Видавництво 
Розпочинаючи другу сесію XIII Щорічного форуму юрисконсультів, присвячену правозастосуванню в корпоративній та податкових сферах, модератор Назарій Адамчук, партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», наголосив на тому, що у 2025 році у сфері правозастосування серед знакових подій було скасування Господарського кодексу України.
«Нарешті це сталось і ми рухаємось у правильному законодавчому напрямку», – прокоментував пан Адамчук.
Учасники сесії:
- Іванна СМАЧИЛО, в.о. голови Фонду державного майна України;
- Віталій БЄЛІКОВ, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта»;
- Мирослав ГНИДКА, директор юридичного департаменту ГК MERX;
- Віктор ВОЛОВИК, директор юридичного департаменту ТОВ «Нова пошта»;
- Євген РІЯКО, керуючий партнер ЮК RIYAKO & PARTNERS;
- Анатолій СІВОЗДРАВ, радник, керівник практики супроводу бізнесу GRACERS.
Приватизація
Іванна Смачило, в.о. голови Фонду державного майна України, розповіла про знакові кейси приватизації 2025–2026 років. Теза, що приватизація неактуальна під час війни, – це міф, насправді український бізнес стійкий та інвестує, цього року до держбюджету надійшло 8 млрд грн.
«Для нас це не лише про гроші, це означає, що кожен актив знаходить власника, створюються робочі місця, сплачуються заборгованості попередніх періодів», – підкреслила пані Смачило і зауважила, що цього року ще очікується продаж об’єктів великої приватизації. За її словами, конкуренція на аукціонах досить активна, є випадки, де по декілька десятків учасників беруть участь. І це підтверджує ефективність приватизації.
Говорячи про окремі приватизаційні кейси, Іванна Смачило згадала продаж підсанкційних активів. В інших країнах такої практики не було, тож в Україні пішли шляхом приватизації з такими самими умовами підготовки та продажу, але з відмінністю: кошти надходять до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Цього року підсанкційних активів продано на понад 2,8 млрд грн.
«Ми бачимо, що інтерес до підсанкційних активів ще більший, ніж до звичайних. Хоча спочатку в бізнесу були застереження щодо можливих ризиків. Міжнародних судів щодо таких активів іще немає. Але навіть у разі появи уявного негативного судового рішення це будуть наслідки не для інвестора – приватизаційна процедура його захищає», – підкреслила пані доповідачка.
Життя після ГК
Забезпечуючи перехід від теми попередньої спікерки до своєї, Віталій Бєліков, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта», розповів про деякі плани потенційної приватизації частки Укрпошти. За його словами, це може бути цікавим кейсом Фонду та уряду, який дасть змогу зменшити державну частку в економіці та підвищити ефективність. Таких проєктів може бути більше за умови, якщо міжнародна спільнота та ситуація на фронті дасть змогу рухатись у цьому напрямку.
Також пан Бєліков згадав вдалий проєкт щодо переходу у власність Укрпошти акцій Pinbank: до цього проєкту були залучені Мінекономіки, Фонд держмайна, АМКУ, Мінфін, Мінінфраструктури, НБУ – всі злагоджено працювали.
Говорячи про практичні наслідки скасування Господарського кодексу України, Віталій Бєліков розповів, що для державного сектору економіки зараз стоїть завдання змінити організаційно-правову форму на акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю.
Віталій Бєліков згадав судову справу, де прокуратура судилась із Геонадрами. Велика Палата ВС прийняла, на думку доповідача, спірне і дискусійне рішення (у 4 суддів з 12 була окрема думка): майно, внесене у статутний капітал державного акціонерного товариства, 100% акцій якого належать державі, до моменту приватизації є державною власністю.
У Законі України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» є декілька норм, на внесенні яких наполіг доповідач. Наприклад, визначення того, що майно, внесене в статутний капітал товариства, 100% акцій якого належить державі, з моменту внесення є власністю такого товариства.
«Ми були змушені закладати в закон ретроспективний підхід», – наголосив Віталій Бєліков і відзначив якісну роботу всіх причетних до його розробки й прийняття.
Оренда під час війни
«Правозастосування під час укладання, виконання та розірвання господарських договорів в умовах воєнного стану» – з такою темою виступив Мирослав Гнидка, директор юридичного департаменту ГК MERX.
Говорячи про пошкодження майна в певних форс-мажорних обставинах (військові дії або пожежа), пан Гнидка зосередився на таких поширених відносинах, як орендні. Правилами пожежної безпеки передбачено, що в разі передання в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об’єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов’язки орендаря й орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об’єкті оренди.
«Під час укладання договору потрібно обов’язково визначити, хто відповідальний за пожежну безпеку», – підкреслив доповідач і розповів, що в разі пожежі в більшості випадків сторони домовляються щодо розподілу витрат. Але є орендарі, які вважають, що лише власник несе відповідальність незалежно від причин події та умов договору. В таких випадках доходить до судів.
Зауважуючи, що часто в таких спорах є кримінальна справа, Мирослав Гнидка звернув увагу на допустимість доказів і вирішення цього питання в судовій практиці: «Та обставина, що експертиза проведена не за ухвалою суду у справі, що переглядається, не є підставою вважати її недопустимим доказом, оскільки особа, яка проводила цю експертизу, є атестованим судовим експертом» (постанови Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 450/3032/19, від 07.02.2024 у справі № 201/11458/20).
Говорячи про майно, пошкоджене внаслідок військових дій, та належні способи захисту, пан Гнидка зауважив, що сторони помилково ототожнюють ч. 6 ст. 762 ЦК України, де наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, з ч. 3 ст. 291 ГК України, яка втратила чинність і згідно з якою договір оренди припиняється в разі загибелі (знищення) обʼєкта оренди. Можливо, припускає доповідач, суд буде застосовувати ч. 4 ст. 399 ЦК України (припинення права володіння майном внаслідок його знищення).
Повернення на митну територію
Віктор Воловик, директор юридичного департаменту ТОВ «Нова пошта», розповів про нюанси повернення на митну територію України товарів, що не пройшли митного оформлення за кордоном.
Налагоджуючи звичну для України роботу з відправленнями за кордоном, у компанії зіткнулися з обмеженнями щодо перетину кордону певними категоріями товарів. Створення нового сортувального центру, укладення договорів з іноземними операторами та відкриття нових компаній допомогли вирішити проблему.
Пан Воловик навів приклад, коли товар (автозапчастини) з України був відправлений до Польщі, там особа відмовилася забирати товар і він був повернутий відправнику, але з необхідністю сплатити гроші. Як виявилося, нашим законодавством взагалі не передбачений випадок, коли посилки з України повертаються, розмитнити їх можна тільки як товари іноземного виробництва.
Коли схожа ситуація відбувається з посилками, які повертаються з України в Європу, таких проблем нема. Тож, вивчаючи іноземне законодавство, визначили, що ст. 204 Митного кодексу ЄС передбачено, що у випадку, коли товари в’їжджають на митну територію ЄС, але раніше були вивезені звідси протягом 3 років, вони можуть бути звільнені від митних платежів за заявою одержувача. Просто подається декларація повернення.
«Як вирішувати проблему? Сьогодні є проєкт Митного кодексу, наш GR-підрозділ бере участь у його адаптації до правил ЄС, тому є сподівання, що найближчим часом відправлення будуть їздити, як в ЄС», – підкреслив Віктор Воловик.
БЕБ
Євген Ріяко, керуючий партнер ЮК RIYAKO & PARTNERS, передусім зазначив, що дійсно БЕБ працює по-новому, і надалі у своїй доповіді зосередився на аналітичному продукті БЕБ, кореляції з даними податкової та способах оскарження.
Процесуальний статус аналітичного продукту – це доказ, звісно, документ, а не експертиза, зауважив пан Ріяко.
Доступ до цього документа: як його отримати? Можливі дві процесуальні дії, пояснює пан доповідач: за ст. 221 (неможливо до вручення підозри). І другий спосіб: щойно бізнес отримує «тимчасовий доступ», значить, суд вже розглядав клопотання, керівництво БЕБ не говорить судді, що частина клопотання містить таємницю слідства і має обмежений доступ.
БЕБ не має доступу до інформації, яка є в податкової в режимі реального часу або повного доступу. Це відбувається через запити. Як БЕБ поставить питання до податкової, так і нададуть відповідь, наголошує Євген Ріяко. Найімовірніше, це метадані, які потім інтерпретує БЕБ.
Говорячи про інструменти захисту, пан Ріяко називає такі: ініціювання податкової перевірки свого підприємства (такого права у бізнесу майже немає, і позиції податкової БЕБ не довіряє), а також більш дієвий механізм – судово-економічні експертизи.
«Поки немає в руках аналітичного продукту, питання до судово-економічної експертизи зводяться до двох моментів: чи підтверджується документально поставка, чи є в кожному ланцюжку прибуток (якщо експерт визначить, що є прибуток, цього достатньо)», – підкреслює пан Євген.
Структурування бізнесу
Анатолій Сівоздрав, радник, керівник практики супроводу бізнесу GRACERS, розповів про останні тренди оптимального структурування бізнесу. Структурування бізнесу — це не лише поділ господарської діяльності між кількома юридичними особами, а створення системи управління ризиками, активами та фінансовими потоками.
Функції структурування: обмеження ризиків власника, підвищення ефективності управління, юрисдикційна гнучкість.
Тож пан доповідач перелічив усі види можливого структурування.
- Корпоративне структурування полягає у розподілі функцій і ризиків між кількома юрособами.
- Податкове структурування має на меті оптимізацію податкового навантаження.
- Функціональне структурування – це розподіл бізнесу за видами діяльності та процесами, щоб оптимізувати управління.
- Управлінське структурування – побудова ефективної системи управління та контролю в межах групи компаній.
- Етичне та ESG-структурування означає інтеграцію екологічних, соціальних і управлінських стандартів у корпоративну архітектуру бізнесу. Компанія формує сталу, прозору та етичну систему правління, де фінансові показники поєднані з відповідальністю перед суспільством і середовищем.
- Релокація як інструмент структурування. Мета релокації полягає у захисті активів та операційної діяльності, забезпеченні юридичної та податкової передбачуваності, легшому виході на глобальні ринки, створенні структури з чітким розподілом функцій між юрисдикціями.
«Структурування бізнесу – це не просто тренд, а архітектура управління, захисту та розвитку компанії», – наголосив Анатолій Сівоздрав. Структурування забезпечує стійкість у періоди турбулентності, гнучкість у масштабуванні, прозорість у відносинах із партнерами, інвесторами, державою.
«У 2025 році ефективна структура – це поєднання права, фінансів та стратегічного мислення, яке дає змогу бізнесу не лише виживати, а й зростати на глобальній арені», – резюмував пан спікер.
Завантажується ...