Продаж арештованого майна: Верховний Суд «спіймав» АРМА?

Як держслужбовець, не можу виконати рекомендацію професора Преображенського не читати газет.

Пару днів тому одне з видань підступно шокувало читачів: мовляв, Верховний Суд спіймав АРМА на незаконному продажу майна.

Для тих, хто не дуже стежить за подіями, уточню, що йдеться про аналіз свіжого рішення Верховного Суду у справі № 910/3907/18. У матеріалі наголошується, що служителі Феміди погодились, що Агентство незаконно продає арештоване майно.

Це по-справжньому цікавий випадок, коли, наче за оруелівськими лекалами, анонімна «акула пера» формує меседж, якій не має нічого спільного з реальністю.

Ось маленька передісторія: ТОВ звернулось до господарського суду з позовом до АРМА і домагалось визнати недійсними торги з продажу активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Цей позивач стверджував, що активи передавались слідчим суддею виключно для зберігання і АРМА не мало права їх продавати без згоди власника чи окремого рішення суду, яким би надавався дозвіл на реалізацію.

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій погодились з товариством, позов задовольнили і натякнули, що АРМА безпідставно припинило право власності позивача на активи, які були передані Агентству лише для збереження.

З такими, як виявилось, хибними висновками судів нижчих інстанцій і не погодилась Велика Палата Верховного Суду. Судді задовольнили касаційну скаргу АРМА та скасували всі рішення судів попередніх інстанцій.

По суті, верховні судді відмовили позивачу в задоволенні позову, не знайшовши в діях АРМА з реалізації активів жодного порушення прав ТОВ.

Окрім того, зверніть увагу на правову позицію Верховного Суду: «АРМА, як суб’єкт владних повноважень (ЦОВВ зі спеціальним статусом), реалізуючи державну політику у сфері управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні, може не лише брати участь у публічно-правових відносинах щодо здійснення ним владних управлінських функцій, а може бути й учасником відносин, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності (приватноправових відносин), під час здійснення АРМА діяльності з володіння, користування та/або розпорядження вказаними активами, належними фізичним чи юридичним особам, яка безпосередньо стосується виникнення, зміни або припинення таких прав таких осіб на ці активи».

Інакше кажучи, Верховний Суд сказав, що, поки активи арештовані і знаходяться в управлінні АРМА, лише останнє має право визначати їх подальшу долю, в тому числі — право реалізувати.

Без згоди

Приватний бізнес завжди цікавився питанням, чи може АРМА законно реалізовувати арештовані активи без згоди власника чи окремого рішення суду, яким би надавався дозвіл на реалізацію.

Єдиний державний реєстр судових рішень переповнений судовою практикою, яка підтримує позицію АРМА. Наприклад, у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.2019 у справі № 826/2760/18 зазначається, що після передачі активів відповідною ухвалою слідчого судді в управління АРМА останнє наділено повноваженнями визначати належність того чи іншого активу до видів майна, визначених у примірному переліку майна, яке підлягає реалізації, а також правом реалізації таких активів в разі встановлення такої належності.

Отже, якщо побачите у видань фразу «АРМА через СЕТАМ без рішення суду продало…», не хапайтесь за корвалол. Але від деяких газет все ж таки доведеться відмовитись.

Автор: Андрій Потьомкін, начальник юридичного управління АРМА