Про безпеку бізнесу в глобальному масштабі дискутували учасники EXPERTtalks VI Міжнародного форуму із захисту бізнесу

Антикризова стратегія ведення бізнесу стала темою EXPERTtalk VI Міжнародного форуму із захисту бізнесу, модераторами якої стали Олег Вдовичен, керуючий партнер АО «Вдовичен та Партнери», й Ігор Цмінський, координатор INTERNATIONAL BUSINESS PROTECTION HOLDING, президент МАРЕКС. Як зазначив Олег Вдовичен, завдання дискусії полягає в ознайомленні широкого загалу не так з методами захисту бізнесу, як зі стратегією таких дій, напрацьованою світовою спільнотою.

Синергія «антикризової трійки» як продукт сучасних реалій українського бізнес-середовища стала темою виступу Дениса Лисова, адвоката, СЕО компанії із захисту бізнесу IBPH, віцепрезидента МАРЕКС. Він наголосив, що в епоху високих технологій навіть малі підприємства мають оборот у десятки мільйонів доларів, водночас їх штат складається з кількох осіб і виділяти окремий персонал для захисту бізнесу недоцільно. На прикладі реального кейсу Денис Лисов продемонстрував, як можна здійснювати захист без наявності відповідної структури. На його переконання, достатньо трьох людей: координатора, який володіє технологією, юриста та спеціаліста з ІТ для захисту інформаційних систем.

Яков Радомисленський, експерт-аналітик у сфері безпеки міжнародних бізнес-відносин (Латвія), розповів про соціальну інженерію та нестандартні інструменти захисту бізнесу в умовах європейських реалій. За його словами, соціальна інженерія – це психологічне маніпулювання з метою отримання конфіденційної інформації або вчинення певних дій. Він нагадав, що у 2018-му набув чинності регламент GDPR про захист особистих даних на території Євросоюзу, що суттєво ускладнило збір інформації, тож потрібно було застосовувати інноваційні підходи для збирання інформації. Саме з цією метою застосовують соціальну інженерію. Також було відзначено європейський тренд на скорочення класичних служб безпеки і збирання інформації про контрагентів за допомогою спеціалізованих компаній.

Про офшорний синдром (що ховається та що досліджується) говорив у своєму виступі Алекс Ауслендер, експерт з особливо складних міжнародних розслідувань, член WAD (Ізраїль). Він нагадав про суть офшорних зон, технології, які застосовуються для виведення капіталів, та компанії, що користуються послугами офшорних зон. Було зазначено, що боротьба з офшорами розпочалася в 2013 році і сприяла цьому міжнародні боротьба з фінансуванням тероризму. Ще 2016 року до третини світового ВВП виводилося в офшори, проте наразі зміна законодавства та міжнародні угоди роблять офшорні зони малопривабливими. Крім того, Алекс Ауслендер розповів про способи, якими користуються спеціалізовані компанії з пошуку кінцевого бенефіціара того чи іншого активу.

Продовжуючи тему офшорів, Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron, зазначив, що класичні офшори наразі рідкість, оскільки вони потрапили в так звані регуляторні лещата, проте вони змінюються і пристосовуються до нових умов. На місці офшорів виникають оншори, які пропонують такий самий рівень захисту анонімності кінцевого бенефіціара. За словами спікера, податкове планування завжди здійснювалося на межі юрисдикцій, де є прогалини в законодавстві, і ці прогалини нікуди не поділися, просто інструменти, використовувані для мінімізації оподаткування, еволюціонують. На думку Олега Дерлюка, запровадження інституту КІК та автоматичного обміну податковою інформацією створює нові ризики для бізнесу, адже тепер приховати якусь бізнес-інформацію стало значно важче, а виключити можливість того, що цією інформацією скористаються податківці для тиску на бізнес, неможливо.

Про європейські стандарти навчання захисту бізнесу говорив Глен Грант, експерт із ділової розвідки, викладач стратегії в Ризькій бізнес-школі (Велика Британія). Він зазначив, що коли мова йде про безпеку, перше, що спадає на думку, – це озброєний та навчений охоронець. Проте наразі технології змінюються і набувають значного поширення системи пасивної безпеки – відеокамери, через що потреба в людях у секторі безпеки знижується. З іншого боку, це дає змогу залучати в сектор безпеки людей з обмеженими можливостями. Глен Грант наголосив на важливості запобігання критичним ситуаціям, тому на перше місце виходить комунікація, яка є особливо важливою на тлі збільшення загроз від тероризму. Не менш важливими, за його словами, є кібербезпека та проблема збереження паролів. «Той, хто не приділяє належної уваги питанням безпеки, має бути готовим розплачуватися за це», – наголосив Глен Грант.

Про бізнес-операції на закордонних територіях як засіб виведення компаній на нові ринки на прикладі індійського кейсу розповів Володимир Каялов, траблшутер, СЕО агентства з антикризового управління Profit Development Consulting. Він підкреслив, що з погляду ментальності азійські ринки одночасно і складні, і цікаві. Попри те що в Індії проживає понад 1 млрд 300 млн осіб, люди з високим доходом становлять там лише 8%. Збираючи дані про потенційних партнерів та контрагентів в Індії, Володимир Каялов радив не покладатися лише на одне джерело і планувати діяльність щонайменше на два роки, бо в Азії нічого швидко не робиться. Принагідно він наголосив на особливостях ведення бізнесу в Індії та поділився успішними бізнес-стратегіями, які працюють на індійському ринку.

Резюмуючи дискусію, Ігор Цмінський наголосив, що перед українським бізнесом наразі відкрито широкі можливості роботи на будь-яких ринках та на будь-яких напрямках, і географія учасників форуму це лише підтверджує.