посаді очільника ВС Всеволод Князєв показав, що він є справжнім фахівцем та людиною, спроможною за дійсно непростих умов приймати вольові рішення. І я впевнений, що Голова ВС має сам висловитися, чи повноважна ВРП сьогодні, чи ні. І його позиція буде вирішальною.
— Так, якщо порушувати закон від самого початку, це призведе до того, що рішення, прийняті Вищою радою правосуддя, створеною з порушенням закону, буде взято під сумнів. Це як плоди гнилого дерева. І цього не можна робити.
По-перше, в серпні 2022 року в Полтаві відбувся з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, який обрав свого представника до складу ВРП. Як повідомляли ЗМІ, за нього проголосували 37 делегатів із 62, які брали участь у голосуванні. Але за законом про ВРП обраним на посаду вважається кандидат, який за результатами таємного голосування здобув більшість голосів обраних делегатів з’їзду. За інформацією Фундації DEJURE, на з’їзд було запрошено 51 наукову установу, що мали делегувати по два представники. Тож більшість голосів слід рахувати від 102 обраних делегатів, а не від 62, які взяли участь у голосуванні. Секретаріат ВРП, отримавши протокол з’їзду, може, й помітив цю проблему, але підстав для незарахування до штату немає.
Є питання й до з’їзду суддів. Восьмого члена ВРП було призначено в «третьому турі голосування». Але ж закон про ВРП передбачає, що якщо за результатами голосування член Вищої ради правосуддя не обраний, то проводиться повторне голосування. Тобто не передбачено ані третього, а ні четвертого туру, лише повторне голосування. Повторне — це голосування ще один раз після основного. Тож це не значить, що повторними є третє і четверте голосування.
Крім того, ще один із новообраних членів ВРП є військовослужбовцем. Існує закон, яким передбачено перелік випадків звільнення військовослужбовця зі служби в період воєнного стану. Я впевнений, що там нема такої підстави, як обрання членом ВРП чи обрання на державну посаду. Це колізія в законодавстві, яку необхідно вирішити.
Я хочу зауважити, що говорю не проти когось персонально з Вищої ради правосуддя. Я поважаю всіх без винятку членів ВРП всіх скликань. Крім одного, і він особисто про це знає. Але хочеться, щоб цей конституційний орган був сформований без огріхів, щоб не було навіть можливості ставити під сумнів його рішення. А на порядку денному у ВРП накопичилося чимало справді важливих питань як у контексті реформи, так і в контексті нинішніх воєнних подій.
— Він дуже простий та прямо прописаний у законі: якнайшвидше обрання та призначення членів ВРП іншими суб’єктами її формування. Ще одного члена має призначити Президент України, одного має обрати з’їзд науковців та по два члени — конференція прокурорів і з’їзд адвокатів. І якщо кимось із них буде обрано хоча б одну особу членом ВРП, то в її складі вже буде 15 обраних (призначених) членів, окрім Голови Верховного Суду. І тоді це буде за законом.
— Є рішення Ради адвокатів України, яке передбачає, що з’їзд адвокатів повинен відбутися протягом трьох місяців після скасування воєнного стану в Україні. Це пов’язано з тим, що адвокатський корпус, порівняно з іншими суб’єктами формування ВРП, перевищує їх у десятки разів і налічує близько 60 тисяч осіб. Адвокати — це люди вільної професії, дуже багато наших колег сьогодні на фронті, в десятки разів більше, ніж суддів, прокурорів, науковців. Окрім цього, багато адвокатів — жінки, які мають дітей і виїхали за кордон.
Думаю, що одним із головних мотивів прийняття саме такого рішення є захист прав тих адвокатів, які сьогодні перебувають на війні або були вимушені виїхати в іншу країну. Якщо нині будуть проводити з’їзд, а перед тим конференції, то це порушить права адвокатів, які не зможуть взяти участі: ані проголосувати за когось, ані запропонувати свою кандидатуру. Тож, на моє переконання, Рада адвокатів України прийняла логічне та правильне рішення.
(Бесіду вела Наталія Коновалець, «Юридична практика»)
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…