«Правила ефективного судочинства — не підміна і не альтернатива процесуальному закону» — суддя ПАГС Тетяна Козир

Нещодавно в Північному апеляційному господарському суді був презентований проєкт Правил ефективного судочинства в господарських судах (Правила). Ініціатива реалізована за підтримки українсько-нідерландського проєкту «Судова влада і суспільство в Україні» з метою запровадження найкращих європейських практик судочинства, уніфікації підходів до судочинства українських і європейських судів, застосування європейських принципів організації роботи суду. Про актуальні виклики в організації роботи суду, передумови розробки цих правил та їх співвідношення з процесуальним законом «Юридичній практиці» розповіли суддя ПАГС Тетяна Козир та Ольга Пасічник, керівник апарату ПАГС.

 

— Як виникла ідея розробки Правил ефективного судочинства?

Тетяна Козир (Т.К.): Ідея, мабуть, витала десь у повітрі. Скільки часу в Україні триває судова реформа, стільки часу ми спілкувалися з нашими європейськими колегами, і не лише європейськими. В результаті ми зрозуміли одну річ, що певні основоположні моменти єдині для всіх судових систем: і Європи, і Америки, й України. Система цінностей після стількох років реформ, спілкування, обміну досвідом у нас уже одна, розуміємо ми її однаково.

В Україні, зокрема, працює програма MATRA «Від уряду до уряду». Реалізується вона під егідою Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів. Один із проєктів цієї програми — «Судова влада і суспільство». У рамках першого етапу програми наші колеги з Нідерландів поділилися досвідом, як вони унормовують вирішення процедурних питань, прозорості правосуддя, яким шляхом вони до цього йшли. Перший пілотний проєкт було започатковано на Одещині. Саме судді, прокурори та адвокати Одеської області були першопрохідцями. Для наступного етапу експерти з Нідерландів обрали Київський регіон і Вінниччину, запропонувавши нам продовжити цю роботу. До проєкту залучені суди різних інстанцій та юрисдикцій. Тобто не ми є авторами цієї ідеї. Чому саме наш суд було обрано? Я особисто бачу в цьому чималу заслугу нашого апарату, який регулярно працює над покращенням ефективності судочинства в нашому суді, адже ефективність — це передусім організація роботи.

— Що саме ви робите для покращення ефективності?

Ольга Пасічник (О.П.): У суді проводяться регулярні опитування відвідувачів. Раз на декілька місяців ми проводимо анкетування та вивчаємо думку відвідувачів суду щодо організації роботи, запитуємо, що ми можемо зробити для того, щоби покращити нашу роботу. Всі пропозиції ми опрацьовуємо і робимо все можливе, щоб відвідувачі, звертаючись до суду, отримали бажаний результат і були задоволені. Починаючи від канцелярії, закінчуючи ознайомленням із матеріалами та видачею копії рішення. Щоб усе в нас відбувалося вчасно. Так само опрацювання запитів, звернень громадян. Для відвідувачів ми робимо все, щоб їхні права не порушувалися.

Наприклад, ми помітили, що у сторін виникали побоювання у зв’язку з тим, що через воєнний стан вони не встигають подати певні документи чи клопотання до канцелярії. Починаються дзвінки. Ми всіх заспокоюємо, що канцелярія працює без перерви, все буде опрацьовано. Або багато представників не дотримуються вимог держстандартів щодо оформлення документів та не обізнані з правилами діловодства в суді. Цей аспект ми теж пропонуємо врегулювати в Правилах ефективного судочинства.

— Тобто ці Правила є певною мірою квінтесенцією напрацювань як апарату суду, так і суддів у результаті розгляду конкретних справ?

О.П.: Саме так. Це те, що допоможе насамперед організації роботи суду. Це ті типові питання, які виявив наш апарат під час опитувань, а особливо – під час усних звернень. Є низка типових запитань, які повторюються постійно і відповіді на які займають багато часу. На нашу думку, їх слід прописати в Правилах — усі матимуть змогу з ними ознайомитись і розумітимуть, що все працюватиме саме так.

Т.К.: У нас виникала потреба певним чином стандартизувати й унормувати питання, що не потребують регулювання на рівні закону. Зокрема, сторони звертаються з певними запитаннями, на які немає відповіді в нашому процесуальному кодексі. Це досить типові речі, в тому числі ті, що стосуються питань відводів, порядку подання доказів, доступу до суду, планування судових засідань тощо.

О.П.: Зрозуміло, що кожен переймається своєю справою. Кожного дня у нас є звернення щодо того, чи були отримані документи, чи зареєстровані вони, чи передані. Це все нюанси нашої роботи, про які відвідувачі й не мають знати. Але їх це хвилює. Ми це розуміємо. Зворотній зв’язок з відвідувачами відбувається постійно. Скарг із приводу організації роботи, якихось критичних ситуацій у нас немає.

Т.К.: Наші нідерландські колеги, яких проєкт залучив у ролі експертів, – це професіонали зі значним досвідом, зокрема, в організації діяльності суду. Вони розповіли нам, як це відбувається в Нідерландах, де в кожній юрисдикції розроблені свої правила відповідно до особливостей тих чи інших категорій спорів чи кримінального судочинства. Судді, адвокати й прокурори Королівства Нідерландів йшли до прийняття своїх правил роками і створили їх із метою унормування процесуальних відносин, щоб забезпечити прозорість вирішення процедурних питань, рівність у цьому сенсі для всіх учасників процесу, зручність, вчасність і економію ресурсів.

Основне, на чому наголосили нідерландські колеги, — це прагматичний підхід до організації судового процесу. Особисто мені це дуже сподобалось. Вони планують, і планують грамотно. З моменту надходження позовної заяви вони розраховують, скільки приблизно часу потрібно на її розгляд, планують кожне засідання, погоджуючи зі сторонами. І тоді всі мають заздалегідь подати необхідні процесуальні документи й звернення, ознайомитись із ними, прибути в засідання підготовленими — це зменшує вірогідність необґрунтованих переносів засідань. Таке планування, як нам розповіли, є досить ефективним.

Звісно ж, не всі цю ідею сприйняли відразу, проте в результаті обговорення колеги прийшли до того, що необхідні єдині правила як добровільна декларація поводження членів спільноти. Їм це вдалося. Вони змогли переконати колег — це не примус, не спонукання і не якась відповідальність. Ти розумієш свій моральний обов’язок працювати гарно, працювати ефективно, поважати колег і видати результат. Тому всі почали підкорюватися цим правилам і працювати за ними.

Мабуть, окремі наші адвокати ознайомились із таким досвідом за кордоном або «підгледіли» в одеських колег — я вже стикалася з тим, що до апеляційної скарги додається графік зайнятості адвоката з проханням за можливості врахувати його під час призначення справи до розгляду.

— Як пропоновані вами Правила співвідносяться з нормами процесуального закону?

Т.К.: Пропонуючи Правила, ми говорили з колегами, що вони мають охоплювати все те, що не потребує вирішення на рівні процесуального закону, який має бути стабільним, регулювати найбільш важливі питання, за недотримання норм якого однозначно має бути встановлена відповідальність. Чинне процесуальне законодавство є досить деталізоване, відповідає європейським стандартам судочинства.

Правила ефективного судочинства — не підміна і не альтернатива процесуальному закону. Це інструмент на допомогу організації роботи суду, судового процесу. Зрештою, їх запровадження вплине і на якість рішень, і на строки розгляду справ, і, сподіваюся, сприятиме зменшенню навантаження на суддів.

— Який саме спектр питань охоплюють Правила?

Т.К.: Ми не хочемо дублювати положення ГПК, зосереджуємося на правилах, які зроблять нашу роботу більш прозорою та зрозумілою, фокусуємося на питаннях, що не потребують законодавчого вирішення. Правила ефективного судочинства не передбачають внесення змін до процесуального законодавства — це інструмент, який допоможе тому, хто звертається до суду, розуміти, що далі відбуватиметься з його документами, як йому планувати свій час, в яких випадках він може звернутися з клопотанням про відкладення засідання, що може бути підставою для відводу судді, а коли відповідне клопотання і подавати не варто.

Ми також працюємо над особливостями планування засідання, тими моментами, які не врегульовані в кодексі. Ми хочемо обговорити з колегами, яким чином ми можемо покращити ефективність використання робочого часу як суддів, так і адвокатів та прокурорів.

Ми не встановлюємо правил для всіх, ми пропонуємо дискусію, запрошуємо до неї адвокатів із прокурорами, очікуємо на їхні пропозиції.

— Чи отримуєте ви вже такий зворотний зв’язок?

Т.К.: Часу від моменту оприлюднення базового проєкту Правил минуло ще досить мало. Перша реакція — нерозуміння, що це й навіщо, адже є процесуальний кодекс. Коли починаєш розповідати, що мова йде про типові питання і зручності, зокрема для адвокатів, приходить розуміння, що ідея в цілому варта уваги.

Ми лише на початку цього шляху. Маємо вже декілька пропозицій, але більшість поки що осмислюють цю ідею. Ми пропонуємо надсилати пропозиції на нашу електронну пошту, розраховуємо, що до дискусії долучаться всі зацікавлені особи. Те, що для проєкту обрано Київ і наш суд, зовсім не означає, що інші суди не можуть до нього долучитися. У нас немає стільки часу, як у наших європейських колег, але сподіваюся, що з їх підтримкою ми пройдемо весь шлях набагато швидше.

— Яким буде статус цих Правил? Хто їх затверджуватиме?

Т.К.: У цьому питанні я теж звертаюсь до досвіду Нідерландів — там правила затверджені суддівською спільнотою. Враховуючи те, що зараз проєкти Правил розробляються в різних судах, видається, що вони можуть бути затверджені на рівні зборів суддів конкретного суду.

— Це може бути Рада суддів України або з’їзд суддів?

Т.К.: Залежно від того, який зворотній зв’язок ми отримаємо і скільки судів будуть зацікавлені, ми можемо вийти й на більш високий рівень для затвердження. Можливе відповідне звернення судів до Ради суддів України. Не виключено, що з часом Рада суддів України зможе винести це питання на з’їзд суддів України. Є сенс у тому, щоби була певна уніфікація, питання лише в тому, наскільки швидко наша правнича спільнота до цього прийде.

(Бесіду вів Олексій Насадюк, «Юридична практика»)